1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду




ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 440/525/19

адміністративні провадження № К/9901/1532/20, № К/9901/5738/20

Верховний Суд, у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Бучик А.Ю. та Коваленко Н.В., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу № 440/525/19

за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2

до Міністерства оборони України,

третя особа Полтавський обласний військовий комісаріат

про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційними скаргами Міністерства оборони України, адвоката Молодчина Володимира Петровича в інтересах ОСОБА_1

на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року (у складі судді Супруна Є.Б.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року (у складі колегії суддів Мельнікової Л.В., Рєзнікової С.С., Калитки О. М.),

У С Т А Н О В И В :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (далі - позивачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 ) звернулися до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства оборони України (надалі - відповідач, Міноборони), третя особа Полтавський обласний військовий комісаріат (надалі - третя особа, військкомат), в якому просять:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як членам сім`ї загиблого ОСОБА_3, смерть якого пов`язана з проходженням військової служби, викладене у пункті 11 протоколу засідання комісії Міноборони з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26 жовтня 2018 року №105;

- зобов`язати відповідача вирішити питання щодо призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) одноразову грошову допомогу в розмірі передбаченому Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 (далі - Порядок № 975).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачі мають право на отримання одноразової грошової допомоги, як члени сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_3, смерть якого пов`язана з проходженням військової служби. Проте, відповідач протиправно відмовляє у призначенні такої допомоги, помилково вважаючи, що особа померлого на час отримання тілесних ушкоджень та смерті перебувала у стані алкогольного сп`яніння.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволений у повному обсязі.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що у підсумковій частині висновку експерта від квітня 2018 року № 12-17/7-ОКБ/18 зазначено, що судово-медичним дослідженням крові трупа ОСОБА_3 метиловий, ізопропиловий, етиловий, н-пропиловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не знайдені.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено частково. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року скасовано в частині, якою задоволені вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 :

- визнано протиправним та скасовано пункт 11 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26 жовтня 2018 року № 105 по відношенню до ОСОБА_1 ;

- Міністерство оборони України зобов`язано вирішити питання щодо призначення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 одноразову грошову допомогу відповідно до ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності, без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві";

- Полтавський обласний військовий комісаріат зобов`язано вжити заходів з приводу підготовки і направлення розпорядникові бюджетних коштів висновку щодо виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності, без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві", - з прийняттям нового судового рішення про відмову в задоволені цих вимог.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року в частині, якою задоволені вимоги ОСОБА_2, - визнаний протиправним та скасований пункт 11 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26 жовтня 2018 року № 105 по відношенню до ОСОБА_2 - змінено з підстав та мотивів його прийняття.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року скасовано в частині, якою стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн 40 коп за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що надані позивачами документи, на підтвердження причин та обставин смерті ОСОБА_3 не містять достовірної інформації про причини і обставини смерті (загибелі) останнього, а саме про те, що причиною смерті стала не його бійка з іншою особою в стані алкогольного сп`яніння.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 27 березня 2019 року та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права Міністерство оборони України та ОСОБА_1 звернулися з касаційними скаргами до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в яких Міністерство оборони України просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а ОСОБА_1 - скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог ОСОБА_1

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Касаційна скарга Міністерства оборони України подана 20 лютого 2020 року.

Касаційна скарга ОСОБА_1 подана 09 січня 2020 року.

Ухвалами Верховного Суду від 26 лютого 2020 року та 23 березня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі №440/525/19, витребувано адміністративну справу та запропоновано сторонам надати відзиви на касаційні скарги.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що майор ОСОБА_3 проходив військову службу за контрактом у військовій частині А0340 на посаді начальника штабу - першого заступника командира військової частини.

Згідно з витягом з наказу командира військової частини А0340 (по стройовій частині) від 31 березня 2018 року № 17 майора ОСОБА_3, колишнього начальника штабу - першого заступника командира військової частини, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті травматичного шоку, поєднаної травми груді, черепно-мозкової травми та хребтової травми, виключено зі списків особового складу частини з 27 березня 2018 року у зв`язку зі смертю. Смерть отримана під час проходження військової служби, проте не пов`язана з виконанням обов`язків військової служби

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №12-17/7-ОКБ/18 Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 27 березня 2018 року причиною смерті ОСОБА_3 вказано: травматичний шок, поєднана травма груді, черепно-мозкова травма та хребтова травма.

