ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
30 листопада 2020 року
справа №817/1851/16
адміністративне провадження №К/9901/35775/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Ханової Р.Ф.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Рівненській області про скасування податкових повідомлень-рішень, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року у складі суддів Іваненко Т. В., Кузьменко Л. В., Франовської К. С..
УСТАНОВИВ:
31 жовтня 2016 року ОСОБА_1 (далі - платник податків, позивач у справі) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 квітня 2016 року № №0000101302, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість в розмірі 58419 грн 86 коп.; №0000111302, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по миту на товари, що ввозяться громадянами, в розмірі 11964 грн 53 коп.; №0000121302, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по акцизному податку з товарів, ввезених на митну територію України фізичними особами, в розмірі 160489 грн 58 коп., з мотивів безпідставності їх прийняття.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року відмовлено у задоволені позову.
Постановою Житомирського апеляційного суду від 12 грудня 2017 року скасовано постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року, ухвалено нову постанову, якою позов задоволено, визнано протиправними та скасовані винесені Головним управлінням ДФС у Рівненській області податкові повідомлення-рішення від 26 квітня 2016 року №0000101302, №0000111302, №0000121302.
07 березня 2018 року відповідач звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, якою просив скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року та залишити в силі постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2017 року.
19 березня 2018 року ухвалою Верховного Суду відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
05 вересня 2018 року справа № 817/1851/16 надійшла на адресу Верховного Суду.
24 листопада 2020 року здійснений повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями з підстав звільнення судді з посади у відставку та визначений новий склад колегії суддів.
Позивачем заперечення або відзив на касаційну скаргу відповідача до Суду не подавались, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.
Суди попередніх інстанцій установили, що 13 серпня 2015 року на адресу Головного управління ДФС у Рівненській області надійшов лист Волинської митниці ДФС щодо здійснення контрольно-перевірочних заходів, яким зазначено, що позивачем здійснено митне оформлення МД типу ТР 81 АА №205020101/2013/000838 від 26 червня 2013 року та ввезено на митну територію України автомобіль легковий марки "ACURA", який був доставлений до місця прибуття м/п "Луцьк" та випущений із зони митного контролю митниці для проведення сертифікації.
Митниця листами від 29 січня 2014 року №18/42-0219 та від 23 травня 2014 року №03-70-66/42-1162 направила позивачу як власнику транспортного засобу вимоги щодо необхідності завершення митного оформлення.
Головним управлінням ДФС у Рівненській області за ініціативою митного органу у квітні 2016 року на підставі пункту 7 частини 1 статті 336, пункту 1 частини 1 статті 351 Митного кодексу України та наказу керівника митного органу від 08 квітня 2016 року №188, проведена документальна невиїзна перевірка дотримання позивачем вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України транспортного засобу, за результатами якої складено акт від 18 квітня 2016 року (далі - акт перевірки).
В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем законодавства України з питань митної справи, внаслідок недотримання вимог митного режиму при переміщенні через митний кордон України транспортного засобу, що призвело до порушення вимог статей 93, 95, 278, 325, частини 1 статті 377 Митного кодексу України, пункту 190.1 статті 190, підпункту 215.3.5 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, та як наслідок, до несвоєчасної та не в повному обсязі сплати митних платежів на суму 184 699 грн 17 коп., в тому числі ввізне мито - 9 571 грн 62 коп., податок на додану вартість - 46 735 грн 89 коп., акцизний податок - 128 391 грн 66 коп.
26 квітня 2016 року на підставі акта перевірки керівник податкового органу прийняв податкові повідомлення-рішення №0000101302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по податку на додану вартість в розмірі 58419 грн 86 коп., в тому числі за основним платежем в розмірі 46735 грн 89 коп., за штрафними санкціями в розмірі 11683 грн 97 коп.; №0000111302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по миту на товари, що ввозяться громадянами, в розмірі 11964 грн 53 коп., в тому числі за основним платежем в розмірі 9571 грн 62 коп., за штрафними санкціями в розмірі 2392 грн 91 коп.; №0000121302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання по акцизному податку з товарів, ввезених на митну територію України фізичними особами, в розмірі 160489 грн 58 коп., в тому числі за основним платежем в розмірі 128391 грн 66 коп., за штрафними санкціями в розмірі 32097 грн 92 коп.
Відмовляючи у задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що при переміщенні через митний кордон України транспортного засобу марки "ACURA", модель TL, згідно митної декларації типу 81 АА №205020101/2013/000838 від 26.06.2013, позивачем було порушено вимоги статей 93, 95, 278, 325, частини 1 статті 377 Митного кодексу України, пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України; підпункту 215.3.5 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України, що зумовило правомірність визначення відповідачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість, ввізного мита, акцизного податку.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позову висновувався із аналізу норм Податкового та Митного кодексів України, а саме підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, підпункту в) пункту 185.1 статті 185 та підпункту 212.1.3 пункту 212.1 статті 212 Податкового Кодексу України, положень статті 272, частини 1 статті 289, частини 1 статті 377 Митного кодексу України, який зумовив висновок про те, що ввезення товарів на митну територію України за загальним правилом є об`єктом оподаткування митними платежами, а саме ввізним митом, податком на додану вартість та акцизним податком (відповідно), який виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.