ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 826/3581/16
адміністративне провадження № К/9901/57706/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шарапи В.М.,
суддів - Желєзного І.В., Чиркіна С.М.,
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" (далі - уповноважена особа Фонду, Фонд, ПАТ "Банк "Національні інвестиції", відповідно) на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2018 року у складі колегії суддів: Аліменка В.О. (головуючий), суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю. у справі за позовом ОСОБА_1 до Фонду, уповноваженої особи Фонду про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У березні 2016 року позивач звернувся до суду з позовом у якому просив:
1.1 - визнати наказ уповноваженої особи Фонду від 13 листопада 2015 року №56/1-ОС про визнання нікчемним правочину від 17 вересня 2015 року щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 198 500 грн з поточного рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в АТ "Банк "Національні інвестиції", - протиправним і скасувати;
1.2 - зобов`язати уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника АТ "Банк "Національні інвестиції", якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору №26309980/11/Деп банківського рахунку фізичної особи від 4 вересня 2015 року;
1.3 - зобов`язати Фонд включити передану уповноваженою особою Фонду інформацію щодо ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду;
1.4 - зобов`язати Фонд здійснити відшкодування ОСОБА_1 за вкладом згідно з договором №26309980/11Деп банківського рахунку фізичної особи від 4 вересня 2015 року за рахунок Фонду.
2. Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 14 березня 2018 року відмовив у задоволенні позову.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд зазначив про правомірність дій уповноваженої особи Фонду стосовно призначення перевірки укладеного позивачем правочину та наявність передбачених частиною третьою статті 38 Закону України від 3 лютого 2012 року №4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон №4452-VI) підстав нікчемності правочину щодо перерахування коштів на поточний рахунок позивача, сторнування спірної проводки/операції, що зумовило відсутність коштів на рахунку позивача внаслідок повернення коштів ініціатору платежу, а тому відсутня протиправна бездіяльність відповідача щодо невключення позивача до переліку вкладників ПАТ "Банк "Національні інвестиції", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, у зв`язку з чим відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача подати до Фонду додаткову інформацію щодо позивача.
3. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 19 червня 2018 року рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове, яким позов задовольнив частково.
Визнав наказ уповноваженої особи Фонду від 13 листопада 2015 року №56/1-ОС про визнання нікчемним правочину від 17 вересня 2015 року щодо перерахування грошових коштів за платіжним дорученням в сумі 198 500 грн з поточного рахунку ОСОБА_2 № НОМЕР_1 в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" на поточний рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_2 в АТ "Банк "Національні інвестиції" протиправним.
Зобов`язав уповноважену особу Фонду подати до Фонду додаткову інформацію про ОСОБА_1 як вкладника АТ "Банк "Національні інвестиції", якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору №26309980/11/Деп банківського рахунку фізичної особи від 4 вересня 2015 року.
У іншій частині позову відмовив.
3.1 Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що відповідач не надав жодного належного доказу, який би свідчив про поважність причин не включення позивача до Переліку вкладників ПАТ "Банк "Національні інвестиції", які мають право на відшкодування коштів за вкладами.
4. Судами попередніх інстанцій встановлено:
4.1 8 вересня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір позики №5, відповідно до якого ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 у власність грошові кошти у розмірі 198 500 грн, які він зобов`язується повернути йому через 1 рік.
4.2 17 вересня 2015 року сума позики зарахована на рахунок позивача, який він відкрив 4 вересня 2015 року, уклавши договір №26309980/11/Деп банківського рахунку.
4.3 Однак, відповідно до постанови Національного банку України (далі - НБУ) від 17 вересня 2015 року №613 Банк віднесено до категорії неплатоспроможних та виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення №172 про запровадження тимчасової адміністрації з 18 вересня до 17 грудня 2015 року.
4.4 Відповідно до постанови Правління НБУ від 1 грудня 2015 року №853 відкликано банківську ліцензію та виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення 2 грудня 2015 року про початок процедури ліквідації банку.
4.5 У грудні 2015 року позивач отримав повідомлення про те, що наказом уповноваженої особи Фонду від 13 листопада 2015 року №56/1-ОС правочин від 17 вересня 2015 року щодо перерахування коштів у розмірі 198500 грн на рахунок позивача з поточного рахунку ОСОБА_3 на рахунок позивача є нікчемним з підстав, визначених пунктом 9 частини третьої статті 38 Закону №4452-VI через здійснення Банком, віднесеним до категорії проблемних операцій з укладання (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням Банку з ринку, з порушенням законодавства.