Аналогічно, згідно з висновком експерта Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи на базі КЗОЗ "ОКЛ ЦЕМД та МК" №12-17/7-ОКБ/18, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 27 березня 2018 року, причиною смерті ОСОБА_3 став травматичний шок, як смертельне ускладнення поєднаної травми груді, черепно-мозкової травми та травми хребта, що має причинний зв`язок між отриманими ушкодженнями та настанням смерті. При цьому судово-медичним дослідженням крові трупа гр. ОСОБА_3 метиловий, ізопропиловий, етиловий, н-пропиловий, ізобутиловий, н-бутиловий, ізоаміловий спирти не знайдені.

Згідно з витягом з протоколу засідання Військово-лікарської комісії Північного регіону по встановленню причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців №186 від 23 травня 2018 року, травма колишнього військовослужбовця ОСОБА_3, яка стала причиною його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1, одержана в результаті нещасного випадку, так, пов`язана з проходженням військової служби.

У зв`язку з цим ОСОБА_1 звернулася до військового комісару Кременчуцького ОМВК із заявою від 07 червня 2018 року про виплату їй одноразової допомоги у зв`язку зі смертю її чоловіка ОСОБА_3 . До заяви позивач додала копію свідоцтва про смерть ОСОБА_3, копію витягу про звільнення, копію акту службового розслідування, копію висновку експерта, копію витягу з послужного списку, копію посвідчення УБД, копію довідки АТО, копію лікарського свідоцтва про смерть, копію витягу військово-лікарської комісії, копію довідки про склад сім`ї, копію свідоцтва про одруження, копію паспорта, копію ідентифікаційного коду, реквізити банку.

Після отримання вказаних документів військкомат 12 липня 2018 року подав до Міністерства оборони України, як розпорядника бюджетних коштів, висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї, батькам або утриманцям військовослужбовця ОСОБА_3, який помер (загинув) ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок (під час) травми, одержаної в результаті нещасного випадку, пов`язаної з проходженням військової служби. На підставі поданих документів командування вважало, що членами сім`ї є дружина - ОСОБА_1 та син, який на момент смерті не навчався та не працював.

За наслідками вивчення цих документів комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум дійшла висновку про відсутність підстав для призначення одноразової грошової допомоги дружині та сину померлого ОСОБА_3, смерть якого настала внаслідок травми, одержаної в результаті нещасного випадку і причина смерті пов`язана з проходженням військової служби, оскільки причиною смерті стала бійка ОСОБА_3 з іншою особою у стані алкогольного сп`яніння. У висновку експерта Харківського обласного бюро судово-медичної експертизи від 27 березня 2018 року №12-17/7-ОКБ/18 зазначено про таке: гострий комбінований психоз, алкогольне сп`яніння, гостре отруєння сурогатами алкоголю, післятравматичний шок та гострий коронарний синдром.

Прийняте рішення відображено в пункті 11 протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 26 жовтня 2018 року № 105, витяг з якого наявний в матеріалах справи.

Листом від 26 листопада 2018 року №12/2891 військкомат повідомив ОСОБА_1 про прийняте комісією Міністерства оборони України рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.

Не погодившись з таким рішенням Міністерства оборони України, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з даним позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

У касаційній скарзі ОСОБА_1 зазначено, що судами неповно досліджено та не враховано наданих доказів. Зокрема, суд апеляційної інстанції проігнорував у судовому засіданні її посилання на існування постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2019 року у справі № 440/1581/19 в якій вже встановлено неперебування її чоловіка ОСОБА_3 на час смерті в стані алкогольного сп`яніння. Крім того, ОСОБА_1 зазначає, що судом безпідставно було відхилено висновки експерта, проте, відповідно до статті 108 КАС України відхилення висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

У касаційній скарзі Міністерства оборони України наголошується, що відповідно до висновку експерта № 12-17/7-ОКБ/18, одним з діагнозів, відповідно до якого ОСОБА_3 було госпіталізовано до хірургічного відділення, було алкогольне сп`яніння. Вказане свідчить про те, що позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги.

Від учасників справі відзивів на касаційні скарги не надходило, що відповідно до частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій у касаційному порядку.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних

Зазначеним вимогам процесуального закону постанова Другого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2019 року, якою скасовано рішення суду першої інстанції, відповідає не повністю, а викладені у касаційних скаргах доводи скаржника є частково прийнятними з огляду на наступне.

Частиною п`ятою статті 17 Конституції України передбачено, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.


................
Перейти до повного тексту