П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 9901/845/18
Провадження № 11-235заі20
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого Золотнікова О. С.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Сороки Л. П.,
позивача ОСОБА_1,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року (судді Юрченко В. П., Бившева Л. І., Васильєва І. А., Пасічник С. С., Хохуляк В. В.) у справі № 9901/845/18 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), третя особа - Державна казначейська служба України, про визнання дій та рішення протиправними, скасування рішення й зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди та
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. У жовтні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВККС, у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 05 лютого 2019 року просив:
- визнати протиправними дії ВККС щодо проведення другого етапу кваліфікаційного оцінювання позивача "Дослідження досьє та проведення співбесіди" за результатами іспиту, складеного 17 квітня 2018 року з порушенням вимог чинного законодавства України;
- визнати протиправною бездіяльність Комісії щодо неналежного формування та ведення суддівського досьє позивача;
- визнати протиправним і скасувати рішення ВККС від 26 вересня 2018 року № 1718/ко-18;
- зобов`язати Комісію провести другий етап кваліфікаційного оцінювання позивача "Дослідження досьє та проведення співбесіди" за результатами іспиту, складеного 17 квітня 2018 року, відповідно до вимог чинного законодавства України та з урахуванням правової оцінки суду;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 1 млн грн.
2. На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що оскаржуване рішення ВККС є незаконним, немотивованим та ухваленим з порушенням законодавства України, актів Комісії, принципів верховенства права, правової визначеності та незалежності судової влади.
3. На думку позивача, ВККС допустила порушення при оформленні його суддівського досьє, що вплинуло на кількість балів, виставлених за результатами кваліфікаційного оцінювання. Так, суддівське досьє позивача оформлене всупереч вимогам Порядку формування і ведення суддівського досьє, затвердженого рішенням ВККС від 15 листопада 2016 року № 150/зп-16, та Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерстваюстиції України від 18 червня 2015 року № 1000/5 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 року за № 736/27181). Крім цього, надане позивачеві суддівське досьє в паперовому вигляді відрізняється від його досьє, розміщеного на офіційному сайті ВККС.
4. ОСОБА_1 також зазначив про порушення порядку та процедури проведення оцінювання, зокрема співбесіди, під час якої він не готовий був надати правовстановлюючі документи на підтвердження або спростування запитань членів колегії ВККС, оскільки вони не стосувались оцінювання, а в суддівському досьє була відсутня будь-яка негативна інформація. Надані ним пояснення не сприймались членами колегії, співбесіда тривала в порівняні з іншими учасниками значно довше та на нього здійснювався психологічний тиск, а дії та рішення свідчили про умисний характер із цинічною метою позбавлення позивача займаної посади, на якій він набув репутації судді високого рівня.
5. На думку позивача, колегія ВККС, що проводила співбесіду, була упередженою, а її дії та рішення такими, що порушують етичні принципи, у тому числі й з тих підстав, що членом колегії був Луцюк П. С., з яким у нього давні недружні стосунки. При цьому Луцюк П. С. , будучи членом ВККС з 03 липня 2015 року, поєднував перебування на цій посаді з перебуванням на посаді голови Ради адвокатів Рівненської області до 29 вересня 2017 року. Вказане у своїй сукупності, на думку позивача, підтверджує відсутність у члена ВККС Луцюка П. С повноважень брати участь у досліджені суддівського досьє позивача і співбесіді, та він зобов`язаний був заявити самовідвід. Також відповідач не встановив будь-яких фактів невідповідності судді вимогам доброчесності, але при цьому за результатами співбесіди колегія нарахувала за цим показником 136 балів без зазначення будь-яких мотивів або обґрунтування. У спірному рішенні не вказані конкретні бали за кожним з критеріїв компетентності - особистої, професійної, соціальної. Відсутня й інформація щодо набраних суддею балів за складовими критеріїв професійної етики та доброчесності. Відтак оскаржуване рішення Комісії не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення, є немотивованим та відповідно до пункту 4 частини третьої статті 88 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII) підлягає скасуванню.
6. На переконання ОСОБА_3, оскаржуване рішення ВККС вплинуло на приватне та сімейне життя позивача, оскільки внаслідок його прийняття останній перебуває у стані постійного стресу, який характеризується почуттям пригніченості, незадоволеності своїм життєвим становищем, хронічною втомою, апатією, порушенням сну, що спричинило гіпертонічний криз та призвело до тимчасової непрацездатності з подальшим лікуванням. Крім цього, оскаржуване рішення Комісії завдало шкоду його діловій репутації. Внаслідок прийняття ВККС протиправного рішення від 26 вересня 2018 року № 1718/ко-18 позивачу було завдано моральної шкоди.
