У Х В А Л А
23 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 753/17776/19
Провадження № 14-163цс20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Ткачука О.С.,
суддівАнтонюк Н.О., Анцупової Т.О., Бакуліної С.В., Британчука В.В., Власова Ю.Л., Гриціва М.І., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Єленіної Ж.М., Золотнікова О.С., Князєва В.С., Ситнік О.М., Сімоненко В.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Репролайф" про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 17 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 липня 2020 року,
У С Т А Н О В И Л А:
У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Репролайф" (далі - ТОВ "Репролайф"), посилаючись на те, що рішенням загальних зборів засновників ТОВ "Репролайф" від 11 травня 2017 року її було призначено фінансовим директором товариства ТОВ "Репролайф". Із 13 серпня 2019 року її недопущено до роботи та повідомлено про звільнення.
ОСОБА_1 вважала своє звільнення незаконним, оскільки вона сумлінно виконувала свої посадові обов`язки, жодного дисциплінарного проступку не вчиняла, а тому просила поновити її на посаді фінансового директора ТОВ "Репролайф" та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з 14 серпня 2019 року до дня поновлення на роботі, а також відшкодувати моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 17 лютого 2020 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного суду від 23 липня 2020 року, провадження у справі закрито з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а має розглядатися господарським судом.
Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходили із того, що у відповідності до статуту та положення про дирекцію ТОВ "Репролайф" посаду фінансового директора віднесено до складу керівного органу, а відтак, дана справа стосується звільнення особи з посади, яка у керівному органі ТОВ "Репролайф" і має розглядатися в порядку господарського судочинства. При цьому суди послалися на висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц.
У вересні 2020 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 17 лютого 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 23 липня 2020 року, оскільки спір, на її думку, є трудовим і не має відношення до корпоративних відносин, як помилково вважали суди попередніх інстанцій. При цьому заявниця посилалася на те, що її посада - фінансового директора ТОВ "Репролайф" - не відноситься до складу керівного органу цього товариства.
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2020 року справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2020 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України у редакції, чинній на час постановлення зазначеної ухвали, якою передбачено, що справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції, крім випадків, якщо:
1) учасник справи, який оскаржує судове рішення, брав участь у розгляді справи в судах першої чи апеляційної інстанції і не заявляв про порушення правил предметної чи суб`єктної юрисдикції;