ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2020 року
м. Київ
справа №814/3855/15
адміністративне провадження №К/9901/33655/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Данилевич Н.А.,
суддів: Мацедонської В.Е., Шевцової Н.В.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Корабельного відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трафік ОСК" про визнання дій неправомірними, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року (головуючий суддя - Шевчук О.А., судді - Зуєва Л.Є., Федусик А.Г.) у справі №814/3855/15, -
у с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2015 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просила визнати дії посадових осіб Корабельного відділу державної виконавчої служби ММУЮ щодо неналежного збереження описаного та арештованого майна згідно акту від 16.02.2010 серія АА №611466, а також щодо укладання 16.02.2010 між Корабельним відділом ДВС ММУЮ, як поклажодавцем та ТОВ "Трафік ОСК", як зберігачем, договору про зберігання майна та щодо передачі на зберігання описаного та арештованого майна боржника ОСОБА_1 юридичній особі ТОВ "Трафік ОСК" - незаконними та неправомірними.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що спочатку майно, описане в акті від 16.02.2010 серія АА №611466, було передане на відповідальне зберігання фізичній особі, представнику ТОВ "Трафік ОСК" - ОСОБА_2., однак в той же день було незаконно укладено між Корабельним відділом ДВС ММУЮ, як поклажодавцем, та ТОВ "Трафік ОСК", як зберігачем, договір про відповідальне зберігання майна. Таким чином, на думку позивача, вказані дії сприяли розтраті, відчуженню, приховуванню описаного майна боржника ОСОБА_1, оскільки законодавством передбачено кримінальну відповідальність саме фізичної особи за незаконні дії щодо майна, на яке накладено арешт або яке описано чи підлягає конфіскації, в той час як юридичну особу притягнути до кримінальної відповідальності за вчинення такого злочину неможливо (стаття 388 КК України).
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд виходив з того, що у відповідача були всі підстави для опису майна боржника та передачі цього майна на відповідальне зберігання іншим особам, призначеним державним виконавцем, а питання щодо того, ким було втрачено майно: ТОВ "Трафік ОСК" чи посадовими особами ДВС в цій справі не розглядається.
Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2016 року скасовано.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Корабельного відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції, за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трафік ОСК" про визнання дій неправомірними - залишено без розгляду.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд зазначив, що позивач хоч і не була присутня при укладенні договору відповідального зберігання 16.02.2010, однак про вчинені дії відповідачем знала з 2013 року, коли ознайомилась з матеріалами справи, крім того, в травні 2014 року - з листа Головного управління юстиції у Миколаївській області, який був адресований на її адресу, проте звернулась до суду тільки 13 жовтня 2015 року, тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду. Колегія суддів не прийняла до уваги доводи ОСОБА_1 про те, що до суду вона не зверталась, так як вважала, що її права будуть захищені у кримінальному провадженні, оскільки це не перешкоджало їй оскаржити дії відповідача у встановлений законом строк в судовому порядку.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
13 лютого 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2017 року, в якій позивач просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
На обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник вказує, що нею було отримано постанову державного виконавця від 27 квітня 2015 року про залучення працівників правоохоронних органів до проведення виконавчих дій, у зв`язку з чим позивач і почала вживати заходи щодо з`ясування підстав повторного опису належного їй майна. Вважає дії відповідача щодо передачі належного їй майна на зберігання юридичній особі протиправними. Вказує, що з матеріалами зведеного виконавчого провадження позивач ознайомилась лише у 2015 році. Зазначає, що протягом 3 років вона чекала від правоохоронних органів вчинення заходів, спрямованих на пошук зниклого належного їй майна, проте 26.06.2015 Корабельним РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області винесено постанову про закриття кримінального провадження. Вважає, що у апеляційного суду були відсутні підстави з власної ініціативи залишати позовну заяву без розгляду. Також вказує на наявність підстав для поновлення пропущеного нею строку звернення до суду.
