1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ



30 листопада 2020 року

справа № 803/1079/17

адміністративне провадження № К/9901/855/17



Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Ханової Р.Ф.,

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,



розглянув у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у складі суддів Хобор Р. Б., Попка Я. С., Сеника Р. П.



УСТАНОВИВ:



У серпні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач у справі) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Волинській області (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2017 року № 423751-13, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 20833,34 грн, з мотивів безпідставності його прийняття.



18 вересня 2017 року постановою Волинський окружний адміністративний суд, адміністративний позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2017 року № 423751-13.



Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції, виходив з того, що автомобіль позивача не є об`єктом оподаткування транспортним податком.



28 листопада 2017 року постановою Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Волинській області задоволено, постанову суду першої інстанції скасовано та прийнято нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.



Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, в якій посилається на порушення цим судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду апеляційної інстанцій скасувати, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року залишити в силі.



Заявник касаційної скарги, пославшись на положення статті 267 Податкового кодексу України, доводить, що його автомобіль не є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України, посилаючись при цьому на роздруківку з офіційного сайту Мінекономрозвитку з самостійно здійсненим розрахунком середньоринкової вартості транспортного засобу.



До суд від податкового органу надійшов відзив на касаційну скаргу позивача, в якому відповідач вказує на законність та обґрунтованість постанови суду апеляційної інстанції, просить залишити її без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.



Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України.



Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.



Верховний Суд, переглянувши рішення судів попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, вбачає підстави для часткового задоволення касаційної скарги.



Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.



Зазначеним вимогам закону судові рішення не відповідають.



Судами першої та апеляційної інстанцій установлено, що фізична особа ОСОБА_1 є власником транспортного засобу марки Audi Q5, рік випуску 2016, з об`ємом двигуна 1984 куб. см., дата реєстрації 07 лютого 2017 року, номерний знак та серія транспортного засобу НОМЕР_1, номер кузова НОМЕР_2, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу.



30 червня 2017 року керівником податкового органу сформовано та направлено позивачу податкове повідомлення-рішення № 423751-13, яким визначено суму грошового зобов`язання з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 20833,34 грн.



Луцькою міською радою прийнято рішення № 17/8 від 12 січня 2017 року " Про внесення змін до рішення 02.02.2016 року № 3/10 " Про встановлення транспортного податку в м. Луцьку", яким встановлено транспортний податок та затверджено Положення про транспортний податок.



Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.



Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (стаття 1 Податкового кодексу України).



01 січня 2017 року набрали чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні" від 21 грудня 2016 року, № 1797-VIII (далі - Закон № 1797-VIII) та Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році" від 20.12.2016, №1791-VIII (далі - Закон № 1791-VIII), якими зокрема внесені зміни до статті 267 Податкового кодексу України, яка визначає основні елементи транспортного податку, порядок його обчислення та строки сплати.



Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Податкового кодексу України місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).



Повноваження міських рад щодо податків та зборів визначені статтею 12 Податкового кодексу України.



Відповідно до підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.



Водночас, пунктом 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1791-VIII установлено, що в 2017 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання Закону України від 20 грудня 2016 року N 1791-VIII, не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 цього Кодексу.



Відповідно до підпункту 267.1.1. пункту 267.1 статті 267 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об`єктами оподаткування.



Згідно з абзацом 1 підпункту 267.2.1 пункту 267.2. статті 267 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.



Відтак, з 01 січня 2017 року платниками транспортного податку є власники легкових автомобілів не старше п`яти років, середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати.



Станом на 01 січня 2017 року мінімальна заробітна плата установлена в розмірі 3200 грн (стаття 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2017 рік"). Отже 375 розмірів мінімальної заробітної плати станом на 01 січня 2017 року складали 1200000 грн.



Таким чином, об`єктом оподаткування у 2017 році стали легкові автомобілі, середньоринкова вартість яких становить понад 1200000 грн. та з року випуску яких минуло не більше п`яти років (включно).



Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, станом на 1 січня податкового (звітного) року виходячи з марки, моделі, року випуску, об`єму циліндрів двигуна, типу пального (абз.2 підпункту 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України).


................
Перейти до повного тексту