ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2020 року
м. Київ
справа №501/680/17
адміністративне провадження №К/9901/30224/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Рибачука А.І.,
суддів: Cтрелець Т.Г., Тацій Л.В.,-
розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу №501/680/17
за позовом ОСОБА_1 до Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді Крусяна А.В., суддів: Вербицької Н.В., Джабурії О.В.,-
ВСТАНОВИВ:
І. РУХ СПРАВИ
1. 13.04.2017 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Чорноморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати неправомірними дії відповідача щодо встановлення йому розміру пенсії виходячи з заробітної плати за період 60 місяців з 01.04.1993 по 31.03.1998 з урахуванням невигідного періоду та коефіцієнтів заробітної плати з нульовим значенням;
- зобов`язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії починаючи з 18.08.2016, виходячи з його заробітної плати за період 24 місяців з 01.04.1996 по 31.03.1998.
2. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилався на те, що відповідач при призначенні йому пенсії з 18.08.2016 відповідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) здійснив неповну оптимізацію заробітку, внаслідок чого не були виключені найгірші за трудову діяльність позивача коефіцієнти заробітку, що значно зменшило розмір пенсії позивача.
3. Постановою Іллічівського міського суду Одеської області від 12.07.2017 адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії відповідача щодо встановлення розміру пенсії позивачу виходячи з його заробітної плати за період 60 місяців з 01.04.1993 по 31.03.1998.
Зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу починаючи з 18.08.2016, виходячи з його заробітної плати за період 24 місяців з 01.04.1996 по 31.03.1998. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
4. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 скасовано рішення суду першої інстанцій та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
5. Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції 06.12.2017 позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2017 та залишити в силі постанову Іллічівського міського суду Одеської області від 12.07.2017.
6. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 12.12.2017 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
7. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
8. Пунктом 4 частини першої розділу VII Перехідних положень КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
9. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 КАС України).
10. Протоколом розподілу справи від 27.02.2018 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Гриців М.І. - головуючий суддя, судді: Берназюк Я.О., Коваленко Н.В .
11. Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 03.07.2019 №885/0/78-19 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М.І. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13), що унеможливило його участь у розгляді даної справи.
12. Протоколом розподілу справи від 03.07.2019 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А.І.- головуючий суддя, судді: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.
13. Ухвалою судді Верховного Суду від 04.07.2019 прийнято зазначену касаційну скаргу до провадження.
ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 18.08.2016 перебуває на обліку в Чорноморському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV у розмірі 2664,65 грн при страховому стажі 27 років.
Для обчислення розміру пенсії відповідачем було враховано середньомісячний заробіток позивача за період 60 календарних місяців страхового стажу підряд з 01.04.1993 по 31.03.1998.
При зверненні до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії позивач довідки про заробітну плату не надавав, тому розмір пенсії склав 949,00 грн.
В подальшому, на підставі довідок про заробітну плату: від 26.08.2016 №1218, виданої ІП "СЖС Україна" за період з 01.02.1996 по 31.03.1998; від 02.09.2016 №80, виданої ДП "Іллічівський морський торговельний порт" за період з 01.01.1978 по 31.01.1981; від 20.10.2016 №72 за період з 01.01.1983 по 31.12.1987, від 20.10.2016 №73 за період з 01.01.1988 по 31.12.1992, виданих ДП "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ"; від 10.11.2016 №144 за період з 01.01.1993 по 30.04.1996 та від 20.12.2016 №151 (виданої замість довідки від 10.11.2016 №144), виданих ДП "Морський торговельний порт "Усть-Дунайськ"; від 29.09.2016 №92/КС-757 за період з 23.07.1993 по 23.05.1994 та від 24.11.2016 №812 за період з липня 1993 по травень 1994, виданих ДСК "Чорноморське морське пароплавство" відповідачем визначено оптимальний період заробітку позивача за період з 01.04.1993 по 31.03.1998 (60 місяців підряд). Пенсія позивача перерахована та з 01.12.2016 склала 2 664,65 грн.
Позивач неодноразово звертався до відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням періоду для визначення розміру пенсії за останні 24 місяці його трудової діяльності, а саме з 01.04.1996 по 31.03.1998, з посиланням на положення частини другої статті 27 Закону №1058-IV та статті 65 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-XII).
Відповідач листами від 03.01.2017 №113/К-01, від 09.02.2017 №11/К-01, від 17.02.2017 №145/к-11 відмовив позивачу у перерахунку пенсії з посиланням на положення статті 40 Закону №1058-IV, відповідно до яких період, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців страхового стажу.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо призначення йому пенсії з розрахунку заробітку за період 60 місяців, позивач звернувся до суду з даним позовом.
ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
15. Суд першої інстанції, часткового задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що страховий стаж набутий позивачем в період до 2000 року, зважаючи на що при перерахунку пенсії позивачу підлягає застосуванню стаття 65 Закону №1788-ХІІ (в редакції Закону від 17.01.2002 №2981-ІІІ), а також стаття 27 та стаття 40 Закону №1058-IV, відповідно до яких, період нарахування заробітку для визначення розміру пенсії може бути визначений за вибором особи, яка звернулася за пенсією.
16. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оптимальний період заробітку позивача визначено за період з 01.04.1993 по 31.03.1998, тобто за 60 місяців підряд, що є обов`язковим в силу положень статті 40 Закону №1058-IV, якою визначено, що період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців. Крім того, зважаючи на те, що позивач не має страхового стажу після 01.07.2000, оптимізація заробітної плати до нього не застосовується.
IV ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ
17. Касаційна скарга позивача мотивована, зокрема, неправомірністю застосування до спірних правовідносин положень статті 65 Закону №1788-ХІІ в редакції Закону від 22.05.2003 №854-IV та абзаців 1, 3 частини першої статті 40 Закону №1058-IV, оскільки до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення статті 65 Закону №1788-ХІІ в редакції Закону від 17.01.2002 №2981-ІІІ та положення частини другої статті 27, абзаців 4, 5 частини першої статті 40 Закону №1058-IV.
18. Відповідач надіслав на адресу суду касаційної інстанції заперечення на касаційну скаргу позивача, в яких з посиланням на її необґрунтованість, просить залишити таку без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін. Відповідач також вказує на те, що оскільки позивачу призначено пенсію у серпні 2016 року, а працював він лише по 31.03.1998, для обчислення його пенсії враховувалась заробітна плата за 60 календарних місяців страхового стажу відповідно до положень статті 40 Закону №1058-IV та зауважив, що у даному випадку оптимізація заробітної плати не застосовується, зважаючи на відсутність у позивача страхового стажу після 01.07.2000.
V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ
19. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 КАС України).