1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ



30 листопада 2020 року

справа № 820/202/18

адміністративне провадження № К/9901/56837/18



Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,



розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Ліля" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року у складі судді Сліденка О. В.та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року у складі суддів Макаренко Я. М., Мінаєвої О. М., Бартош Н. С.



УСТАНОВИВ:



РУХ СПРАВИ



Короткий зміст позовних вимог



Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Ліля" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (далі - податковий орган, відповідач у справі), в якому, з урахуванням заяви про зменшення вимог, просило скасувати податкове повідомлення-рішення від 28 грудня 2017 року №0000211414, яким Товариству збільшено суму грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у загальному розмірі 551974,34 грн (основний платіж 441579,47 грн, штрафні (фінансові) санкції 110394,87 грн), з мотивів безпідставності його прийняття.



Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій



Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року, позов задоволено, визнано протиправним та скасовано в повному обсязі податкове повідомлення - рішення Головного управління ДФС у Харківській області №0000211414 від 28 грудня 2017 року.



Суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги застосували правову позицію Верховного Суду наведену у постанові від 23 травня 2018 року у справі №805/534/17-а, врахували норми підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті12 ПК України та дійшли висновку, що рішення місцевих рад стосовно податку на майно, відмінне від земельної ділянки, прийняті в 2015 році та опубліковані протягом січня-лютого 2015 року, не могли бути застосовані в 2015 році, такі рішення могли передбачати плановим лише 2016 рік, і саме з цього періоду податок на майно, відмінне від земельної ділянки міг вважатися встановленим місцевою радою.



Щодо визначення відповідачем Товариству податкового зобов`язання з податку на майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік, суди попередніх інстанцій виходили з недоведеності податковим органом податкових правопорушень, а саме не надання доказів в підтвердження обґрунтованого та правомірного визначення позивачу оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2016 рік на об`єкти літери А-2 площею 1.356,9 кв.м., літери Е-2 площею 2.395,3 кв.м., літери Ж-3 площею 2.004,4 кв.м., літери М-1 площею 1.404,8 кв.м., літери Ж-2 площею 912,00 кв.м., що розташовані за адресою: місто Харків, пр-т Ландау (колишня назва проспект Пятидесятиріччя СРСР), буд.№151-В. Зокрема, у спірних правовідносинах тип інших об`єктів був визначений працівниками контролюючого органу у спосіб виходу за податковою адресою ТОВ фірма "Ліля" (61128, м. Харків, пр-т Льва Ландау, буд.151-В), в результаті якого контролюючий орган дійшов висновку про належність позивачу за вказаною адресою готельно-ресторанного комплексу. За висновком судів податковим законодавством не передбачено повноважень податкового органу визначати тип будівлі, для встановлення типу об`єкту нерухомості контролюючий орган повинен був використовувати або відомості існуючих оригіналів документів, або залучити відповідного експерта у порядку статті 84 Податкового кодексу України.



Короткий зміст вимог касаційної скарги



Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2018 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 21 червня 2018 року в адміністративній справі №820/202/18, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову.



Ухвалою Верховного Суду від 6 серпня 2018 року відкрито касаційне провадження за скаргою податкового органу, справу витребувано з Харківського окружного адміністративного суду.



18 вересня 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.



Відзив на касаційну скаргу податкового органу Товариством не надано.



Рішенням Вищої ради правосуддя від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.



Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 листопада 2020 року у справі визначено новий склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Ханова Р. Ф. (суддя-доповідач), Гончарова І. А., Олендер І. Я.



Касаційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.



Стислий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій



Суди попередніх інстанцій встановили, що контролюючий орган провів документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з питання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за період 01 січня 2015 року по 31 грудня 2016 року, за результатами якої складений акт від 06 грудня 2017 року №23608/20-40-14-14-09/2122657.



У вказаному акті відображені судження контролюючого органу про вчинення платником порушень (у контексті предмету оскарження) підпунктів 266.2.1., 266.3.3., 266.7.5. статті 266 ПК України у спосіб заниження податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за рахунок не справляння податку за нежитлову будівлю літери "А-2" площею 1.356,9 кв.м. за адресою: місто Харків, пр-т Ландау (колишня назва проспект Пятидесятиріччя СРСР), буд.№151-В , за нежитлову будівлю літери "Е-2" площею 2.395,3 кв.м. за адресою: місто Харків, пр-т Ландау (колишня назва проспект Пятидесятиріччя СРСР), буд.№151-В , за нежитлову будівлю літери "Ж-3" площею 2.004,4 кв.м. за адресою: місто Харків, пр-т Ландау (колишня назва проспект Пятидесятиріччя СРСР), буд.№151-В , за нежитлову будівлю літери "М-1" площею 1.404,8 кв.м. за адресою: місто Харків, пр-т Ландау (колишня назва проспект Пятидесятиріччя СРСР), буд.№151-В , за нежитлову будівлю літери "Ж-2" площею 912,00 кв.м. за адресою: місто Харків, пр-т Ландау (колишня назва проспект Пятидесятиріччя СРСР), буд.№151-В, за нежитлову будівлю літери "К-1" площею 9.302,2 кв.м. за адресою: місто Харків, пр-т Ландау (колишня назва проспект Пятидесятиріччя СРСР), буд.№151-В.



28 грудня 2017 року на підставі акта перевірки згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3. статті 54, підпункту 266.3.3. пункту 266.3. статті 266, пунктом 123 статті 123 ПК України керівник податкового органу прийняв податкове повідомлення рішення №0000211414 про збільшення грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у загальному розмірі 551 974,34 грн (основний платіж 441 579,47 грн, штрафні (фінансові) санкції 110 394,87 грн).



Джерела права та акти їх застосування



Конституція України:



Частина друга статті 19.



Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.



Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):



Пункту 10.2 статті 10.



Місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).



Пункт 12.3 статті 12.



Сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.



Підпункт 12.3.4 пункту 12.3 статті 12.



Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.



Пункт 12.5 статті 12.



Офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених підпунктом 12.3.4 цієї статті.



Закон України від 28 грудня 2014 року №71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (далі - Закон №71-VIII).



Пункту 4 Прикінцевих положень Закону №71-VIII.



Рекомендувати органам місцевого самоврядування у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об`єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.



Підпункт 266.2.1 пункту 266.2 статті 266



Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.



Підпункт 266.3.1 пункту 266.3 статті 266



Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.



Підпункт 266.3.3 пункту 266.3 статті 266



База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності юридичних осіб, обчислюється такими особами самостійно виходячи із загальної площі кожного окремого об`єкта оподаткування на підставі документів, що підтверджують право власності на такий об`єкт.



Підпункт 266.5.1. пункту 266.5. статті 266



Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.


................
Перейти до повного тексту