Короткий зміст судових рішень суду попередньої інстанції
7. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 11 вересня 2019 року прийняв відмову ОСОБА_3 від частини позовних вимог щодо визнання протиправним і скасування рішення ВККС від 26 вересня 2018 року № 1718/ко-18 у частині внесення до Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) подання з рекомендацією про звільнення позивача з посади судді Рівненського окружного адміністративного суду та закрив провадження у справі в цій частині.
8. Ухвалою від 24 червня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду закрив провадження у справі в частині позовних вимог про визнання дій та рішення протиправними, скасування рішення й зобов`язання вчинити певні дії на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
9. Судове рішення мотивовано тим, що: рішення Комісії за результатами кваліфікаційного оцінювання судді є підставою для відповідної рекомендації про звільнення, тому обставини прийняття цього рішення повинні перевірятися судом лише після та разом з ухваленим рішенням ВРП за результатами такої рекомендації;передбачене частиною першою статті 88 Закону № 1402-VIII оскарження рішення Комісії щодо кваліфікаційного оцінювання судді можливе лише після того, як таке рішення було предметом розгляду у ВРП; рішення ВККС з рекомендацією ВРП розглянути питання про звільнення ОСОБА_3 з посади судді є тим рішенням, яке не може бути самостійним предметом судового розгляду. Ці обставини унеможливлюють подальший розгляд справи й ухвалення рішення по суті спору, а є підставами для закриття провадження у справі, оскільки її не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
10. Рішенням від 24 червня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду відмовив у задоволенні позову про стягнення моральної шкоди.
Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог
11. Не погодившись із ухвалою про закриття провадження у справі, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, на обґрунтування якої зазначив, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, а також неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права.
12. На думку скаржника, суд дійшов необґрунтованого висновку про те, що рішення ВККС з рекомендацією ВРП розглянути питання про звільнення ОСОБА_3 з посади судді є тим рішенням, яке не може бути самостійним предметом судового розгляду.
13. ОСОБА_3 зазначив, що рекомендаційний характер має лише останній абзац оскаржуваного рішення, а всі інші частини цього рішення за своєю правовою природою є імперативними приписами, що порушують права та законні інтереси позивача, у зв`язку із чим таке рішення може бути оскаржено до суду. У цій справі оскаржуються рішення Комісії в частині визначення позивачу кількості балів, визнання позивача таким, що не відповідає займаній посаді судді, а також протиправні дії та бездіяльність, які були допущені відповідачем під час проходження кваліфікаційного оцінювання судді та поза межами такого оцінювання (бездіяльність відповідача щодо неналежного ведення суддівського досьє позивача). Позивач не оскаржує в цій справі внесення до ВРП подання з рекомендацією про звільнення його з посади судді.
14. Скаржник також зауважив, що він опинився у ситуації, коли навіть за умови підтвердження ВРП невмотивованості рішення кваліфікаційного органу щодо невідповідності займаній посаді він вважається особою, яка не пройшла успішно процедуру кваліфікаційного оцінювання та відповідно позбавлена правомочності здійснювати правосуддя. Крім цього, ВРП, визнавши рішення ВККС невмотивованим і таким, що не може слугувати підставою для звільнення судді із займаної посади, не скасувала це рішення. Оскаржуване рішення Комісії залишилось чинним саме в оскаржуваній позивачем частині - визнання судді таким, що не відповідає займаній посаді.
15. На переконання ОСОБА_1, суд першої інстанції не дотримався принципу верховенства права, не застосував практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та прийняв судове рішення, яке створило для позивача правову невизначеність, а також позбавило його судового захисту від дій, бездіяльності та рішень відповідача. До того ж скаржник стверджує, що суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про визнання дій та рішення протиправними, скасування рішення й зобов`язання вчинити певні дії, залишив поза увагою позовну вимогу про визнання протиправною бездіяльності ВККС щодо неналежного формування та ведення його суддівського досьє.
16. На підставі викладеного ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувану ухвалу суду першої інстанції та направити справу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду.
