ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
30 листопада 2020 року
справа № 823/1479/18
адміністративне провадження № К/9901/61937/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Ханової Р.Ф.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС в Черкаській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року у складі судді Гайдаш В. А..
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, платник податків, позивач у справі) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Черкаській області (далі - податковий орган, відповідач у справі, скаржник у справі), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 08 червня 2017 року №77641-23, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік в сумі 42778,63 гривні.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначав, що відповідач оскаржуваним рішенням застосував до позивача пряму дискримінацію, оскільки нерухоме майно, яке належить йому на праві власності, не є об`єктом оподаткування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки через його використання позивачем безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, як сільськогосподарським товаровиробником. При цьому ОСОБА_1, звернув увагу на тому, що податковим органом порушено його права, як суб`єкта господарювання - фізичної особи, на звільнення цим податком, порівняно з суб`єктом господарювання - юридичною особою.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що правовою підставою для застосування до особи пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати є одночасна сукупність наступних умов: 1) використання споруди безпосередньо у сільськогосподарській діяльності; 2) особа має бути сільськогосподарським товаровиробником. При цьому, Податковий кодекс України регламентує правовий статус сільськогосподарського товаровиробника виключно як юридичної особи і жодної альтернативи податковим законодавством не передбачено. Суд звернув увагу на тому, що позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець, а не як юридична особа, що у відповідності до вимог податкового законодавства, виключає достатні та необхідні правові підстави для застосування до позивача пільги зі сплати податку на нерухоме майно у вигляді звільнення від його сплати.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 серпня 2018 року постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 12 червня 2018 року скасовано, прийнято нове рішення, яким адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №77641-23 від 08 червня 2017 року.
Задовольняючи адміністративний позов суд апеляційної інстанції виходив з того, що для цілей застосування податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, звільняються від оподаткування цим податком споруди які використовуються безпосередньо у сільськогосподарській діяльності, незалежно від того, власником таких споруд є фізична чи юридична особа. Враховуючи, що нежитлова будівля - виробничо-побутового корпусу, належить позивачеві на праві власності, використовується в господарській діяльності позивача для зберігання вирощеної сільськогосподарської продукції та відповідної техніки по обробці і збиранню сільськогосподарської продукції, суд апеляційної інстанцій дійшов до висновку, що вказане нежитлове приміщення не є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідно наявні підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У доводах касаційної скарги податковий орган звертає увагу на тому, що Податковий кодекс України на момент винесення податкового повідомлення-рішення регламентував статус сільськогосподарського товаровиробника виключно як юридичної особи і жодної альтернативи податковим законодавством передбачено не було. Окрім того, відповідач звернув увагу на тому, що позивач звернувся з повторним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 08 червня 2017 року №77641-23, чим порушив пункт 5 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20 вересня 2018 року у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: ОСОБА_2 (суддя-доповідач), Гончарова І.А., Ханова Р.Ф.
Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі №823/1479/18.
У відзиві на касаційну скаргу, який надійшов до Верховного Суду 02 листопада 2018 року позивач звертає увагу на тому, що підстави для звернення до суду по справі №823/1751/17 та №823/1479/18 відрізняються. Так, в обґрунтування позовних вимог у цій справі позивач посилається на порушення позивачем вимог Конвенції, Закону України "Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні", основоположних принципів податкового законодавства, визначених статтею 4 Податкового кодексу України, неврахування та невиконання відповідачем рішень Європейського Суду з прав людини, які забороняють пряму дискримінацію. Таких підстав для звернення до суду не містила позовна заява по справі №823/1751/17. Мотиви прийняття судових рішень із застосуванням даних норм та рішень Європейського Суду з прав людини і Верховного Суду не містяться і у судових рішеннях у справі №823/1751/17.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 звільнено ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 листопада 2020 року у справі визначено новий склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Ханова Р.Ф. (суддя-доповідач), Гончарова І.А., Олендер І.Я.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про таке.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 з 01 серпня 2003 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, перебуває на обліку у Христинівському відділенні Уманської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області та зареєстрований платником єдиного податку 3-ї групи, який, зокрема, здійснює наступні види діяльності: вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, вирощування інших однорічних і дворічних культур, допоміжна діяльність у рослинництві та оброблення насіння для відтворення.
При цьому, позивач є власником нежитлової будівлі - виробничо-побутового корпусу за адресою: АДРЕСА_1, яка використовується в його господарській діяльності для зберігання вирощеної сільськогосподарської продукції та відповідної техніки по обробці та збиранню сільськогосподарської продукції.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 22 листопада 2017 року №104746310 позивач орендує земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані в адміністративних межах Вербуватської, Пеніжківської, Розсішківської та Верхняцької сільських рад Христинівського району Черкаської області, на яких він вирощує зернові, бобові, однорічні та дворічні культури, насіння олійних культур для подальшої реалізації.
Рішенням Христинівської міської ради від 02 липня 2015 року № 46-2/3-VI "Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2016 рік" встановлено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2016 рік.
Головним управлінням ДФС у Черкаській області проведено нарахування позивачу податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік у сумі 42778,63 гривень, сформовано та направлено податкове повідомлення-рішення від 08 червня 2017 року №77641-23.
Не погоджуючись з зазначеним рішенням податкового органу ОСОБА_1 05 квітня 2018 року звернувся до суду з адміністративним позовом. Зазначеній справі присвоєно єдиний унікальний номер справи №823/1479/18.
В той же час з матеріалів провадження вбачається, що у жовтні 2017 року ОСОБА_1, вже звертався до адміністративного суду з позовом в якому, окрім іншого, також просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 08 червня 2017 року №77641-23.
Зазначеній справі присвоєно єдиний унікальний номер справи №823/1751/17.
На момент звернення ОСОБА_1 до суду з позовом у справі №823/1479/18, рішення суду апеляційної інстанції у справі №823/1751/17, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Черкаській області від 08 червня 2017 року №77641-23, набрало законної сили.
Стаття 238 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює підстави закриття провадження у справі. Так у пункті 4 частини першої зазначеної статті визначено, що суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.