ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
30 листопада 2020 року
справа № 821/1244/17
адміністративне провадження № К/9901/45928/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Ханової Р.Ф.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської митниці ДФС, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Херсонської митниці ДФС на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року у складі суддів Коваля М. П., Домусчі С. Д., Кравець О. О. у справі № 821/1244/17,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) у серпні 2017 року звернувся до адміністративного суду з позовом до Херсонської митниці ДФС (далі - митний орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування рішень від 25 квітня 2017 року № UA508030/2017/000013/1 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25 квітня 2017 року №UA508030/2017/00031, з мотивів їх безпідставності.
В обґрунтування позову зазначає, що приймаючи спірні рішення, митний орган не довів наявність в нього обґрунтованих сумнівів відносно недостовірності визначеної за ціною контракту митної вартості товарів, а також необґрунтовано застосував другорядний метод її визначення у той час, як декларант надав всі необхідні документи для визначення митної вартості за ціною договору.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року (суддя Кисильова О. Й. ) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року, апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2017 року скасовано та прийнято нове судове рішення, яким адміністративний позов задоволено, визнано протиправними та скасовані рішення Херсонської митниці ДФС від 25 квітня 2017 року № UA508030/2017/000013/1 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25 квітня 2017 року №UA508030/2017/00031.
Задовольняючи позовні вимоги, суд апеляційної інстанції виходили з недоведеності митним органом складу правопорушення, передбаченого частиною 6 статті 54 Митного кодексу України, а відтак, протиправності винесеного спірного акту індивідуальної дії.
У березні 2018 року митним органом подана касаційна скарга на постанову суду апеляційної інстанції, 14 травня 2018 року ухвалою Верховного Суду (суддя ОСОБА_3) відкрито касаційне провадження, витребувано справу з суду першої інстанції.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 звільнено ОСОБА_3 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 листопада 2020 року у справі визначено новий склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Ханова Р. Ф. (суддя-доповідач), Гончарова І. А., Олендер І. Я.
Заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не подано, що не перешкоджає її розгляду.
Відповідно до частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що 24 квітня 2017 року громадянином ОСОБА_1 до відділу митного оформлення № 1 митного поста "Херсон-центральний" Херсонської митниці ДФС подана митна декларація UA508030/2017/001742 для здійснення митного оформлення товару "Автомобіль легковий FORD FOCUS 2010 року виготовлення" країна походження Німеччина.
Для здійснення митного оформлення та підтвердження заявленої митної вартості декларантом надані договір купівлі-продажу б/н від 11 квітня 2017 року, рахунок на оплату б/н від 21 березня 2017 року, експортна декларація 17PL303080E0020075 від 12 липня 2017 року, ціновий звіт експерта № 76 від 24 квітня 2017 року.
Розглянувши митну декларацію та додані до неї документи відповідач 25 квітня 2017 року прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA508030/2017/000013/1 та визначив митру вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 3296,65 євро.
Відповідно до картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА508030/2017/00031 від 25 квітня 2017 року позивачу повідомлено про відмову у митному оформленні транспортного засобу.
Не погоджуючись із рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач подав заяву на ім`я в.о. начальника Херсонської митниці ДФС з додатковими документами, що підтверджують митну вартість транспортного засобу.
Із відповіді Херсонської митниці ДФС вбачається, що Херсонська митниця ДФС дійшла висновку про неможливість визнання заявленої митної вартості товару ОСОБА_1 .
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що орган доходів і зборів у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Проте імперативною умовою для таких дій є наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів.
Положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
З такими висновками погоджується Суд.
Відповідно до статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).