ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 910/18618/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Прем`єр Бізнес Брук" (далі - ТОВ "Прем`єр Бізнес Брук", позивач, скаржник) - Чорноткач Н.З. (адвокат),
відповідача - Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк", Банк, відповідач) - Баранов В.С.,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Сварог Ойл" (далі - ТОВ "Сварог Ойл") - не з`явилися,
розглянув касаційну скаргу ТОВ "Прем`єр Бізнес Брук"
на рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 (суддя Грєхова О.А.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020 (головуючий - суддя Ходаківська І.П., судді: Владимиренко С.В., Демидова А.М.)
у справі № 910/18618/19
за позовом ТОВ "Прем`єр Бізнес Брук"
до ПАТ КБ "Приватбанк"
про визнання недійсним договору
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ТОВ "Сварог Ойл".
1. Історія справи
1.1. У грудні 2019 року ТОВ "Прем`єр Бізнес Брук" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до ПАТ КБ "Приватбанк" про визнання недійсним договору поруки від 25.10.2016 №4С13408И/П.
1.2. Позов обґрунтовано, з посиланням на статті 203, 215, 229, 230 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), тим, що оспорюваний правочин укладено за наслідками введення позивача в оману, оскільки відповідач, як недобросовісна сторона правочину, навмисно, з метою виконання плану трансформації (реструктуризації) кредитного портфеля ПАТ КБ "Приватбанк", ініційованої Національним банком України, ввів в оману позивача про існування у Банку договорів, укладених для забезпечення права вимоги за кредитним зобов`язанням попереднього боржника у розмірі, що суттєво перевищує розмір заборгованості за кредитом та спонукало позивача до укладення з відповідачем кредитного договору та договорів поруки, зокрема, і оспорюваного.
У зв`язку з укладенням договору поруки позивач мав намір отримати прибуток за рахунок інших майнових забезпечень основного зобов`язання, однак, після здійснення погашення заборгованості боржника, в т.ч. за рахунок отриманого у банку кредиту, йому не було передано документів, необхідних для реалізації набутих прав за основним зобов`язанням, що на його думку, унеможливлює отримання прибутку. Відсутність вказаних договорів забезпечення, на переконання позивача, має істотне значення при укладенні кредитного договору та договорів поруки і підтверджує факт обману позивача, адже якщо б позивач на момент укладання договору поруки знав про відсутність даних забезпечень він би не укладав ані кредитний договір, ані договори поруки з відповідачем.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та ухвали суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2020, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2020, у задоволенні позову відмовлено повністю.
2.2. Оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій мотивовані необґрунтованістю та недоведеністю заявленого позову.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги
3.1. У касаційній скарзі, з урахуванням доповнень до неї, до Верховного Суду ТОВ "Прем`єр Бізнес Брук" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2020 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 (повний текст виготовлений 14.09.2020) у справі № 910/18618/19, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
4.1. В обґрунтування своєї правової позиції ТОВ "Прем`єр Бізнес Брук" у поданій касаційній скарзі із посиланням на частину другу статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) вказує, що судові рішення ухвалені з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, а саме: частини першої статті 55 Конституції України, частини першої статті 512, частини першої статті 514, статті 517, частин першої, другої статті 556, статті 651 ЦК України, частин першої, другої статті 74 ГПК України.
4.2. Крім того, господарські суди застосували статтю 86, пункт 2 частини третьої та пункт 5 частини четвертої статті 236, статтю 236 ГПК України без урахування висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові від 21.07.2020 у справі № 910/18007/19. З огляду на що, на думку скаржника, оскаржувані судові рішення ухвалені при неповному з`ясуванню обставин у справі, без належної оцінки усіх доказів у справі та оцінки дій відповідача щодо умисного введення в оману позивача при укладенні правочину, а тому такі судові рішення є необґрунтованими і незаконними, та підлягають скасуванню на підставі статті 310 ГПК України.
