ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 905/164/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Міністерства юстиції України
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 29 квітня 2020 року (головуючий - Хачатрян В. С., Ільїн О. В., Россолов В. В.) у справі
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго",
про стягнення 217 329 582,42 грн
Історія справи
1. Рішенням Господарського суду Донецької області від 16.06.2015 стягнуто з Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" (далі - ОКП "Донецьктеплокомуненерго", боржник) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 168 643 805,18 грн. основного боргу за поставлений природний газ, 7 123 884,24 грн. пені, 25 857 670,81 грн. інфляційних витрат та 2 482 991,46 грн. 3% річних.
2. 28.07.2015 на виконання вказаного рішення видано наказ, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 48893948.
3. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.10.2015 у порядку статті 121 Господарського процесуального кодексу України (у редакції до 15.12.2017) відстрочено виконання рішення Господарського суду Донецької області від 16.06.2015 у даній справі строком на 1 рік та 2 місяці - по 01.12.2016.
4. Згідно з наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.09.2017 № 237 ОКП "Донецьктеплокомуненерго" включено в Реєстр теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, у зв`язку з чим боржником 18.02.2020 направлено державному виконавцю відповідну заяву з вимогою зупинити виконавче провадження.
Короткий зміст вимог скарги
5. 27.02.2020 ОКП "Донецьктеплокомуненерго" звернулось до суду зі скаргою на бездіяльність Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (далі - ВДВС), в якій просив: визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця ВДВС щодо не зупинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №48893948; зобов`язати державного виконавця ВДВС усунути порушення та винести постанову про зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №48893948.
6. Скарга обґрунтована порушенням державним виконавцем вимог пункту 10 частини 1, частини 2 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404) щодо обов`язкового зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням наступного дня, коли йому стало відомо про включення боржника до реєстру підприємств, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості (далі - Реєстр) відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (далі - Закон №1730).
Короткий зміст судового рішення, ухваленого судом першої інстанції
7. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 10.03.2020 у задоволенні скарги боржника відмовлено.
8. Ухвала суду мотивована тим, що виконавче провадження №48893948 відкрито щодо стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок порушення відповідачем строків оплати за спожитий природний газ, використаний до 01.07.2016 для виробництва теплової енергії, проте таку заборгованість було раніше відстрочено ухвалою Господарського суду Донецької області від 01.10.2015. У зв`язку з чим виконавче провадження не підлягає зупиненню на підставі пункту 10 частини 1 статті 34 Закону №1404.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
9. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29 квітня 2020 року вказана ухвала скасована, скарга боржника задоволена. Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця ВДВС щодо не зупинення вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням № 48893948 в частині стягнення боргу за поставлений природний газ, 3% річних та інфляційних втрат; зобов`язано державного виконавця ВДВС зупинити вчинення виконавчих дій за виконавчим провадженням №48893948 у вказаній частині.
10. Апеляційний суд зазначив, що місцевим судом безпідставно ототожнено різні за своєю правовою природою дії - реструктуризацію (відстрочення та/або розстрочення) заборгованості в передбаченому матеріально-правовими законодавчими актами порядку та відстрочення виконання судового рішення згідно з приписами відповідної процесуальної норми (стаття 121 ГПК України у редакції, чинній до 15.12.2017). Також апеляційний суд взяв до уваги обставини (1) включення відповідача до Реєстру відповідно до Закону №1730 та (2) закінчення дії відстрочки, наданої за ухвалою місцевого господарського суду.
10.1. Оскільки відстрочка мала місце в порядку норм господарського процесуального законодавства, а не на підставі Закону №1730, то на спірну заборгованість розповсюджуються приписи пункту 10 частини 1 статті 34 Закону №1404 щодо зупинення виконавчого провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
11. Міністерство юстиції України звернулось із касаційною скаргою на постанову суду апеляційної інстанції, в якій просить її скасувати, ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, що подала касаційну скаргу (узагальнено)
12. Незважаючи на включення боржника до Реєстру відповідно до Закону № 1730, він уже отримував відстрочення судового рішення в порядку статті 121 ГПК України (у редакції до 15.12.2017), що є винятком для зупинення виконавчого провадження відповідно до пункту 10 частини 1 статті 34 Закону №1404. Отже, має місце неправильне застосування апеляційним судом положень статті 34 Закону №1404, а виконавче провадження щодо стягнення спірної заборгованості боржника зупиненню не підлягає.
Позиція інших учасників справи на касаційну скаргу
13. Позивач у відзиві на касаційну скаргу підтримує позицію скаржника та вказує, що внесення боржника до Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії відповідно до Закону № 1730 не є безумовною підставою для зупинення виконавчого провадження, оскільки частиною четвертою статті 34 Закону №1404 передбачено, що таке зупинення не стосується заборгованості, раніше реструктуризованої (розстроченої та або відстроченої), у тому числі за рішенням суду.
14. Відповідач у відзиві на касаційну скаргу проти її доводів та вимог заперечив та вказав, що незважаючи на наявність відстрочки виконання рішення, є всі підстави для зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 10 частини 1 статті 34 Закону №1404, оскільки це самостійна підстава для зупинення виконавчих дій, виняток з якої пов`язується з укладенням угоди про відстрочення (розстрочення) сплати боргу саме на виконання Закону №1730.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
15. Частинами 1, 2 статті 18 Закону №1404 встановлено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
16. 30.11.2016 набрав чинності Закон №1730, у частині 1 статті 1 якого вказано, що:
кредиторська заборгованість перед постачальником природного газу теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний для виробництва теплової та електричної енергії, надання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, є заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону;
процедура врегулювання заборгованості - це заходи, спрямовані на зменшення, списання та/або реструктуризацію заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію шляхом проведення взаєморозрахунків, реструктуризації та списання заборгованості.
16.1. Законом №1730 передбачено, зокрема що:
реструктуризації підлягає кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ, використаний станом на 01.07.2016 для виробництва теплової та електричної енергії, послуг з опалення та постачання гарячої води (без урахування суми неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожитий природний газ), не погашена станом на 31.12.2016. Реструктуризація заборгованості за спожитий природний газ, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, здійснюється шляхом розстрочення на 60 календарних місяців рівними частинами з першого числа місяця укладення договору без відстрочення погашення заборгованості та з можливістю дострокового погашення. На реструктуризовану заборгованість не нараховуються неустойка (штрафи, пені), проценти річних, інфляційні нарахування, крім випадків повного або часткового нездійснення платежів за договором про реструктуризацію заборгованості, укладеним відповідно до цього Закону (стаття 5);
Типовий договір про реструктуризацію заборгованості та порядок списання неустойки (штрафу, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість за спожиту електричну енергію, затверджується Кабінетом Міністрів України. Кожна із сторін зобов`язана укласти договір про реструктуризацію заборгованості у строк, що не перевищує 10 календарних днів з дня його отримання, якщо сума за таким договором підтверджена актами звіряння між учасниками процедури врегулювання заборгованості. Дія цієї статті поширюється на всі підприємства централізованого водопостачання, водовідведення незалежно від форми власності. (стаття 6);