ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 367/5973/18
провадження № 61-6953 св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Русинчука М. М.,
учасники справи:
позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті",
відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянувши в попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу адвоката Щиглова Євгенія Олександровича, який діє в інтересах товариства з обмеженою відповідальністю "Аверс-Сіті" на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 12 жовтня 2018 року в складі судді Саранюк Л. П. і на постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2019 року в складі колегії суддів Лапчевської О. Ф., Болотова Є. В., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ :
Описова частина
Короткий зміст вимог заяви про забезпечення позову
У 2018 року ТОВ "Аверс-Сіті" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та просило:
- визнати недійсним договір купівлі-продажу майнових прав від 16 квітня 2010 року, укладений між ТОВ "Аверс-Сіті" та ОСОБА_1 ;
- витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 .
Разом із позовом позивач подав у суд заяву про забезпечення позову, в якій просив накласти арешт на об`єкт нерухомого майна -квартиру № 394 за вказаною адресою та заборонити її відчуження.
Зазначав, що оскільки в разі задоволення позову квартира буде витребувана в примусовому порядку з незаконного володіння ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, то наявні підстави для накладення на неї арешту та заборони відчуження, оскільки незабезпечення позову в такий спосіб може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення про витребування майна.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 12 жовтня 2018 року заяву про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на 1/3 частину квартири АДРЕСА_3 та заборонено її відчуження до розгляду справи по суті.
Частково задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив із того, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, проте оскільки відповідачі є власниками лише 1/3 частки квартири, то підстави для накладення арешту на всю квартиру відсутні.
Короткий зміст судового рішення апеляційного суду
Постановою Київського апеляційного суду від 18 березня 2019 року апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 12 жовтня 2018 року - без змін.
Апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справи та на підставі належних і допустимих доказів дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення заяви про забезпечення позову, а доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
25 березня 2019 року адвокат Щиглов Є. О., який діє в інтересах позивача, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Ірпінського міського суду Київської області від 12 жовтня 2018 року та на постанову Київського апеляційного суду від 18 березня 2019 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в зазначеній справі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У касаційній скарзі представник позивача просить скасувати оскаржувані судові рішення як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити повністю.
Адвокат указує, що предметом позову є визнання недійсним договору та витребування квартири як цілісного об`єкта, власниками якого, відповідно до оспорюваного договору стали ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 , кожен з яких отримав по 1/3 частини квартири.
Аналіз вимог касаційної скарги дає підстави для висновку, що судові рішення оскаржуються лише з тих підстав, на яку частину квартири має бути накладений арешт, а саме на всю чи на 1/3 частину.
На інші обставини як на підставу для скасування оскаржуваних судових рішень представник позивача не посилається.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на дану касаційну скаргу до Верховного Суду від інших учасників справи не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що в 2018 року ТОВ "Аверс-Сіті" звернулося в суд із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, предметом якого є:
- вимога немайнового характеру про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав від 16 квітня 2010 року, укладений між ТОВ "Аверс-Сіті" та ОСОБА_1 ,
- вимога майнового характеру про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 .
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6 зареєстроване право власності на 1/3 частину цієї квартири.
У матеріалах справи відсутній договір купівлі-продажу квартири № 394 від 16 вересня 2017 року, на який посилається позивач на підтвердження того, що відповідачам належить вся квартира, а не 1/3 її частина.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Касаційна скарга подана до набрання чинності Закону України № 460-ІХ від 15 січня 2020 року "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", тому відповідно до пункту 2 прикінцевих та перехідних положень вищезазначеного закону розглядається у порядку, що діяв до набрання чинності цим законом.
Згідно з положеннями статті 389 ЦПК України(тут і далі у редакції, чинній до 08 лютого 2020 року) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
За результатами розгляду касаційної скарги колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Оскаржувані судові рішення відповідають зазначеним вимогам закону.