Ухвалою Верховного Суду від 30 листопада 2020 року зазначену адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на примусовому виконанні у Корабельному відділі ДВС Миколаївського міського управління юстиції перебувало зведене виконавче провадження про стягнення з позивача, ОСОБА_1, коштів.
09.02.2010 боржнику ОСОБА_1 направлено вимогу державного виконавця про те, що 16.02.2010 о 10:00 год. державним виконавцем будуть проведені виконавчі дії за адресою: АДРЕСА_1, боржнику запропоновано бути присутнім під час проведення виконавчих дій.
16.02.2010 державним виконавцем Корабельного відділу ДВС ММУЮ було описано та арештовано рухоме майно боржника (акти опису й арешту майна від 16.02.2010 року серія АА № 611466, 611467). В актах зазначено, що майно прийняв представник ТОВ "Трафік"- заступник директора ОСОБА_2
16.02.2010 між відповідачем, Корабельним відділом ДВС ММУЮ, як поклажодавцем, та ТОВ "Трафік ОСК", як зберігачем, укладено договір відповідального зберігання, відповідно до якого поклажодавець передає, а зберігач приймає на відповідальне зберігання майно, визначене в акті опису і арешту майна від 16.02.2010, серія АА №611466. Зазначене майно передано ТОВ "Трафік ОСК" 16.02.2010, що підтверджується Актом прийняття передавання майна (додаток до договору відповідального зберігання від 16.02.2010). І договір, і акт прийняття- передавання підписані ОСОБА_3, який є директором.
В подальшому відповідачем 04.10.2012 державним виконавцем складено акт, в якому зазначено, що при перевірці належного зберігання описаного та арештованого майна встановлено відсутність майна боржника, описаного 16.02.2010.
Матеріали справи містять інформацію, що на сьогоднішній день тривають:
- кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12012160050000096 від 27.11.2012 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 388 КК України стосовно відповідального зберігання майна ТОВ "Трафік ОСК" відповідно до договору 16.02.2010. 05.10.2012 Корабельним ДВС ММУЮ виявлено відсутність майна, яке передавалось. ТОВ "Трафік ОСК" зберігало майно в орендованих у ТОВ УМКТ "Галицино" приміщеннях, розташованого за адресою: вул. Набережна, 56, с. Галициново, Жовтневий район, Миколаївська область. У звязку із закінченням договору оренди між ТОВ "Трафік ОСК" та ТОВ УМКТ "Галицино", ОСОБА_4, директор ТОВ "Трафік ОСК" 05.07.2011 передав начальнику Корабельного ДВС ММУЮ Антоненку Д.А. письмове повідомлення про неможливість зберігання майна, але ніякої відповіді не отримав. Охорону майна забезпечив до кінця липня 2011, хто в подальшому здійснював охорону території ТОВ УМКТ "Галицино", йому невідомо. Відтак, договір відповідального зберігання 05.07.2011 втратив свою чинність;
-кримінальне провадження стосовно працівників ДВС, зареєстроване в ЄРДР за №12015150050003146 щодо незаконних дій щодо майна, на яке накладено арешт, заставленого майна або майна, яке описано чи підлягає конфіскації.
Як встановив суд апеляційної інстанції, 19.02.2013 ОСОБА_1 ознайомилась з матеріалами зведеного виконавчого провадження, в якому містяться всі документи, зокрема договір відповідального зберігання від 16.02.2010, який укладений між ТОВ "Трафік ОСК" та відділом ДВС (т. 1 а.с. 237). Крім того, листом Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області від 22.05.2014 на адресу ОСОБА_1 надіслано лист, в якому відповідач сповіщає, що 16.02.2010 між ТОВ "Трафік ОСК" в особі директора ОСОБА_4 та відділом ДВС укладено договір відповідального зберігання, за яким частину описаного та арештованого майна передано на подальше зберігання директору ТОВ "Трафік ОСК" ОСОБА_4 (т. 1 а.с. 129).
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
Згідно до ч. 1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 ст. 181 КАС України визначено, що позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.