Постанова
Іменем України
30 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 752/18476/16-ц
провадження № 61-3520св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Універсал Банк",
відповідач - ОСОБА_1,
треті особи: ОСОБА_2, служба у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва у складі судді Колдіної О. О. від 16 травня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду у складі колегії суддів: Махлай Л. Д., Кравець В. А., Мазурик О. Ф., від 15 січня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2016 року публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" (далі - ПАТ "Універсал Банк", банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, треті особи: ОСОБА_2, служба у справах дітей Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, про стягнення заборгованості за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Позовна заява мотивована тим, що 17 вересня 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Універсал Банк", правонаступником якого є ПАТ "Універсал Банк", та ОСОБА_2 було укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № BL8894, відповідно до умов якого останньому встановлено кредитний ліміт в розмірі 165 460 доларів США строком до 31 серпня 2028 року. На виконання вимог підпункту 1.1.1 цього договору між сторонами було укладено додаткову угоду № BL8894/К-1, згідно із якою позичальник отримав кредит у розмірі 165 460 доларів США, які зобовʼязався повернути.
З метою забезпечення виконання зобовʼязань за кредитним договором 17 вересня 2008 року між банком та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, за умовами якого остання передала в іпотеку банку АДРЕСА_1 .
У зв`язку із невиконанням позичальником своїх зобов`язань за кредитним договором виникла заборгованість у сумі 1 618 394,34 грн, яку стягнуто з боржника та поручителя - товариства з обмеженою відповідальністю "Про-Майстер" (далі - ТОВ "Про-Майстер") на користь банку рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 31 липня 2013 року.
За таких обставин позивач просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження.
Протокольною ухвалою суду першої інстанції до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача судом залучено службу у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації.
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 16 травня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 15 січня 2019 року, позов ПАТ "Універсал Банк" задоволено.
Звернуто стягнення на предмет іпотеки - АДРЕСА_1, загальною площею 72,10 кв. м, житловою площею 41,80 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною, встановленою на рівні 53 500 доларів США, в рахунок погашення заборгованості перед ПАТ "Універсал Банк" за генеральною угодою № ВL 8894 від 17 вересня 2008 року, яка станом на 03 червня 2014 року становить по тілу кредиту - 163 108, 95 доларів США; за відсотками - 35 865, 53 доларів США; по пені - 3 501, 98 доларів США.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що позичальник порушив умови кредитного договору та не погасив заборгованість за цим договором, зокрема і на виконання рішення суду про стягнення з нього вказаної заборгованості, а тому за відсутності відповідних обмежень наявні правові підстави для звернення стягнення шляхом проведення прилюдних торгів в межах процедури виконавчого провадження на предмет іпотеки, переданий кредитору з метою забезпечення виконання зобовʼязань за кредитним договором. При цьому суди виходили із того, що позичальник не оскаржував розмір заборгованості за кредитом.У порушення умов договору іпотеки ОСОБА_1 без згоди іпотекодержателя надала дозвіл на реєстрацію у квартирі, яка є предметом іпотеки, своєї доньки ОСОБА_3 та онука ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Установивши, що ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 мають інше житло, окрім іпотечного, суди дійшли висновків про те, що права неповнолітнього ОСОБА_4 не є порушеними.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі, поданій у березні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не залучили до участі у розгляді справи ТОВ "Про-Майстер" як поручителя за кредитним договором та не дослідили зібрані у справі докази, а також не перевірили чи надсилав банк боржнику письмову вимогу про погашення заборгованості, що мала передувати зверненню стягненню на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 19 лютого 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 22 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
17 вересня 2008 року між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2 укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № ВL 8894, відповідно до якого банк надав позичальнику кредитні послуги в рамках ліміту 165 460 доларів США, а останній зобов`язався повернути використаний ліміт та сплатити плату за користування ним не пізніше 31 серпня 2028 року.
У цей же день між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_2 укладено додаткову угоду (індивідуальну угоду) № ВL 8894 /К-1 до генерального договору № ВL 8894, згідно із якою банк зобов`язався встановити позичальнику кредитну лінію в сумі 165 460 доларів США, а останній зобов`язався повернути всю суму кредиту не пізніше 31 серпня 2009 року.
17 вересня 2008 року ПАТ "Універсал Банк" та ТОВ "Про-майстер" було укладено договір поруки № ВL 8894-П1, відповідно до якого ТОВ "Про-майстер" зобов`язалося відповідати перед ПАТ "Універсал Банк" за невиконання ОСОБА_2 його зобов`язань за генеральним договором про надання кредитних послуг № ВL 8894 та додатковою угодою № ВL 8894/К-1 до нього.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 17 вересня 2008 між ПАТ "Універсал Банк" та ОСОБА_1 укладено договір іпотеки, відповідно до якого для забезпечення повного і своєчасного виконання зобов`язань за основним договором іпотекодавець передала в іпотеку банку квартиру АДРЕСА_1 .
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 31 липня 2013 року, яке змінено рішенням Апеляційного суду міста Києва від 28 січня 2014 року, з ОСОБА_2 та ТОВ "Про-майстер" у солідарному порядку стягнуто на користь ПАТ "Універсал Банк" заборгованість за генеральним договором № ВL 8894 від 17 вересня 2008 у сумі 1 611 305, 27 грн. Рішення суду боржником не виконане.
Відповідно до розрахунку заборгованості станом на 03 червня 2014 року заборгованість ОСОБА_2 за генеральною угодою № ВL 8894 становить 202 476,46 доларів США, що на день здійснення розрахунку за курсом НБУ становить 2 395 966,11 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 163 108,95 доларів США; заборгованість по відсотках - 35 865,53 доларів США; заборгованість по пені - 3 501,98 доларів США.
Згідно із звітом про незалежну оцінку ринкова вартість вказаної квартири станом на 14 серпня 2016 року становить 53 500 доларів США.
Відповідно до довідки про склад сім`ї в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: власник ОСОБА_1, її дочка ОСОБА_3 та її онук ОСОБА_4, 2004 року народження.
ОСОБА_3 та ОСОБА_4 зареєстровані у спірній квартирі з 30 липня 2009 року.
Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 17 вересня 2008 року, поданої приватному нотаріусу при посвідченні договору іпотеки, остання стверджувала, що квартира, яка передається в іпотеку є її особистою власністю. Про право користування квартирою інших осіб іпотекодавець не зазначала (а.с. 31).
Згідно із інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майна ОСОБА_1 є власником іншого нерухомого майна на підставі договору дарування від 09 лютого 2001 року, а ОСОБА_2 належить на праві власності квартира АДРЕСА_3 (а.с. 156-157).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.