ПОСТАНОВА
Іменем України
27 листопада 2020 року
Київ
справа №815/3457/15
адміністративне провадження №К/9901/24997/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Олендера І.Я.,
суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року (суддя Левчук О.А.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року (судді: Кравець О.О. (головуючий), Домусчі С.Д., Коваль М.П.) у справі № 815/3457/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Одеса-Авто" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. Публічне акціонерне товариство "Одеса-Авто" (далі - позивач, Товариство, ПАТ "Одеса-Авто") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси Головного управління ДФС в Одеській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 27.05.2015:
- № 00015422204, яким позивачу зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на суму 2 758 453,00 грн;
- № 0001582204, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість (ПДВ) за основним платежем на 1 305 865,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 326 466,00 грн;
- №0001592204, яким визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати за основним платежем у розмірі 281 459,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 70 365,00 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що контролюючий орган дійшов помилкового висновку щодо порушення Товариством пп. 14.1257, пп. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України та завищення від`ємного значення об`єкту оподаткування податку на прибуток у сумі 2 758 453 грн, оскільки ПАТ "Одеса-Авто" (боржник) не одержувало від поручителя ТОВ "Дженерал Авто Груп" у користування коштів, оскільки останні перераховані ТОВ "Дженерал Авто Груп", як поручителем за договором поруки, на користь АК "Брокбізнесбанк" (кредитор), а тому суть даної операції не відповідає визначенню повторної фінансової допомоги, таким чином Товариство не має правових підстав включати у валовий дохід умовні відсотки за угодами про сплату боргу, укладеними на підставі договору поруки.
Також, позивач вважає помилковими висновки контролюючого органу про завищення задекларованих показників у рядку 05.1 Декларації "Собівартість придбаних (виготовлених) товарів (робіт, послуг) у сумі 240 002,00 грн та показників у рядку 06.2 Декларацій "Витрати на збут" у сумі 1 188 688,00 грн, що пов`язані з послугами охорони, отриманими від ПП "Охоронно-детективне агентство "ФОРТ" та ТОВ "ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС", які позивачем віднесені до складу валових витрат, оскільки реальність таких операцій підтверджується належно оформленими первинними документами.
Позивач вказує на правомірність формування податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ "ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС" та ПП "Охоронно-детективне агентство "ФОРТ". Також Товариство зазначає, що податкові накладні, які підтверджують отримання позивачем автомобілів, складені відповідно до вимог Податкового кодексу України, а зауваження контролюючого органу щодо обов`язковості зазначення в них номеру кузова автомобіля не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
Не погоджується позивач і з висновком відповідача про порушення Товариством пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, а саме, що ПАТ "Одеса-Авто" не було в повному обсязі проведено нарахування орендної плати за землю, внаслідок чого за період з 01.10.2012 по 31.12.2013 платником була занижена орендна плата в розмірі 281 458,10 грн. Позивач вважає, що орендні відносини які виникли на підстави договору, який укладено в 2004 році та який припинив свою дію у 2009 році, є виконаними, у зв`язку з тим, що зміни до договору оренди в частині продовження його дії, а поновлення його дії двома сторонами не укладені, тому підстав для здійснення сплати збільшеного розміру земельного податку (3%) відсутні.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
3. Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року позов задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 27.05.2015 № 0001542204 та № 0001582204. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В частині задоволених вимог суд дійшов висновку, що наявна сума кредиторської заборгованості позивача перед поручителем не підпадає під визначення поворотної фінансової допомоги (пп. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України) і не є доходом, оскільки кошти передавались поручителем не позивачу, а банківській установі. Також суд дійшов висновку, що позивач мав право на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ за господарськими операціями з контрагентами ТОВ "ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС" та ПП "Охоронно-детективне агентство "ФОРТ", з огляду на реальність здійснення господарських операцій, натомість висновки контролюючого органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені належними доказами.
Правомірно позивачем віднесено до податкового кредиту і суми по придбаванню транспортних засобів у ПАТ "ТД "УКРАВТОВАЗ". У зв`язку з надходженням грошових коштів на рахунок ПАТ "ТД "Укравтоваз", в останнього в свою чергу виникло податкові зобов`язання у відповідних періодах, у в`язку з чим, відповідно до п. 187.1 ст.187, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, ним були виписані покупцю (дилеру - ПАТ "Одеса-Авто") податкові накладні у відповідних податкових періодах. Фактичне постачання товару відбулося в тих саме податкових періодах, що і оплата за автомобілі, що підтверджується видатковими накладними, у зв`язку з чим позивачем віднесено визначені в них суми, до складу податкового кредиту у відповідних періодах, що відповідає приписам п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України.
