ПОСТАНОВА
Іменем України
30 листопада 2020 року
Київ
справа №280/4698/19
адміністративне провадження №К/9901/12092/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Уханенка С.А.,
розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до директора Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року (суд у складі: головуючого судді-Прасова О.О.), постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року (суд у складі: головуючої судді - Бишевської Н.А., суддів: Добродняк І.Ю., Семененка Я.В.)
І. СУТЬ СПОРУ
1. У вересні 2019 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до директора Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації (далі - відповідач, директор Департаменту), в якому просив:
-визнати протиправними дії директора Департаменту щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_1 від 25 липня 2019 року, яка подана в інтересах дитини з інвалідністю - ОСОБА_2 до Президента України та Кабінету Міністрів України;
-зобов`язати відповідача належним чином розглянути скаргу позивача від 25 липня 2019 року.
1.1. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач неналежно розглянув скаргу позивача, отримана відповідь є відпискою суб`єкта владних повноважень, оскільки не було здійснено перевірки усіх викладених фактів та не розглянуто усі вимоги скарги.
II ОБСТАВИНИ СПРАВИ
2. Син ОСОБА_1 - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, хворіє на діагноз: "Деменція внаслідок перинатальної енцефалопатії, синдром моторної алалії" та є інвалідом з дитинства. Інвалідність встановлена до 2021 року. Також син позивача має додатковий, ортопедичний діагноз: "еквінусне розташування стопи".
3. 25 червня 2019 року, у зв`язку з неналежним забезпеченням сина ортопедичним взуттям у 2019 році, ОСОБА_1 подав звернення на "Урядову гарячу лінію" в інтересах сина.
4. У зверненні позивач просив:
- видати направлення ОСОБА_2 на безоплатне забезпечення (виготовлення) йому другої пари ортопедичного взуття у 2019 році;
- притягти до відповідальності посадових осіб служби соціального захисту за невидачу ОСОБА_2 направлення на отримання другої пари ортопедичного взуття у 2018 році;
- притягти до відповідальності посадових осіб за фальсифікацію документів про, нібито, видачу сину ортопедичного взуття в кількості 2-х пар 17 травня 2019 року.
5. Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради за дорученням заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів міської ради, в особі начальника управління Полковнікової О.Я., розглянуто звернення позивача, яке подано на "Урядову гарячу лінію".
6. У вказаній відповіді від 09 липня 2019 року за №Б-2386 (позивач отримав 20 липня 2019 року) зазначено, зокрема, що ОСОБА_2 був забезпечений 17 травня 2019 року двома парами ортопедичного взуття, тому направлення на забезпечення третьою парою взуття можливе лише у визначених законодавством випадках.
7. Не погоджуючись із відповіддю Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради, вважаючи, що ця відповідь надана без перевірки всіх фактів, викладених у скарзі, та з порушенням прав дитини з інвалідністю, ОСОБА_1 25 липня 2019 року повторно звернувся на "Урядову гарячу лінію" щодо неналежного розгляду своєї скарги від 25 червня 2019 року.
8. Міністерство соціальної політики України листом від 15 серпня 2019 року №743/0/243-19 повідомило ОСОБА_1 про передачу його скарги до Департаменту соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації для з`ясування і вирішення порушених в скарзі питань.
9. Департаментом соціального захисту населення Запорізької обласної державної адміністрації (далі - Департамент) листом від 15 серпня 2019 року за №Б.1914.1 надано відповідь ОСОБА_1, зазначено, що розгляд його скарги триває, про результат такого розгляду буде повідомлено додатково.
10. Листом від 06 вересня 2019 року №Б.1914.1 Департамент повідомив позивача, що порядок забезпечення його сина ортопедичним взуттям порушено Запорізьким протезним цехом Дніпропетровського казенного експериментального протезно-ортопедичного підприємства, про що Департаментом направлено лист вказаному підприємству. Однак, для вирішення питання щодо порушених термінів забезпечення ортопедичним взуттям, позивачу необхідно звернутися до протезного цеху.
11. Не погодившись з наданою відповіддю, позивач звернувся до суду.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
12. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2020 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
13. Приймаючи оскаржувані рішення, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність порушення процедури розгляду звернення ОСОБА_1, оскільки відповідач надав обґрунтовану відповідь щодо суті поставлених позивачем питань. У свою чергу, питання притягнення до відповідальності вказаних у скарзі осіб знаходиться поза межами компетенції відповідача під час розгляду звернення громадян.
IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕННЯ)
14. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просив скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове про задоволення позовних вимог.
15. В касаційній скарзі вказано про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права. На думку позивача, судами неправильно визначені повноваження та компетенція відповідача, оскільки функції Департаменту та його керівника повністю співвідносяться з предметом його скарги. Наголосив, що розгляд скарги було здійснено формально, права дитини з інвалідністю не відновлені, по жодному з прохань, викладених у скарзі, не проведено належної перевірки.
16. ОСОБА_1 зазначено, що суди попередніх інстанцій не надали оцінки діям директора Департаменту, враховуючи положення статей 7, 19 Закону України "Про звернення громадян", не дослідили обсяг обов`язків та повноважень відповідачки, які надають їй право вчинити відповідні дії та надати чітку відповідь по кожному пункту у скарзі.
17. Також позивачем у касаційній скарзі наголошено на порушеннях судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, на неповному дослідженні доказів, які, на його думку, вказують на порушення права його сина на безоплатне забезпечення ортопедичним взуттям.
18. Відповідач подав до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду відзив на скаргу ОСОБА_1, в якому просив оскаржувані судові рішення залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
19. У відзиві зазначено, що звернення позивача полягало у поновленні прав його сина на отримання ортопедичного взуття. Однак, ні до повноважень директора Департаменту, ні до повноважень Департаменту не належить видача ортопедичного взуття громадянам з інвалідністю, притягнення до відповідальності посадових осіб органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, тощо.
V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
20. Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
21. Статтею 40 Конституції України визначено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
22. Статтею 3 Закону України від 26 квітня 2001 року № 2402-III "Про охорону дитинства" (далі - Закон № 2402-III; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
23. Згідно з пунктом 13 статті 1 Закону № 2402-III дитина з інвалідністю - це дитина зі стійким розладом функцій організму, спричиненим захворюванням, травмою або вродженими вадами розумового чи фізичного розвитку, що зумовлюють обмеження її нормальної життєдіяльності та необхідність додаткової соціальної допомоги і захисту.
24. Відповідно до частини третьою статті 26 Закону № 2402-III дітям з інвалідністю та дітям з вадами розумового або фізичного розвитку надається безоплатна спеціалізована медична, дефектологічна і психологічна допомога та здійснюється безоплатне протезування у відповідних державних і комунальних закладах охорони здоров`я, надається можливість отримати базову, професійно-технічну та вищу освіту, в тому числі в домашніх умовах. Таким дітям гарантується безоплатне забезпечення засобами індивідуальної корекції.
25. Пунктом 37 "Порядку забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані технічні засоби реабілітації, перелік таких засобів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2012 року №321 (далі - Порядок №321) визначено, що діти з інвалідністю, антропометричні розміри яких не змінилися, забезпечуються двома парами ортопедичного взуття на рік на вибір - зимовим або літнім.
26. Згідно з пунктом 2 Порядку № 321 до технічних та інших засобів реабілітації, якими забезпечуються особи з інвалідністю, діти з інвалідністю належить, зокрема, ортопедичне взуття.
27. Відповідно до пункту 4 Порядку №321 особи з інвалідністю, діти з інвалідністю, інші особи забезпечуються технічними та іншими засобами реабілітації, в тому числі шляхом виплати компенсації, без права їх продажу, дарування і передачі протягом строку, на який видається такий засіб.
Надання реабілітаційних послуг здійснюється на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери управління Мінсоцполітики, та на інших підприємствах, в установах, організаціях, що мають належні умови для їх надання. Надання реабілітаційних послуг може здійснюватися фахівцями, які мають відповідний рівень професійної підготовки.
28. Частиною другою статті 9 Закону № 2402-III передбачено, що діти мають право звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, засобів масової інформації та їх посадових осіб із зауваженнями та пропозиціями стосовно їхньої діяльності, заявами та клопотаннями щодо реалізації своїх прав і законних інтересів та скаргами про їх порушення.
29. Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України від 2 жовтня 1996 року №393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон №393/96-ВР, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
30. Згідно з частиною першою статті 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
31. Відповідно до статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.
32. Частиною першою статі 7 Закону № 393/96-ВР визначено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.
33. Згідно з частинами першою, третьою та четвертою статті 15 Закону №393/96-ВР органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
34. Статтею 16 Закону № 393/96-ВР передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
35. Частиною першою статті 18 Закону №393/96-ВР регламентовано, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
36. Згідно з частиною першою статті 19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:
- об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;