4.6 За висновком уповноваженої особи Фонду Чесаковим С.А. фактично здійснено штучне розподілення коштів, які знаходились на його рахунку, між фізичними особами, у т.ч. позивачем, за результатами чого збільшується гарантована сума відшкодування за рахунок Фонду, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням Банку з ринку з порушенням законодавства.
4.7 Уважаючи такі дії та рішення відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративними позовами.
Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:
5. Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, уповноважена особа Фонду звернулася із касаційною скаргою, у якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
5.1 На обґрунтування касаційної скарги відповідач зазначив, що своїми діями ОСОБА_2 здійснив штучне розподілення коштів, які знаходилися на його поточному рахунку, шляхом перерахування їх фізичним особам, у тому числі й позивачу, за результатами чого збільшилася гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
Таким чином, у зв`язку з нікчемністю правочину (операції) щодо перерахування коштів з поточного рахунку ОСОБА_2 на поточний рахунок позивача та відповідно до статей 203, 215, 216, 236 Цивільного кодексу України та статті 38 Закону №4452-VI в уповноваженої особи Фонду не було законних підстав для включення позивача до реєстру вкладників АТ "Банк "Національні інвестиції", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
6. Фонд подав відзив на касаційну скаргу. Уважає, що діяв у відповідності до вимог законодавства. Зазначає, що уповноважена особа Фонду правомірно віднесла до нікчемних правочин(транзакції) з переказу коштів 17 вересня 2015 року з підстав, встановлених частиною третьою статті 38 Закону №4452-VI, оскільки отримав перевагу, яка полягала у можливості отримати відшкодування коштів за рахунок Фонду через третіх осіб.
Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:
7. Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
8. Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
9. Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами встановлені, зокрема, Законом №4452-VI.
10. Вкладником згідно з пунктом 4 частини першої статті 2 Закону №4452-VI є фізична особа (у тому числі фізична особа - підприємець), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
11. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 2 Закону №4452-VI вклад - це кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.
12. Частиною першою статті 3 Закону №4452-VI визначено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.
13. Згідно із частинами першою та другою статті 26 Закону №4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 грн.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
14. Нормами статті 27 Закону №4452-VI встановлено порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, а саме:
уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку;
уповноважена особа Фонду формує перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, з визначенням сум, що підлягають відшкодуванню;
виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат гарантованої суми відшкодування відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур`єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;
уповноважена особа Фонду формує переліки вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом.
15. Відповідно до частин першої та третьої статті 36 Закону №4452-VI з дня початку процедури виведення Фондом банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після початку процедури виведення Фондом банку з ринку, є нікчемними.
16. Згідно з положеннями статей 37, 38 Закону №4452-VI Фонд або його уповноважена особа наділені повноваженнями щодо виявлення факту нікчемності правочинів шляхом здійснення перевірки вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою статті 38 цього Закону.
17. Відповідно до частини третьої статті 38 Закону №4452-VI правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав:
1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов`язання без встановлення обов`язку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог;
2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим;
3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобов`язаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору;
4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна;
5) банк прийняв на себе зобов`язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";
6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з пов`язаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України;
9) здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов`язаних з виведенням банку з ринку, з порушенням норм законодавства.
18. Відповідно до частини другої статті 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
19. За правилами частини першої статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.
20. Нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (частина перша статті 236 ЦК України).
21. Постановою Правління НБУ від 15 вересня 2015 року №607/БТ "Про віднесення Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" до категорії проблемних" прийнято рішення про віднесення цього Банку до категорії проблемних строком на 180 днів та запроваджено обмеження в його діяльності, зокрема, Банку заборонено проведення будь-яких операцій за договорами, за результатами яких збільшується гарантована сума відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, крім договорів, укладених до набрання чинності цією постановою, умовами яких передбачено поповнення вкладів фізичних осіб за рахунок відсотків.
22. Частиною другою статті 56 Закону України від 20 травня 1999 року №679-XIV "Про Національний банк України" (далі - Закон №679-XIV) установлено, що НБУ видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов`язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
23. Нормативно-правові акти НБУ видаються у формі постанов Правління НБУ, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління НБУ. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно із законом пом`якшують або скасовують відповідальність (частина четверта статті 56 Закону №679-XIV).