ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
30 листопада 2020 року
справа № 810/1963/16
адміністративне провадження № К/9901/35604/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Ханової Р.Ф.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року у складі судді Кушнової А. О. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у складі суддів Мельничука В. П., Лічевецького І. О., Мацедонської В. Е. у справі № 810/1963/16.
УСТАНОВИВ:
РУХ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Васт-Транс" (далі - Товариство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Києво-Святошинської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області (далі - податковий орган, відповідач у справі, скаржник), Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить зобов`язати Києво-Святошинську ОДПІ ГУ ДФС у Київській області подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок про відшкодування Товариству суми податку на додану вартість у розмірі 74461,00 грн за травень 2012 року, стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства пеню на рівні 120 % облікової ставки Національного банку України за період з 11 червня 2013 року по 02 вересня 2016 року у розмірі 46705,94 грн.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року, позов задоволено, зобов`язано відповідача подати до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми у розмірі 74461,00 грн, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на користь Товариства, стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за порушення строків бюджетного відшкодування за травень 2012 року за період з 11 червня 2013 року по 02 вересня 2016 року у розмірі 46705,94 грн.
Суди попередніх інстанцій встановили, що позивач неодноразово звертався до податкових органів із заявами щодо питання про відшкодування сум бюджетного відшкодування з урахуванням пені, в тому числі за травень 2012 року, однак отримані листи не містять чітких відповідей на питання про проведення камеральної перевірки податкової декларації за відповідний період та причин невідшкодування суми податку з бюджету.
Суди звернули увагу на те, що згідно з пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України в редакції з 01 січня 2016 року (далі - ПК України) сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений цим Кодексом.
Суди дійшли висновку про те, що на момент звернення позивача із даним позовом до суду, ані камеральна, ані документальна перевірка даних, відображених в декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року Товариства проведена не була, а тому податковим органом не було вчинено встановлених вимогами чинного законодавства дій щодо підтвердження достовірності заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2012 року у розмірі 74461,00 грн. Суди попередніх інстанцій визнали, що заявлена у податковій декларації з ПДВ за травень 2012 року сума бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 74461,00 грн є підтвердженою.
Суди перевірили наданий позивачем розрахунок суми пені за заявлений Товариством період з 11 червня 2013 року по 02 вересня 2016 року та встановили, що розрахунок пені є правильним та дійшли висновку, що стягненню на користь ТОВ "Васт-Транс" підлягає пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України за період з 11 червня 2013 року по 02 вересня 2016 року у розмірі 46705,94 грн.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема статті 102 ПК України, статей 99, 100, 155 КАС України, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 лютого 2017 року у справі № 810/1963/16.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 23 червня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою податкового органу, справу витребувано з Київського окружного адміністративного суду.
З Вищого адміністративного суду України на підставі підпункту 5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року №2147-VIII до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №810/1963/16.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 7 березня 2018 року у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: ОСОБА_1 (суддя-доповідач), Бившева Л. І., Хохуляк В. В.
10 січня 2019 року справа надійшла до Вищого адміністративного суду України.
18 квітня 2019 року позивач надав відзив на касаційну скаргу податкового органу, в якому спростовує доводи заявника касаційної скарги, просить скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 листопада 2020 року у справі визначено новий склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Ханова Р. Ф. (суддя-доповідач), Гончарова І. А., Олендер І. Я.
Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 КАС України.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій
Суди попередніх інстанцій встановили, що Товариство зареєстроване Києво-Святошинською районною державною адміністрацією Київської області 19 березня 1999 року як юридична особа, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №087855, взятий на облік в якості платника податків 25 березня 1999 року за №885, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків №335 від 23 травня 2012 року, а відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №13831231 від 06 квітня 1999 року позивач зареєстрований в якості платника податку на додану вартість.
20 червня 2012 року позивач до ДПІ у Києво-Святошинському районі подав податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2012 року, де у рядку 23.1 було заявлено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 74461,00 грн.
З вказаною податковою декларацією позивач подав розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року) та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2012 року).
Суму податку на додану вартість у розмірі 74461,00 грн відповідач Товариству не відшкодував.
Позивач звертався до Міністерства доходів і зборів України із листом №456 від 02 серпня 2013 року, у якому просив вищевказаний податковий орган надати інформацію щодо відшкодування Товариству бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, на який Міністерство доходів і зборів України листом №9989/99-99-15-011-01-15 від 29 серпня 2013 року повідомило позивачу про те, що заявлені позивачем до бюджетного відшкодування суми перебувають на перевірці достовірності їх нарахування.
Позивач звертався до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області із листом №789 від 10 жовтня 2013 року, у якому просив відповідача відшкодувати суму бюджетного відшкодування з урахуванням пені, у тому числі за травень 2012 року.
