Постанова
Іменем України
25 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 750/10191/18
провадження № 51-3440км20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Іваненка І. В.,
суддів: Булейко О. Л., Фоміна С.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Голюк І.О.,
прокурора Подоляка М.С.,
засудженої ОСОБА_1,
захисників Бузакова О. Ю., Кравченка В. В.
представника потерпілих Мурашка І. А.
потерпілого ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників Кравченка В.В. та Бузакова О.Ю. на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 жовтня 2019 року та ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 28 травня 2020 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018270010002934, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки Російської Федерації, уродженки с. Чагода Чагодищенського району Вологодської області, РФ, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, жительки АДРЕСА_2 ), раніше не судимої,
у вчиненні злочину, передбаченого п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 21 жовтня 2019 року ОСОБА_1 засуджено за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватою і засуджено за те, що вона 27 квітня 2018 року, о 03:00 год., будучи в стані алкогольного сп`яніння, у квартирі АДРЕСА_3 на ґрунті неприязних відносин з приводу її нетрадиційної сексуальної орієнтації, з метою реалізації умислу, направленого на протиправне позбавлення життя двох осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, умисно завдала ОСОБА_3 33 удари ножем у голову, тулуб та кінцівки, а також ОСОБА_4 не менше 38 ударів ножем в область голови, тулуба та кінцівок, заподіявши потерпілим тяжкі тілесні ушкодження, від яких ОСОБА_3 та ОСОБА_4 померли на місці події.
Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 28 травня 2020 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі захисник Кравченко В.В. ставить питання про скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 та призначення нового розгляду в суді першої інстанції.
На обґрунтування своїх доводів зазначає,що судовий розгляд проведений неповно, з порушенням вимог кримінального та кримінального процесуального закону, а тому висновки суду про доведеність вини його підзахисної за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження і ґрунтуються на недопустимих доказах.
Посилається на те, що судом не доведено умислу ОСОБА_1 на вчинення вбивства двох осіб. Докази, які надані стороною обвинувачення, не підтверджують винуватості ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину. Вважає, що судом першої та апеляційної інстанцій не надано оцінки щодо наявність в діях ОСОБА_1 стану необхідної оборони відносно протиправних посягань з боку ОСОБА_5 .
Також посилається на невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі засудженої внаслідок суворості. Окрім того, вважає, що ухвала апеляційного суду постановлена в порушення вимог статей 370, 410 КПК України.
У касаційній скарзі захисник Бузаков О.Ю. вважає, що вирок та ухвала апеляційного суду є незаконними, необґрунтованими, не вмотивованими, постановленні з істотними порушенням вимог кримінального процесуального закону, в основу вироку про доведеність вини ОСОБА_1 покладені недопустимі докази, а висновки суду про вчинення його підзахисною інкримінованого правопорушення не відповідають фактичним обставинам справи. Судом не надано оцінку показанням ОСОБА_1, неправильно застосовано закон України про кримінальну відповідальність, а ОСОБА_1 засуджено на доказах, зібраних з порушенням вимог кримінального процесуального закону. При цьому захисник не вказує на недопустимість конкретних доказів й на конкретні підстави їх недопустимості. Доводи його апеляційної скарги залишено без належного обґрунтування та спростування, й в ухвалі не зазначено підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, чим порушено вимоги ст. 419 КПК України.
Представник потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_2 авдокат Мурашко І.А. подав заперечення на касаційні скарги захисників Кравченка В.В. та Бузакова О.Ю., в якому просив залишити скарги без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без зміни.
Позиції учасників судового провадження
Захисники та засуджена підтримали подані касаційні скарги.
Прокурор, представник потерпілих та потерпілий заперечували проти задоволення касаційних скарг.
Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.
Мотиви Суду
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.
Однак під час касаційного розгляду суд не має права досліджувати докази, тобто фактичні дані, отримані у передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження і підлягають доказуванню.
Суд не може перевіряти будь-які докази, а також приймати нові докази, які не були предметом розгляду в судах першої та апеляційної інстанцій. Крім того, не має права встановлювати та визнавати обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні.
При цьому такі доводи в касаційних скаргах не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції, оскільки суд не вправі виходити за межі фактів та обставин, установлених у судах першої та апеляційної інстанцій, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, тобто перевіряти доказ на несумлінність, точність і несуперечність з фактичними обставинами справи, а також зіставляти ці дані з іншими доказами.