Що стосується зауважень податкового органу щодо дефектності податкових накладних (заповнені з порушенням вимог ст.201 Податкового кодексу України), суд вказав, що дійсно у податкових накладних у графі "Номенклатура товарів/послуг продавця" відсутня інформація щодо номерів кузову (двигуна, шасі), проте в зазначеній графі наявна інформація про модель та марку транспортного засобу, та номер, дата вантажно - митної декларації (ВМД), на підставі яких ввозився товар на митну територію України, а відтак, враховуючи презумпцію добросовісності платника, яка припускає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність відомостей у бухгалтерській, податковій звітності платника, а також враховуючи, що податкові накладні, виписані ПАТ "Торговий дім "УКРАВТОВАЗ", АТ "Українська автомобільна корпорація" АФ "Юніверсал Моторз Груп", ТОВ "Дженерал Авто Груп", на підставі яких позивачем було сформовано суми податкового кредиту відповідних періодів, були прийняті без зауважень контролюючим органом та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, що не заперечується відповідачем, суд дійшов висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту за такими податковими накладними.
В частині відмови в задоволенні позовних вимог Товариства щодо скасування податкового повідомлення - рішення від 27.05.2015 №0001592204, яким визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати, суд дійшов висновку, що річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп. 288.5.1 п. 288.5 статті 288 Податкового кодексу України і не може бути меншим, ніж встановлено вказаною нормою.
4. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення про задоволення позовних вимог Товариства в повному обсязі.
5. Суд апеляційної інстанції фактично погодився з висновками суду першої інстанції, якими обґрунтовано протиправність зменшення Товариству суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток донарахування позивачу та збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ.
В частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 27.05.2015 №0001592204, яким визначено суму податкового зобов`язання з орендної плати, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки договір оренди земельної ділянки від 10.08.2004 між ПАТ "Одеса-Авто" та Одеською міською радою, зареєстрованого у Державному реєстрі земель за № 04050500160 від 24.09.2004, втратив чинність та користування вказаною земельною ділянкою на умовах оренди припинено, то відповідно плату за землю слід було розраховувати в розмірі, встановленому п.274.1 ст.274 Податкового кодексу України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2016 року, постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2016 року та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства в повному обсязі.
7. Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до ст. 345 Кодексу адміністративного судочинства України.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для зменшення суми від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток, збільшення сум грошових зобов`язань з ПДВ, з орендної плати та застосування штрафних (фінансових) санкцій стали висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки № 49/22-213/03120420 від 24.04.2015, оформленого за результатами проведеної документальної планової виїзної перевірки Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2012 по 31.12.2013, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог:
- пп. 14.1.257, п.14.1 ст. 14, пп. 135.5.4 ст. 135, пп. 14.1.36, п. 14.1, ст. 14, п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування з податку на прибуток у сумі 2 758 453,00 грн, у т.ч.: 4 кв. 2012 року - 594 694, 0 грн, 2013 рік - 2 163 759,00 грн.
Порушення полягали: у заниженні валових доходів на суму умовно нарахованих відсотків в розмірі 1 329 763,00 грн. на поворотну фінансову допомогу, отриману від ТОВ "УкрАвтоЗаз-Сервіс"; завищення суми витрат у розмірі 1 428 690,00 грн з огляду на віднесення до таких витрат за господарськими операціями (надання послуг з охорони об`єктів) з контрагентами ТОВ "ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС" та ПП "Охоронно-детективне агентство "ФОРТ" з огляду на їх нереальність та непов`язаність з господарською діяльністю;
- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість в сумі 1 305 865,00 грн.
