ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 1140/2559/18
адміністративне провадження № К/9901/5191/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Берназюка Я.О., Єзерова А.А.
розглянув у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Знам`янської Другої селищної ради Кіровоградської області
на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2019 року (колегія у складі суддів Чумак С.Ю., Чабаненко С.В., Юрко І.В.)
у справі № 1140/2559/18
за позовом ОСОБА_1
до Знам`янської Другої селищної ради Кіровоградської області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.
І. РУХ СПРАВИ
1. 18.09.2018 до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Знам`янської Другої селищної ради Кіровоградської області.
2. Позивач просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Знам`янської Другої селищної ради Кіровоградської області щодо розгляду клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою листом від 27.06.2018 №Л-103/02-24;
- зобов`язати Знам`янську Другу селищну раду Кіровоградської області надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 0,71 га, яка знаходиться на території АДРЕСА_1 ;
- встановити Знам`янській Другій селищній раді Кіровоградської області строк для виконання рішення суду.
- стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу.
3. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.10.2018 в задоволенні позову відмовлено.
4. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.01.2019 скасовано рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.10.2018, позов задоволено частково:
- визнано протиправною відмову Знам`янської Другої селищної ради у наданні ОСОБА_1 дозволу на розробку проекту землеустрою, викладену у листі від 27.06.2018 № Л-103/02-24;
- зобов`язано Знам`янську Другу селищну раду повторно з урахуванням висновків суду розглянути заяву ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою для ведення особистого селянського фермерського господарства орієнтовною площею 0,71 га, яка знаходиться на території АДРЕСА_1 ;
- стягнуто з Знам`янської Другої селищної ради на користь ОСОБА_1 судовий збір 1762 грн. та витрати на правничу допомогу 4000 грн.;
- у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
5. 22.02.2019 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Знам`янської Другої селищної ради. Просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Скаржник просив розгляд справи здійснювати за його участю.
6. 04.03.2019 відкрито касаційне провадження, відмовлено в зупиненні дії судового рішення.
7. 29.03.2019 від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу, яку просить залишити без задоволення.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
8. ОСОБА_1 двічі звертався до Знам`янської Другої селищної ради з клопотаннями (07.12.2017 та 25.01.2018) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення йому у приватну власність земельної ділянки орієнтовною площею 0,7090 га для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Знам`янської Другої селищної ради, з метою приватизації городу, яким користується.
9. За результатами розгляду клопотань, Знам`янська Друга селищна рада листами від 25.01.2018 № Л-281/02-24 та від 22.02.2018 № Л-14/02-24, повідомляла, що рішення не було прийнято, оскільки не набрало достатньої кількості голосів.
10. 23.05.2018 ОСОБА_1 звернувся до селищної ради з клопотанням (в порядку досудового врегулювання спору), в якому ставив питання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення вищезазначеної ділянки.
11. Знам`янська Друга селищна рада листом від 27.06.2018 № Л-103/02-24 повідомила, що по даній заяві не було прийнято рішення на сесії ради, оскільки таке не набрало достатньої кількості голосів.
ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. Позивач вважає, що не прийняття селищною радою рішення суперечить ч.7 ст.118 ЗК України.
13. Відповідач проти позову заперечував. Вважає, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням без якого не може бути реалізовано право на отримання земельної ділянки у власність. Навіть відмова у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не має наслідком порушення прав та інтересів особи, яка має намір отримати земельну ділянку. Звертаючись до суду з позовом про зобов`язання відповідача надати дозвіл на виготовлення документації із землеустрою, позивач намагається усунути перешкоду у реалізації його прав, якої у дійсності немає.
ІV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
14. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність. Відтак, не прийняття рішення щодо заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, навіть якщо це, на думку особи, є протиправною, бездіяльністю не має наслідком порушення прав та інтересів особи, яка має намір отримати земельну ділянку. Лист не є рішенням без якого не може бути реалізоване право особи на отримання земельної ділянки у власність. Такий висновок відповідає висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 31.01.2018 у справі № 814/741/16, від 14.03.2018 у справі № 804/3703/16. Лист про результати розгляду заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою не порушує прав та інтересів позивача, який має намір отримати земельну ділянку.
15. Суд апеляційної інстанції дійшов протилежного висновку. Задовольняючи позов частково, виходив з того, що законодавством передбачено, що рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою або відмову у наданні такого дозволу орган місцевого самоврядування приймає виключно на пленарних засіданнях відповідної ради у місячний термін з моменту подання відповідного клопотання. Навіть, якщо орган місцевого самоврядування відмовляє заявнику у наданні дозволу через не набрання достатньої кількості голосів під час голосування, така відмова все одно повинна ґрунтуватись на підставах, зазначених у статті 118 ЗК України. У цьому випадку повноваження ради не є дискреційними і регулюються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".
16. У зв`язку з цим, належним та ефективним способом захисту прав позивача є визнання протиправною відмови відповідача, викладеної у листі та зобов`язання повторно розглянути заяву про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.
17. У вирішенні питання про стягнення витрат на правову допомогу суд апеляційної інстанції дійшов висновку про їх стягнення у розмірі 4000 грн. (за підготовку позовної заяви). Витрати у розмірі 1000 грн. згідно з актом, передбачені за ознайомлення з матеріалами справи, не підтверджені матеріалами справи, а вивченні законодавства входить до підготовки позовної заяви.
V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
18. У касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції порушив норми матеріально та процесуального права:
А) суд апеляційної інстанції не взяв до уваги висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 31.01.2018 у справі № 814/741/16, від 14.03.2018 у справі № 804/3703/16, які правильно застосував суд першої інстанції.
Б) суд неправильно стягнув витрати на правову допомогу. До акта включено послугу ознайомлення з матеріалами справи 2 год., вартість яких 1000 грн. Проте доказів ознайомлення немає. До розрахунку включено послуги, які не надавались (5000 грн. підготовка відзиву на апеляційну скаргу). З фіскального чеку не можливо встановити, за які послуги і на підставі якого договору надані послуги. Крім того, акт складено 31.07.2018, згідно з чеком оплата проведена 31.07.2018, а позовом подано пізніше 17.09.2018.ознайомитись з матеріалами справи до подання позову не можливо.
19. У відзиві на касаційну скаргу позивач посилається на те, що суд апеляційної інстанції правильно вирішив спір. Оскільки, Верховний Суд (справа № 509/4156/15-а, постанова від 17.12.2018) відступив від висновку, викладеного в постанові від 31.01.2018 у справі №814/741/16, від 14.03.2018 у справі № 804/3703/16, згідно з яким ненадання дозволу на розроблення проекту землеустрою за відсутності мотивованої відмови у його наданні не є для особи перешкодою для виготовлення такого проекту. Тобто, особа має право, а не обов`язок замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу.
VІ. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
20. Верховний Суд розглянув доводи касаційної скарги, перевірив правильність застосування норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення.
21. Предметом спору було неприйняття органом місцевого самоврядування жодного з рішень про надання чи відмову в наданні дозволу на розробку, з мотивів можливості особи самостійно замовити виготовлення проекту землеустрою, без прийняття рішення.
22. Суд апеляційної інстанції визнав доводи позивача обґрунтованими.
23. Верховний Суд з цим висновком погоджується.
24. Верховний Суд у справі №814/741/16 (постанова від 31.01.2018), у справі №804/3703/16 (постанова від 14.03.2018) робив висновок про те, що ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно. Відмова відповідного органу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, навіть якщо вона, на думку особи, є протиправною, не має наслідком порушення прав та інтересів особи, яка має намір отримати земельну ділянку.