5. Позиція інших учасників справи, викладена у відзивах на касаційну скаргу
5.1. На адресу Касаційного господарського суду 17.11.2020 від ПАТ КБ "Приватбанк" надійшов відзив на касаційну скаргу (направлений засобами поштового зв`язку 13.11.2020), в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів касаційної скарги, позивач просить відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити без змін оскаржувані рішення та постанову судів попередніх інстанцій.
Відповідач вказує на те, що на обґрунтування своїх вимог про вчинення позивачем оспорюваного правочину під впливом обману у касаційній скарзі наведені ті ж самі підстави та обставини, які зазначені у позовній заяві та апеляційній скарзі на рішення. Вказаним доводам позивача вже надано оцінку судів першої та апеляційної інстанцій.
ПАТ КБ "Приватбанк" зазначає, що наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Проте, як вказує відповідач, жодна з вказаних вище складових начебто укладення договору під впливом обману позивачем не доведена і їх наявність спростована відповідачем у відзиві на позовну заяву.
ПАТ КБ "Приватбанк" вважає, що безпідставним є посилання скаржника на правову позицію викладену Верховним Судом у постанові від 21.07.2020 по справі № 910/18007/19. Так, відповідач вказує, що у справі № 910/18007/19 судом першої інстанції взагалі не було розглянуто клопотання про витребування доказів, не було залучено третю особу, а розгляд справи здійснювався у спрощеному позовному провадженні. Натомість у справі № 910/18618/19, судом першої інстанції в судовому засіданні, яке відбулось 16.03.2020 було розглянуто клопотання позивача про витребування доказів, про що зазначено в рішенні, обґрунтованість відмови в його задоволенні була в подальшому підтверджена судом апеляційної інстанції. У касаційній скарзі позивачем не надано жодних пояснень на спростування висновків судів першої та апеляційної інстанції, ним просто здійснюються безпідставні твердження, без жодних пояснень, про неправомірність такої відмови. Позивачем не було належним чином обґрунтовано, яким чином витребувані докази стосуються предмету доказування та які саме обставини вони повинні підтвердити або які аргументи спростувати.
5.2. Від ТОВ "Сварог Ойл" відзив на касаційну скаргу на адресу Касаційного господарського суду не надходив.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. ТОВ "Прем`єр Бізнес Брук" (поручитель) та ПАТ КБ "Приватбанк" (кредитор) 25.10.2016 укладено договір поруки № 4С13408И/П (далі - договір поруки), предметом якого є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання ТОВ "Сварог Ойл" (боржник) своїх зобов`язань за:
- кредитним договором від 08.07.2013 № 4С13408И, а саме: з повернення кредиту, сплати відсотків та сплати винагороди за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до цього кредитного договору;
- кредитним договором від 05.07.2013 № 4С13997И, а саме: з повернення кредиту, сплати відсотків та сплати винагороди за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до цього кредитного договору;
- кредитним договором від 12.12.2012 № 4С12365И, а саме: з повернення кредиту, сплати відсотків та сплати винагороди за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до цього кредитного договору.
6.2. Згідно з пунктами 2 та 3 договору поруки поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов`язку боржника за кредитним договором з повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору. Поручитель з умовами кредитного договору ознайомлений.
6.3. Пунктами 4, 5 та 6 договору поруки передбачено, що у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором, боржник і поручитель відповідають перед кредитором, як солідарні боржники у сумі заборгованості за кредитом та у сумі відсотків за користування кредитом на умовах та в терміни, відповідно до кредитного договору. У випадку невиконання боржником пунктом 1 цього договору, кредитор направляє на адресу поручителя письмову вимогу із зазначенням порушеного зобов`язання. Поручитель зобов`язаний виконати обов`язок, зазначений в письмові вимозі кредитора, впродовж 5 календарних днів з моменту отримання вимоги, зазначеної в пункті 5 цього договору.
6.4. За положеннями пункту 7 договору поруки у випадку порушення поручителем зобов`язання, передбаченого пунктом 6 цього договору, кредитор та поручитель прийшли до згоди, що кредитор має право в рахунок погашення боргу за кредитним договором здійснювати договірне списання грошових коштів, що належать поручителю і знаходяться на його рахунку у ПАТ КБ "Приватбанк". Договірне списання грошових коштів згідно з умовами цього пункту оформлюється меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначається інформація про платіж, номер, дату цього договору (пункт 7 договору поруки).