Позиція інших учасників справи
17. Виконуючий обов`язки керівника секретаріату Комісії листом від 17 вересня 2020 року № 19-1378/20 повідомив Велику Палату Верховного Суду про те, що з 07 листопада 2019 року припинено повноваження членів ВККС на підставі пунктів 2 і 3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування". Проте станом на 17 вересня 2020 року новий склад ВККС не сформований. Представництво та самопредставництво інтересів ВККС у судах та інших органах влади відповідними працівниками секретаріату є неможливим, оскільки відсутність складу Комісії та її голови виключає можливість видачі довіреності та внесення змін до локальних актів, якими керується Комісія у своїй діяльності, а також до посадових інструкцій працівників секретаріату, а відтак Комісія не має можливості виконати вимоги ухвалисуду та надати відповідні заяви по суті справи, заяви з процесуальних питань, зокрема відзив на апеляційну скаргу.
Рух апеляційної скарги
18. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 31 серпня 2020 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 24 червня 2020 року, а ухвалою від 07 вересня 2020 року призначила справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
19. У судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з викладених у ній підстав.
20. Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання суду апеляційної інстанції не з`явився.
Обставини справи, установлені судом першої інстанції
21. Указом Президента України від 18 травня 2012 року № 336/2012 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Рівненського окружного адміністративного суду строком на п`ять років.
22. Комісія рішенням від 01 лютого 2018 року № 8/зп-18 призначила кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 .
23. ВККС рішенням від 25 травня 2018 року № 118/зп-18 призначила проведення тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей під час кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді.
24. Рішенням від 07 вересня 2018 року № 193/зп-18 Комісія затвердила кодовані результати складення 17 квітня 2018 року анонімного письмового тестування в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, згідно з яким ОСОБА_1 за результатами складення анонімного письмового тестування отримав 77,625 бала, за виконання практичного завдання - 87 балів. Також цим рішенням ВККС допустила позивача до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді "Дослідження досьє та проведення співбесіди".
25. ОСОБА_1 пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.
26. 26 вересня 2018 року відповідач провів співбесіду із суддею, під час якої було обговорено питання щодо показників за критеріями компетентності, професійної етики та доброчесності, які виникли під час дослідження суддівського досьє.
27. За результатами проведеної співбесіди Комісія прийняла рішення від 26 вересня 2018 року № 1718/ко-18, яким: визначила, що суддя Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 за результатами кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді набрав 651,625 бала; визнала суддю Рівненського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 таким, що не відповідає займаній посаді; вирішила внести до ВРП подання з рекомендацією про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Рівненського окружного адміністративного суду.
28. Оскаржуване рішення ВККС мотивоване тим, що за результатами кваліфікаційного оцінювання позивач набрав 651,625 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв. Указаний показник включає в себе: за критерієм компетентності (професійної, особистої та соціальної) - 361,625 бала; за критерієм професійної етики - 154 бала; за критерієм доброчесності - 136 балів.
29. 12 грудня 2019 року ВРП розглянула подання ВККС із рекомендацією про звільнення ОСОБА_1 з посади судді Рівненського окружного адміністративного суду на підставі підпункту 4 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції Українита прийняла рішення № 3449/0/15-19, яким відмовила в його задоволенні.
30. Рішення ВРП мотивовано тим, що виражена в балах оцінка судді ОСОБА_1 за критеріями професійної етики та доброчесності не містить фактичних обставин та мотивів їх нарахування, не є вмотивованою, оскільки не відображає повною мірою рівень цих характеристик судді ОСОБА_1 та не дає змоги встановити дійсні мотиви, з яких виходила Комісія під час ухвалення такого рішення. У рішенні вказані бали, якими оцінено суддю ОСОБА_1 за кожним з критеріїв, однак немає будь-яких доводів та аргументів Комісії з посиланням на конкретні обставини, за яких суддя не відповідає цим критеріям та, як наслідок, не відповідає займаній посаді. Замість зазначення мотивів ухвалення рішення вказано лише те, що суддю ОСОБА_1 оцінено на підставі результатів іспиту, результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься у досьє, та результатів співбесіди.
31. Не погодившись із рішенням ВККС від 26 вересня 2018 року № 1718/ко-18, ОСОБА_1 у жовтні 2018 року звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із цим позовом.
ПОЗИЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПАЛАТИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Релевантні джерела права й акти їх застосування. Оцінка висновку суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
32. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
33. Відповідно до підпункту 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року № 1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" (далі - Закон № 1401-VIII) відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності вказаним Законом, має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.
34. Згідно з пунктом 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1402-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом № 1401-VIII, оцінюється колегіями ВККС у порядку, визначеному цим Законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням ВРП на підставі подання відповідної колегії Комісії.