П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/845/18
Провадження № 11-235заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Сороки Л. П.,
позивача ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року (судді Юрченко В. П., Бившева Л. І., Васильєва І. А., Пасічник С. С., Хохуляк В. В.) у справі № 9901/845/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), третя особа - Державна казначейська служба України (далі - ДКС України), про визнання дій та рішення протиправними, скасування рішення й зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВККС, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 05 лютого 2019 року просив:
- визнати протиправними дії ВККС щодо проведення другого етапу кваліфікаційного оцінювання позивача "Дослідження досьє та проведення співбесіди" за результатами іспиту, складеного 17 квітня 2018 року з порушенням вимог чинного законодавства України;
- визнати протиправною бездіяльність Комісії щодо неналежного формування та ведення суддівського досьє позивача;
- визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 26 вересня 2018 року № 1718/ко-18;
- зобов`язати Комісію провести другий етап кваліфікаційного оцінювання позивача "Дослідження досьє та проведення співбесіди" за результатами іспиту, складеного 17 квітня 2018 року, відповідно до вимог чинного законодавства України та з урахуванням правової оцінки суду;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1 млн грн.
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що оскаржуване рішення ВККС є незаконним, немотивованим та ухваленим з порушенням законодавства України, актів Комісії, принципів верховенства права, правової визначеності та незалежності судової влади.
3. На думку позивача, ВККС допустила порушення при оформленні його суддівського досьє, що вплинуло на кількість балів, виставлених за результатами кваліфікаційного оцінювання. Так, суддівське досьє позивача оформлене всупереч вимогам Порядку формування і ведення суддівського досьє, затвердженого рішенням ВККС від 15 листопада 2016 року № 150/зп-16, та Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерстваюстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 року за № 736/27181). Крім цього, надане позивачеві суддівське досьє в паперовому вигляді відрізняється від його досьє, розміщеного на офіційному сайті ВККС.
4. ОСОБА_1 також зазначив про порушення порядку та процедури проведення оцінювання, зокрема співбесіди, під час якої він не готовий був надати правовстановлюючі документи на підтвердження або спростування запитань членів колегії ВККС, оскільки вони не стосувались оцінювання, а в суддівському досьє була відсутня будь-яка негативна інформація. Надані ним пояснення не сприймались членами колегії, співбесіда тривала в порівняні з іншими учасниками значно довше та на нього здійснювався психологічний тиск, а дії та рішення свідчили про умисний характер із цинічною метою позбавлення позивача займаної посади, на якій він набув репутації судді високого рівня.
5. На думку позивача, колегія ВККС, що проводила співбесіду, була упередженою, а її дії та рішення такими, що порушують етичні принципи, у тому числі й з тих підстав, що членом колегії був Луцюк П. С., з яким у нього давні недружні стосунки. При цьому Луцюк П. С. , будучи членом ВККС з 03 липня 2015 року, поєднував перебування на цій посаді з перебуванням на посаді голови Ради адвокатів Рівненської області до 29 вересня 2017 року. Вказане у своїй сукупності, на думку позивача, підтверджує відсутність у члена ВККС Луцюка П. С повноважень брати участь у досліджені суддівського досьє позивача і співбесіді, та він зобов`язаний був заявити самовідвід. Також відповідач не встановив будь-яких фактів невідповідності судді вимогам доброчесності, але при цьому за результатами співбесіди колегія нарахувала за цим показником 136 балів без зазначення будь-яких мотивів або обґрунтування. У спірному рішенні не вказані конкретні бали за кожним з критеріїв компетентності - особистої, професійної, соціальної. Відсутня й інформація щодо набраних суддею балів за складовими критеріїв професійної етики та доброчесності. Відтак оскаржуване рішення Комісії не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення, є немотивованим та відповідно до пункту 4 частини третьої статті 88 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) підлягає скасуванню.