6.5. За умовами пункту 8 договору поруки, до поручителя, що виконав обов`язки боржника за кредитним договором, переходять всі права кредитора за кредитним договором і договору(ам) застави (іпотеки), укладеним в цілях забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором за Кредитним договором у частині виконаного зобов`язання.
6.6. Пунктом 9 договору поруки встановлено, що у випадку невиконання поручителем обов`язку боржника за кредитним договором впродовж 5 (п`яти) календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, зазначеної в пункті 5 цього Договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1 % від суми заборгованості, яка зазначена в зазначеній письмові вимозі, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє поручителя від виконання зобов`язань за цим договором.
6.7. Згідно з пунктом 10 договору поруки, кредитор зобов`язаний у випадку виконання поручителем обов`язку боржника за кредитним договором передати поручителю впродовж 5 (п`яти) робочих днів банку з моменту виконання обов`язків належним чином посвідчені копії документів, що підтверджують обов`язки боржника за кредитним договором.
6.8. Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками і діє до повного виконання зобов`язань за цим договором (пункт 11 договору поруки).
6.9. Договір укладено/підписано із використання електронного цифрового підпису (печатки) з посиленим сертифікатом ключа Акредитованого центру сертифікації ключів ПАТ КБ "Приватбанк" в порядку, передбаченому Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг" та Законом України "Про електронний цифровий підпис", а також на підставі угоди про використання електронного цифрового підпису з посиленим сертифікатом ключа від 21.03.2016, укладеної сторонами (пункт 17 договору).
6.10. Як стверджував позивач, суттєвою передумовою укладання договорів поруки (в т.ч. оспорюваного) було надання йому відомостей щодо багатократного забезпечення виконання боржниками своїх зобов`язань. При цьому обов`язковою умовою, на якій наполягав позивач, було набуття ним прав на активи, що забезпечували зобов`язання попередніх боржників перед Банком.
6.11. Позивач вказував, що на виконання вказаних договорів поруки, ним як поручителем, були перераховані на користь Банку грошові кошти в якості повернення кредитів та сплати відсотків за користування кредитами боржників за договорами поруки на загальну суму 4 513 775 295, 73 грн на підтвердження чого до позовної заяви надано платіжні доручення.
При цьому позивач стверджував, що дії із отримання кредитних коштів по кредитному договору від 25.10.2016 № 4П16098Н були направлені на залучення таких коштів для погашення зобов`язань боржників Банку в рамках реалізації плану трансформації кредитного портфелю Банку, ініційованого Національним банком України. Однак, зобов`язання Банку щодо передання позивачу документів, які посвідчували права на активи, якими були забезпечені зобов`язання боржників у забезпечених порукою зобов`язаннях не були виконані, тому з огляду на тривале невиконанням Банком умов пунктів 8, 10 договорів поруки, позивач вважає, що Банк не мав на меті передати позивачу документи, які підтверджували наявність забезпечення зобов`язань боржників у вигляді цінних для позивача активів, а лише використовував інформацію про такі активи для спонукання позивача укласти кредитний договір та договори поруки з метою реалізації плану трансформації (на виконання вимог Національного Банку України), чим ввів позивача в оману, щодо істотних умов оспорюваного договору поруки.
За твердженням позивача, оспорюваний ним правочин був укладений внаслідок введення в оману щодо обставин, які мають істотне значення, а тому правочин є недійсним у силу частини першої статті 230 ЦК України.
7. Порядок та межі розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 22.10.2020 відкрито касаційне провадження у справі № 910/18618/19 за касаційною скаргою ТОВ "Прем`єр Бізнес Брук" на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявних у справі витягів з протоколів повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 19.11.2020 №29.3-02/3094 у зв`язку з перебуванням суддів Булгакової І.В. та Селіваненка В.П. у відпустці призначено повторний автоматичний розподіл судової справи №910/18618/19, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Колос І.Б.
7.3. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.