ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 816/1905/15
адміністративне провадження № К/9901/24833/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Гончарової І.А.,
суддів: Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області
на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року (головуючий суддя - Кукоба О.О.)
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року (колегія суддів: головуючий суддя - Григоров А.М., судді - Тацій Л.В., Подобайло З.Г.)
у справі №816/1905/15
за позовом Приватного акціонерного товариства "Атом"
до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, старшого державного ревізора - інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області Тараканова Дениса Юрійовича, державного інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області Ільїної Юліани Едуардівни
про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2015 року Приватне акціонерне товариство "Атом" (далі - позивач, платник, Товариство) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Кременчуцька ОДПІ), старшого державного ревізора - інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області Тараканова Д.Ю., державного інспектора відділу перевірок з окремих питань управління податкового аудиту Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області Ільїної Ю.Е., в якому просив:
- визнати протиправними дії ревізорів-інспекторів відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту Кременчуцької ОДПІ, інспекторів - Тараканова Д.Ю. та Ільїної Ю.Е. при складанні та узгодженні акту №553/16-03-22-02-12/25163708 від 22.04.2015 "Про результати виїзної позапланової перевірки ПАТ "Атом"" з питання дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за період жовтень-листопад 2014 року" згідно з податковим повідомленням-рішенням від 19.05.2015 №0002552202/1301;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.05.2015 №0002552202/1301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 3 105 668,01 грн.
На обґрунтування позовних вимог Товариство зазначило про правомірність формування податкового кредиту за результатами господарської діяльності з контрагентом - з ТОВ "Астраль" у періоді, що перевірявся.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2015 року, адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ від 19 травня 2015 року №0002552202/1301;
- стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ "Атом" витрати зі сплати судового збору в розмірі 487,20 грн. В іншій часині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що надані позивачем первинні документи підтверджують правомірність віднесення платником до складу податкового кредиту сум ПДВ у розмірі 2070445,34 грн, сплачених за результатами здійснення господарської діяльності з ТОВ "Астораль" у періоді, що перевірявся, а тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 19 травня 2015 року №0002552202/1301 є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому суди зазначили про відсутність правових підстав для визнання протиправними дій ревізорів-інспекторів відділу планування та інформаційного забезпечення управління податкового аудиту Кременчуцької ОДПІ, інспекторів - Тараканова Д.Ю. та Ільїної Ю.Е. при складанні та узгодженні акту перевірки №553/16-03-22-02-12/25163708 від 22.04.2015, оскільки акт перевірки є засобом документування дій контролюючого органу, не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України і не породжує жодних юридичних наслідків для суб`єкта господарювання.
Не погодившись із зазначеними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. На обґрунтування вимог касаційної скарги зазначає, що договір поставки №06 від 08.08.2014 є нікчемним. Сторони, що його укладали, не мали наміру реального здійснення господарських операцій, оскільки не узгодили істотних умов правочину. Зокрема, договір не містить положень щодо найменування, ціни, кількості, асортименту та якості товару. Скаржник вказує, що надані позивачем товарно-транспортні накладні не підтверджують фактичного здійснення поставки товару від ТОВ "Астораль" на адресу позивача, оскільки в останніх пунктом навантаження товару зазначено м. Кременчук, вул. Жовтнева, 57/3, тоді як контрагент - ТОВ "Астораль" знаходиться в смт. Зеленогірське Любашівського району Одеської області. Також контролюючий орган посилається на те, що згідно з наданими позивачем первинними документами перевезення товару здійснювалося автомобілем KIA CAREN BI9205AO, який Товариство орендує у ТОВ "Геарон" на підставі договору оренди від 25.05.2012 №14. Разом з цим, згідно з відомостями автоматизованого обліку інформаційного забезпечення АІС "Автомобіль" ДАІ МВС України, останній перебуває у власності позивача. Також відповідач вказує про наявність кримінального провадження відносно службових осіб Товариства, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32014170090000042, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 212 Кримінального кодексу України.
Рішення судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржуються, а тому не є предметом касаційного розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 жовтня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача.
Від позивача відзиву на касаційну скаргу не надійшло, що не перешкоджає розгляду справи.
19 лютого 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, в редакції від 03.10.2017).
Підпунктом 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року) передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з ПДВ за жовтень-листопад 2014 року, за результатами якої складено акт від 22.04.2015 за №553/16-03-22-02-12/25163708 (далі - Акт перевірки).
Контролюючий орган дійшов висновку про порушення Товариством вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження Товариством ПДВ, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету, у сумі 2070445,34 грн, зокрема, за жовтень 2014 року - 1072965,34 грн, за листопад 2014 року - 997480,00 грн.
На підставі Акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 19.05.2015 за №0002552202/1301, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 3105668,01 грн, з яких за основним платежем - 2070445,34 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1035222,67 грн.
Контролюючий орган дійшов висновку про відсутність фактичного здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Астораль" у періоді, що перевірявся.
Вважаючи зазначене податкове повідомлення - рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Відповідно до статті 159 КАС України (у редакції, що діяла до 15.12.2015) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Вищенаведені вимоги кореспондуються з приписами статті 242 КАС України (у редакції, що діє з 15.12.2015), відповідно до якої рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог вказаним вимогам не відповідають в зв`язку з наступним.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Податковим кодексом України (далі - ПК України, в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
ПК України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.