Позивач надіслав на адресу податкового органу лист №790 від 10 жовтня 2013 року, у якому просив відповідача подати висновок органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню із бюджету, зокрема, за травень 2012 року.
Вказані листи були прийняті відповідачем, про що свідчать відбитки штемпелю податкового органу за №3696/10 та №3696/10 від 10 жовтня 2013 року.
Позивач також звертався до Управління Державного казначейства у Києво-Святошинському районі Київської області із запитом №788 від 10 жовтня 2013 року, у якому просив вказаний територіальний орган Державної казначейської служби України надати інформацію щодо отримання ним висновків щодо бюджетного відшкодування по Товариству, зокрема, за травень 2012 року та причин невідшкодування позивачу відповідних сум грошових коштів.
Вказаний запит був прийнятий Управлінням Державного казначейства у Києво-Святошинському районі Київської області, що підтверджується відбитком штемпелю б/н від 10 жовтня 2013 року, проте будь-якої відповіді другий відповідач позивачу не надав.
В подальшому Товариство зверталось до податкового органу із листами №88 від 19 травня 2015 року та №108 від 04 червня 2015 року, в яких просило надати інформацію про результати здійснення камеральних перевірок за період з січня 2007 по березень 2015 року.
Розглянувши вказані листи, ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області листами "Про надання інформації" №3895/10/10-13-15-01 від 26 травня 2015 року та №7195/10/10-13-15-01 від 11 червня 2015 року повідомлено позивачу про те, що відповідно до наказу ДПС України "Про затвердження Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від`ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість" №52 від 19 лютого 2012 року висновок та довідка у формі висновку складаються в одному примірнику та не надаються платникам податків для ознайомлення та підписання.
Позивач звертався до відповідача із листом №115 від 04 червня 2015 року, у якому просив податковий орган надати інформацію про направлення до органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновків по Товариству із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню, у тому числі, за травень 2012 року.
ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області листом "Про надання інформації" №7202/10/10-13-15-01 від 11 червня 2015 року повідомила позивачу про неможливість надання запитуваної інформації, у зв`язку із проведенням СВ ПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області виїмки по провадженню кримінальної справи, яку порушено за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 205 Кримінального кодексу України.
На запит позивача листом від 28 серпня 2015 року №2339/10-13-09-02 ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області повідомила позивача про вилучення податкової звітності за період 2010-2012 роки в рамках кримінальної справи №13-9131.
Листом від 29 серпня 2013 року №9989/6/99-9901-01-15 Міністерство доходів і зборів України підтвердило, що станом на 01 січня 2013 року по Товариству бюджетна заборгованість з податку на додану вартість складає 3 629 600,00 грн, з яких по 1482100,00 грн документи вилучено слідчим відділом податкової міліції ДПІ у Києво-Святошинському районі.
Згідно відповіді Прокуратури Київської області від 18 вересня 2013 року №07/1-2373вих.-13 бюджетне відшкодування по Товариству не проводиться з причин відсутності матеріалів (вилучених слідчим), що дають законні підстави для проведення бюджетного відшкодування.
Також позивач зазначає, що лише 24 березня 2016 року, після отримання листа Слідчого управління фінансових розслідувань ДПІ у Києво-Святошинському районі від 01 березня 2016 року вих. №600/10-13-09-02 (а.с.77-78) позивачу стало відомо, що податкова звітність Товариства за травень 2012 року не вилучалась.
Позивач звертався до відповідача із запитом на інформацію №184 від 21 серпня 2015 року, у якому просив податковий орган надати інформацію щодо направлення до органу, який здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновків по Товариству із зазначенням сум, що підлягають відшкодування, зокрема, за травень 2012 року на суму 74461,00 грн.
ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області листом "Про надання інформації" №1077/10/10-13-15-01 від 31 серпня 2015 року повідомлено позивача про те, що відповідь на запитувану інформацію буде надана відповідачем в межах та в строках, визначених Законом України "Про доступ до публічної інформації", п.1 ст. 253 Цивільного кодексу України, проте, позивачу відповіді на запитувану інформацію надано не було, суму податку на додану вартість у розмірі 74461,00 грн відшкодовано не було.
Зі змісту отриманих відповідей вбачається, що позивач неодноразово звертався до податкових органів із заявами щодо питання про відшкодування сум бюджетного відшкодування з урахуванням пені, в тому числі за травень 2012 року, однак отримані листи не містять чітких відповідей на питання про проведення камеральної перевірки податкової декларації за відповідний період та причин невідшкодування суми податку з бюджету.
Джерела права та акти їх застосування
Частина друга статті 19.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):