6. На переконання ОСОБА_3, оскаржуване рішення ВККС вплинуло на приватне та сімейне життя позивача, оскільки внаслідок його прийняття останній перебуває у стані постійного стресу, який характеризується почуттям пригніченості, незадоволеності своїм життєвим становищем, хронічною втомою, апатією, порушенням сну, що спричинило гіпертонічний криз та призвело до тимчасової непрацездатності з подальшим лікуванням. Крім цього, оскаржуване рішення Комісії завдало шкоду його діловій репутації. Внаслідок прийняття ВККС протиправного рішення від 26 вересня 2018 року № 1718/ко-18 позивачу було завдано моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень суду попередньої інстанції
7. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11 вересня 2019 року прийняв відмову ОСОБА_3 від частини позовних вимог щодо визнання протиправним і скасування рішення ВККС від 26 вересня 2018 року № 1718/ко-18 у частині внесення до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) подання з рекомендацією про звільнення позивача з посади судді Рівненського окружного адміністративного суду та закрив провадження у справі в цій частині.
8. Ухвалою від 24 червня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду закрив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання дій та рішення протиправними, скасування рішення й зобов`язання вчинити певні дії на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. Рішенням від 24 червня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовив у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди.
10. Судове рішення мотивовано тим, що: позовна вимога про стягнення моральної шкоди в розмірі 1 млн грн не підлягає задоволенню, оскільки така вимога є похідною від позовних вимог, щодо яких провадження у справі закрито; позивач у належний спосіб не довів, що така шкода була йому завдана відповідачем, зокрема, матеріали справи не містять жодних доказів, які могли б підтвердити дійсний факт його душевних страждань, приниження честі та гідності, а також ділової репутації (стаття 23 Цивільного кодексу України); позивач також не зазначив будь-яких обґрунтувань збільшення розміру моральної шкоди до 1 млн грн відповідно до заяви від 05 лютого 2019 року про часткову заміну предмета позову, збільшення розміру позовних вимог (а. с. 78-79, т. 3).
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
11. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що суд неповно з`ясував обставини справи, а також неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
12. На думку скаржника, суд дійшов помилкового висновку про те, що позивач у належний спосіб не довів, що відповідачем йому була завдана моральна шкода.
13. ОСОБА_3 зазначив, що прийняття відповідачем немотивованого рішення від 26 вересня 2018 року № 1718/ко-18 про непроходження кваліфікаційного оцінювання мало істотні наслідки для матеріального добробуту позивача та його сім`ї, вплинуло на його професійну репутацію. Також рішенням ВККС заподіяно шкоду здоров`ю позивача, на підтвердження чого ним було долучено до матеріалів справи листки непрацездатності.
14. Скаржник також зауважив, що рішення ВРП від 12 грудня 2019 року № 3449/0/15-19 "Про відмову у задоволенні подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Рівненського окружного адміністративного суду на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України" є самостійним доказом завдання позивачу моральної шкоди, оскільки цим рішенням установлено, що внесене стосовно позивача подання про звільнення є необ`єктивним, невмотивованим, необґрунтованим, а також підтверджено незаконність дискреційного адміністративного акта відповідача - рішення від 26 вересня 2018 року № 1718/ко-18.
15. На переконання ОСОБА_1, суд першої інстанції не врахував обставини, що мають істотне значення для визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди. Так, позивач тривалий час не здійснює правосуддя, розмір його заробітної плати тривалий час був незаконно зменшений, він змушений докладати додаткових зусиль для організації свого життя, підтвердження свого професійного рівня та відновлення ділової репутації.
16. На підставі викладеного ОСОБА_1 просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов про стягнення моральної шкоди в розмірі 1 млн грн.
Позиція інших учасників справи
17. Виконуючий обов`язки керівника секретаріату Комісії листом від 17 вересня 2020 року № 19-1378/20 повідомив Велику Палату Верховного Суду про те, що з 07 листопада 2019 року припинено повноваження членів ВККС на підставі пунктів 2 і 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування". Проте станом на 17 вересня 2020 року новий склад ВККС не сформований. Представництво та самопредставництво інтересів ВККС у судах та інших органах влади відповідними працівниками секретаріату є неможливим, оскільки відсутність складу Комісії та її голови виключає можливість видачі довіреності та внесення змін до локальних актів, якими керується Комісія у своїй діяльності, а також до посадових інструкцій працівників секретаріату, а відтак Комісія не має можливості виконати вимоги ухвалисуду та надати відповідні заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, зокрема відзив на апеляційну скаргу.
Рух апеляційної скарги
18. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 31 серпня 2020 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року, а ухвалою від 07 вересня 2020 року призначила справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
19. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з викладених у ній підстав.
20. Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції
21. Указом Президента України від 18 травня 2012 року № 336/2012 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Рівненського окружного адміністративного суду строком на п`ять років.