ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
30 листопада 2020 року
справа № 812/1016/17
адміністративне провадження № К/9901/11239/18
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Ханової Р.Ф.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут "Водоочисні технології" до Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області, Головного управління ДФС у Луганській області, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2017 року (суддя - Ірметова О.В.) та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року (судді - Сухарьок М.Г., Блохін А.А., Гаврищук Т.Г.) у справі № 812/1016/17.
УСТАНОВИВ:
18 липня 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут "Водоочисні технології" (далі - Товариство, позивач у справі) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Луганській області, Державної податкової інспекції у м. Сєвєродонецьку Головного управління ДФС у Луганській області (далі - податковий орган, відповідач у справі, скаржник у справі), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001241203 від 03 квітня 2017 року; зобов`язати відповідачів прийняти рішення про списання пені за несвоєчасне погашення податкових зобов`язань по орендній платі за землю за період 2014 - перше півріччя 2016 року у сумі 104709,04 гривень та провести дану операцію в інтегрованій картці платника податків як переплату по платі за землю.
28 вересня 2017 року постановою Луганського окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2017 року, адміністративний позов Товариства задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області №0001241203 від 03 квітня 2017 року щодо збільшення податкового зобов`язання Товариства за платежем "орендна плата з юридичних осіб" на суму 444362,63 гривень (чотириста сорок чотири тисячі триста шістдесят дві гривні 63 копійки) та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 111090,66 гривень (сто одинадцять тисяч дев`яносто гривень 66 копійок). В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з мотивами якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про безпідставність збільшення грошового зобов`язання з орендної плати за землю та застосування до позивача штрафних санкцій за несвоєчасну сплату орендної плати за землю, оскільки на позивача розповсюджувалось право суб`єктів господарювання бути звільненими від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Окрім того, суд першої інстанції зазначив про те, що у відповідача відсутнє право застосовувати кумулятивно коефіцієнт індексації грошової оцінки земель для визначення податкового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб - Товариству, в силу абзацу 4 пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України. Сам акт камеральної перевірки також не містить посилання на рішення Сєвєродонецької міської ради, яким було затверджено нормативну грошову оцінку земель населених пунктів, зокрема, міста Сєвєродонецьк, або посилання на витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, які перебувають у користуванні позивача у справі, які надають податковому органу можливість застосувати кумулятивно коефіцієнт індексації грошової оцінки земель для визначення податкового зобов`язання з орендної плати за землю з юридичних осіб.
26 січня 2018 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій податковий орган, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, не повне з`ясування судами всіх обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Доводи касаційної скарги дослівно повторюють доводи апеляційної скарги.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 січня 2018 року у справі визначено склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: ОСОБА_1 (суддя-доповідач), Бившева Л.І., Хохуляк В.В.
Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження у справі №812/1016/17.
Відзив на касаційну скаргу від позивача не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 15 жовтня 2020 року № 2830/0/15-20 звільнено ОСОБА_1 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв`язку з поданням заяви про відставку.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 листопада 2020 року у справі визначено новий склад колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду: Ханова Р. Ф. (суддя-доповідач), Гончарова І. А., Олендер І. Я.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про таке.
Суди першої та апеляційної інстанцій установили, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-дослідний і проектний інститут "Водоочисні технології" зареєстровано в якості юридичної особи 08 квітня 2004 року, код ЄДРПОУ 30421760.
18 травня 2009 року між Товариством (Орендар) та Сєвєродонецькою міською радою (Орендодавець) укладено договір оренди землі відповідно до якого Орендодавець діє на підставі рішення №2985 від 19 лютого 2009 року надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,9496 га, яка знаходиться за адресою: Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Новікова, 2-в.
Між позивачем та Сєвєродонецькою міською радою оформлено розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку державної або комунальної власності, грошова оцінка якої проведена на 30 квітня 2009 року, акт приймання-передачі об`єкта оренди земельної ділянки від 20 травня 2009 року.
Позивачем надано до податкового органу звітні податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності):
- звітна за 2014 рік за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року №9001183224 в сумі 197072,39 гривень;
- звітна за 2015 рік за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року №9011096787 в сумі 273492,68 гривень;
- звітна за 2016 рік за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року №9050415427 в сумі 0 гривень;
- уточнююча за 2014 рік за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року №1500015727, річна сума податкового зобов`язання зменшена до 161964,97 гривень;
- уточнююча за 2014 рік за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року №9082285051, річна сума податкового зобов`язання зменшена до 46339,92 гривень;
- уточнююча за 2014 рік за період з 01 січня 2014 року по 31 грудня 2014 року №9082293617;
- уточнююча за 2015 рік за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року №9120417064, річна сума податкового зобов`язання збільшена до 202294,25 гривень;
- уточнююча за 2015 рік за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року №9276935820, річна сума податкового зобов`язання зменшена до 0 гривень;
- уточнююча за 2015 рік за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року №9276954245, річна сума податкового зобов`язання зменшена до 0 гривень;
- уточнююча за 2016 рік за період з 01 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року №9228819042, річна сума податкового зобов`язання зменшена до 163464,40 гривень.
Головним управління ДФС у Луганській області на підставі пункту 75.1 статті 75 у порядку статті 76 глави 8 розділу ІІ Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2014 - 2016 роки Товариства, за результатами якої складено акт №67/12-32-12-03/30421760 від 15 березня 2017 року.
За висновками, викладеними відповідачем в згаданому Акті, зазначено, що перевіркою встановлено заниження позивачу податкових зобов`язань з орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності на загальну суму 4444362,63 грн, у тому числі січень - грудень 2014 року - 115630,02 грн., січень - грудень 2015 року - 202300,46 грн, січень - грудень 2016 року - 126432,15 грн.
На підставі акта, відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення №0001241203 від 03 квітня 2017 року, яким встановлено порушення пункту 288.1 та пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим збільшено суму податкового зобов`язання з орендної плати з юридичних осіб, з яких: 4444362,63 гривень - за податковими зобов`язаннями; 111090,66 гривень - за штрафними санкціями.
При вирішенні питання щодо правильності застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, Суд виходить з наступного.
Підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності є обов`язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Пунктом 288.7 статті 288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.
Платники плати за землю самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями (пункт 286.2 статті 286 Податкового кодексу України).
Податкове зобов`язання щодо плати за землю визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця (пункт 287.3 статті 287 Податкового кодексу України).
02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" № 1669-VII (далі - Закон № 1669) (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.