Постанова
Іменем України
30 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 166/1505/17
провадження № 61-5177св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Ратнівського районного суду Волинської області у складі судді Лозицького С. О. від 15 серпня 2018 року та постанову Волинського апеляційного суду у складі колегії суддів: Грушицького А. І., Данилюк В. А., Киці С. І., від 22 січня 2019 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення частки у спадковому майні, виділенні частки в натурі та визнання права власності на частку спадщини.
В обґрунтування позову вказав, що з 18 вересня 1994 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого за рахунок коштів, отриманих спільною працею, набули за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 08 вересня 1995 року, добудували та у 1997 році ввели у експлуатацію двоквартирний будинок АДРЕСА_1, загальною площею 112,3 кв. м, разом із прибудовою, сходами, гаражем, двома сараями, колодязем, огорожею, вбиральнею та у 2002 році отримали державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування цього будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх дочки: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 загинули у дорожньо-транспортній пригоді.
Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцями другої черги за законом є він ( ОСОБА_1 ) як її брат та його сестра по матері ОСОБА_4 . Спадкоємці першої черги після смерті ОСОБА_6 відсутні. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є його батьки - відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
За життя ОСОБА_6 її частка у спільному майні подружжя не була визначена.
26 серпня 2016 року він звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті сестри ОСОБА_6, а відповідачі 01 вересня 2016 року подали аналогічну заяву після смерті їх сина ОСОБА_5 . ОСОБА_4 заяву про прийняття спадщини не подавала.
Разом із тим йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку із тим, що видача свідоцтва про право на спадщину після смерті одного з учасників спільної сумісної власності можлива лише після виділення (визначення) частки спадкодавця у спірному майні. Нотаріус також вказав на необхідність подання належних правовстановлюючих документів на майно та зазначив, що питання про статус майна в цьому випадку має право вирішувати лише суд.
Поряд із цим відповідачі не визнають його право на спадкування, як і не визнають частку ОСОБА_6 у спільному майні подружжя.
Враховуючи зазначене, позивач просив суд ухвалити рішення, яким встановити, що частка померлої ОСОБА_6 у праві спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_5 та ОСОБА_6 становить Ѕ; виділити йому в натурі Ѕ частку в квартирі АДРЕСА_2 разом із прибудовою, сходами, гаражем, двома сараями, колодязем, огорожею, вбиральнею та земельною ділянкою та визнати його власником цієї частки в порядку спадкування після смерті сестри ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Короткий зміст ухвалених у справі судових рішень
Рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 15 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 22 січня 2019 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визначено, що частка померлої ОСОБА_6 у праві спільної сумісної власності подружжя, до складу якої входить квартира АДРЕСА_2 в двоквартирному житловому будинку, прибудова, сходи, гараж, два сараї, колодязь, огорожа, вбиральня та земельна ділянка, яка призначена для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, які розміщені по АДРЕСА_1, становить 1/2.
Визнано ОСОБА_1 власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 в двоквартирному житловому будинку з надвірними спорудами, та 1/2 частини земельної ділянки, призначеної для будівництва та обслуговування квартири і господарських будівель, які розташовані в АДРЕСА_1, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У задоволенні позовних вимог щодо виділу частки в натурі у спірному нерухомому майні відмовлено.
Додатковим рішенням Ратнівського районного суду Волинської області від 24 жовтня 2018 року постановлено стягнути пропорційно з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 2 619,08 грн (по 873,02 грн з кожного).
Судові рішення мотивовані тим, що позивач належними та допустимими доказами довів, що спірний об`єкт нерухомого майна був побудований подружжям ОСОБА_2 на відведеній у встановленому порядку земельній ділянці та введений у експлуатацію під час їх перебування у шлюбі, а тому він як спадкоємець одного із подружжя має право на Ѕ частку у цьому майні з врахуванням презумпції спільного сумісного майна, набутого подружжям під час шлюбу. При цьому відповідачі не довели, що спірне нерухоме майно набуте їх сином за особисті кошти, а тому було його особистою приватною власністю. За відсутності проведеної у межах цієї справи судової будівельної експертизи з приводу можливості виділення у натурі часток у спірному майні, суди дійшли висновку про відмову у задоволенні відповідних позовних вимог.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційних скаргах, поданих у березні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просять скасувати судові рішення попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційні скарги мотивовані тим, що позовні вимоги про визнання частки за померлим не є належним способом захисту порушених прав, а тому не підлягають задоволенню. Суди попередніх інстанцій безпідставно не встановили та не врахували, що спірне нерухоме майно було придбано ОСОБА_5 за гроші його батьків - відповідачів у справі, а тому дійшли неправильного висновку щодо належності цього майна до спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 . Оскільки позивачем було заявлено три вимоги майнового характеру, тому відповідно до вимог Закону України "Про судовий збір" при зверненні до суду він мав сплатити 8 000 грн судового збору, натомість сплатив лише 4 583 грн, тобто суд першої інстанції у порушення вимог процесуального закону відкрив провадження у справі.
Касаційні скарги не містить доводів щодо вирішення судами позовних вимог про виділенні частки в натурі, тому відповідно до вимог статті 400 ЦПК України законність оскаржуваних судових рішень у цій частині не перевіряється судом касаційної інстанції.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 14 березня 2019 року справу призначено судді-доповідачеві.
Ухвалою Верховного Суду від 27 травня 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
З 18 вересня 1994 року ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували у зареєстрованому шлюбі, під час якого набули за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 08 вересня 1995 року, добудували та у 1997 році ввели у експлуатацію двоквартирний будинок АДРЕСА_1, загальною площею 112,3 кв. м, разом із прибудовою, сходами, гаражем, двома сараями, колодязем, огорожею, вбиральнею та у 2002 році отримали державний акт на право приватної власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування цього будинку.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5, ОСОБА_6 та їх дочки: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 загинули у дорожньо-транспортній пригоді.
Після смерті ОСОБА_6 спадкоємцями другої черги за законом є позивач ОСОБА_1 як її брат та його сестра по матері ОСОБА_4 . Спадкоємці першої черги після смерті ОСОБА_6 відсутні.
Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_5 є його батьки - відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
За життя ОСОБА_6 її частка у спільному майні подружжя не була визначена.
26 серпня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті сестри ОСОБА_6, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали аналогічну заяву після смерті їх сина ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_4 після смерті ОСОБА_6 заяву про прийняття спадщини не подавала.
Із відповіді Ратнівської державної нотаріальної контори № 1086/02-14 від 29 грудня 2017 року на заяву позивача ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про право на спадщину, підписаної завідувачем нотаріальної контори Лахтюк І. М., вбачається, що видача свідоцтва про право на спадщину після смерті одного з учасників спільної сумісної власності можлива лише після виділення (визначення) частки спадкодавця у спірному майні. Нотаріус також вказав заявнику на необхідність подання належних правовстановлюючих документів на майно та зазначив, що питання про статус майна в цьому випадку має право вирішувати лише суд.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини другої розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).