Порушення, на думку контролюючого органу, полягали: включення до складу податкового кредиту суми ПДВ у загальній сумі 285 738,00 грн за господарськими операціями (надання послуг з охорони об`єктів) з контрагентами ТОВ "ТЕХНОСИСТЕМИ ПЛЮС" та ПП "Охоронно-детективне агентство "ФОРТ" з огляду на їх нереальність та непов`язаність з господарською діяльністю; формування податкового кредиту за податковими накладними № 895 від 15.10.2012 на суму ПДВ 105 252 грн, № 505 від 15.11.2012 на суму ПДВ 97468 грн, № 257 від 21.05.2013 на суму ПДВ 98 542,60 грн, № 263 від 21.05.2013 на суму ПДВ 15230,4 грн, № 407 від 19.06.2013 на суму ПДВ 41 1161,20 грн, № 237 від 20.11.2013 на суму ПДВ 16 897,4 грн, які виписані ПАТ "Торговий дім "Укравтоваз" на адресу позивача з порушенням вимог п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме - по даті оплати товару іншою юридичною особою, тобто фактично з розрахункового рахунку ПАТ "Одеса-Авто" оплата не здійснювалася; завищення позивачем податкового кредиту, з огляду на те, що такий сформовано на підставі податкових накладних, що виписані на користь позивача ПАТ "Торговий дім "УКРАВТОВАЗ", АТ "Українська автомобільна корпорація" АФ "Юніверсал Моторз Груп", ТОВ "Дженерал Авто Груп", які не відповідають вимогам, що визначені ст.201 Податкового кодексу України, а саме у податкових накладних у графі "Номенклатура товарів/послуг продавця" відсутня інформація щодо номерів кузову (двигуна, шасі);
- пп. 288.5.1 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження орендної плати у сумі 281 459,00 грн;
Порушення полягало у тому, що при розрахунку земельного податку необхідно застосовувати 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки тоді як позивач при розрахунку земельного податку застосовував 1% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
На підставі вищезазначеного акту перевірки та зазначених висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. У доводах касаційної скарги контролюючий орган вказує на порушення, які на його думку, було допущено позивачем та висновки, які вказані в акті перевірки. Касаційна скарга є ідентичною запереченню на адміністративний позов та апеляційній скарзі, інших обґрунтувань ніж ті, які були наведені в запереченні та апеляційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права скаржником не наведено. Контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судом, зокрема апеляційної інстанції, обставин справи.
10. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в яких позивач вказує на правильність висновку суду апеляційної інстанції про безпідставність тверджень контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства та просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції просить залишити без змін.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
11.1. Пункту 14.1 статті 14.
11.1.1. Підпункту 14.1.73.
Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.
11.1.2. Підпункту 14.1.136.
Орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
11.1.3. Підпункту 14.1.147.
Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
11.1.4. Підпункт 14.1.257.
Поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами та є обов`язковою до повернення. Безповоротна фінансова допомога - це, зокрема, сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
11.2. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.
Об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
11.3. Пункт 135.1 статті 135.
Доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
11.4. Пункт 135.2 статті 135.
Доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
11.5. Підпункт 135.5.4 пункту 135.5 статті 135.
Інші доходи включають, зокрема, вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
11.6. Пункт 137.10 статті 137.
Суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.
11.7. Пункт 138.2 статті 138.
Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
11.8. Підпункт 139.1.9 пункту 139 статті 139.
Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
11.9. Пункт 198.1 статті 198.
Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
11.10. Пункт 198.2 статті 198.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
11.11. Пункт 198.3 статті 198.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
11.12. Пункт 198.6 статті 198.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
11.13. Пункт 201.1 статті 201.
Платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов`язковим.
У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.
11.14. Пункт 201.4 статті 201.
Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов`язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
11.15. Пункт 201.10 статті 201.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
11.16. Пункт 269.1 статті 269.
Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
11.17. Пункт 274.1 статті 274.
Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 цього Кодексу.
11.18. Пункту 288.1 статті 288.
Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
11.19. Пункту 288.2 статті 288.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки.
11.20. Пункту 288.4 статті 288.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
11.21. Підпунктів 288.5.1 та 288.5.2 пункту 288.5 статті 288.
Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.
11.22. Пункт 289.1 статті 289.
Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
12. Цивільний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):
12.1. Частина перша статті 512.
Кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).
12.2. Частина перша статті 553.
За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
12.3. Частина друга статті 554.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
12.4. Частини перша та друга статті 556.
Після виконання поручителем зобов`язання, забезпеченого порукою, кредитор повинен вручити йому документи, які підтверджують цей обов`язок боржника.
До поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
13. Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":
13.1. Стаття 1.
13.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.
13.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
13.2. Частина 1 статті 9.
Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
13.3. Частина 2 статті 9.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.
15. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.
16. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.
17. Норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог законодавства щодо формування об`єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування витрат та податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними.
18. Доходи платника податку визначаються виключно на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів.
До складу доходу включаються, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді.