ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 905/1965/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
Катеринчук Л.Й. - головуючої, Жукова С.В., Пєскова В.Г.
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Приватне акціонерне товариство "Науково-виробнича компанія "Гірничі машини"
боржник - Акціонерне товариство "К.Енерго"
ліквідатор - арбітражний керуючий Паркулаб Володимир Григорович
Корсаков Сергій Віталійович
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Східного апеляційного господарського суду
від 12.08.2020
у складі колегії суддів: Шевель О.В. (головуюча), Білоусова Я.О., Крестьянінов О.О.
у справі №905/1965/19
за заявою Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича компанія "Гірничі машини"
до Акціонерного товариства "К.Енерго"
про банкрутство
ПРОЦЕДУРА КАСАЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ
1. 26.08.2020 ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся безпосередньо до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" з касаційною скаргою від 25.08.2020 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2020, на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2020, на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.06.2020) та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 29.05.2020 у справі №905/1965/19 в порядку статей 6, 286, 287, 289 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та клопотав про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір".
2. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №905/1965/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі Катеринчук Л.Й. - головуючої, Жукова С.В., Пєскова В.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2020.
3. Ухвалою Верховного Суду від 15.09.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2020, на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 08.07.2020, на ухвалу Господарського суду Донецької області від 05.06.2020 та на ухвалу Господарського суду Донецької області від 29.05.2020 у справі №905/1965/19 залишено без руху з підстав ненадання доказів надіслання копії касаційної скарги іншим учасникам справи та з огляду на необхідність уточнення предмета касаційного оскарження; надано скаржнику строк на усунення недоліків касаційної скарги до 05.10.2020.
3.1. 23.09.2020 через підсистему "Електронний суд" ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків (вх. КГС ВС №6364/2020Д4 від 23.09.2020) на виконання вимог ухвали Суду від 15.09.2020 у справі №905/1965/19, до якої долучив уточнену касаційну скаргу, визначивши предметом касаційного оскарження ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2020 про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу місцевого суду від 29.05.2020 у цій справі.
3.2. Також, у заяві про усунення недоліків скаржник просив Суд надати йому перелік учасників справи та їх зареєстровані електронні адреси для виконання вимог ухвали Суду від 15.09.2020 у справі №905/1965/19 щодо надіслання копій касаційної скарги з додатками іншим учасникам справи №905/1965/19.
4. Ухвалою 12.10.2020 Верховний Суд відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2020 у справі №905/1965/19; відстрочив ОСОБА_1 сплату судового збору на суму 2 102 грн. до 30.10.2020 із зобов`язанням надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду докази сплати зазначеної суми судового збору; відкрив касаційне провадження у справі №905/1965/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2020 та ухвалив здійснити перегляд ухвали Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2020 у справі №905/1965/19 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи; зобов`язав ОСОБА_1 до 30.10.2020 надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду належні докази надіслання копії касаційної скарги з додатками на адреси: Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича компанія "Гірничі машини" (01601, місто Київ, площа Спортивна, будинок 3-В), Акціонерного товариства "К.Енерго" (85612, Донецька область, Мар`їнський район, місто Курахове, вулиця Енергетиків, будинок 34), арбітражного керуючого Драліна Андрія Володимировича (61002, місто Харків, вулиця Мироносицька, будинок 60).
4.1. 19.10.2020 на виконання вимог ухвали Суду від 12.10.2020 ОСОБА_1 через підсистему "Електронний суд" надав докази надіслання копії касаційної скарги з додатками на електронні адреси Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича компанія "Гірничі машини", Акціонерного товариства "К.Енерго", арбітражного керуючого Драліна Андрія Володимировича.
4.2. Також, ОСОБА_1 зауважив, що станом на 12.10.2020 у нього не має можливості сплатити судовий збір на суму 2 100 грн. і в скаржника відсутні сумніви щодо того, що така можливість у нього з`явиться до 30.10.2020.
5. Відзиви на касаційну скаргу ОСОБА_1 не надійшли.
ПРОВАДЖЕННЯ У СУДАХ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Розгляд справи в суді першої інстанції та прийняте ним рішення
6. Господарським судом Донецької області здійснюється провадження у справі №905/1965/19 про банкрутство Акціонерного товариства "К.Енерго" (далі - АТ "К.Енерго"), яке відкрито ухвалою суду 18.11.2019 за заявою Приватного акціонерного товариства "Науково-виробнича компанія "Гірничі машини" (далі - ініціюючий кредитор) в порядку статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).
7. 25.05.2020 через підсистему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся до місцевого суду із заявою про визнання кредитором у справі про банкрутство №905/1965/19 (вх. суду №07-10/233 від 25.05.2020) та клопотав про його звільнення від сплати судового збору за подання цієї заяви в порядку статті 8 Закону України "Про судовий збір".
7.1. ОСОБА_1 зазначив, що у зв`язку із надмірним внесенням ним плати за послуги з постачання гарячої води, спожиті за адресою: АДРЕСА_1, особовий рахунок № НОМЕР_1, на рахунок боржника, станом на 01.05.2018 в АТ "К.Енерго" виникло зобов`язання з повернення переплати на суму 1 531, 78 грн. з розрахунку 19 куб. м. гарячої води за тарифом 80, 62 грн.; ОСОБА_1 доводив, що з 01.05.2018 АТ "К.Енерго" незаконно користується грошовими коштами на суму 1 531, 78 грн., які належать кредитору; заявник зауважив, що заборгованість боржника перед кредитором підтверджується актами звіряння взаєморозрахунків, зняття контрольних показників з лічильника гарячої води, зняття пломб лічильника гарячого водопостачання, прийняття на комерційний облік лічильника гарячого водопостачання та приймання на абонентський облік засобів обліку гарячої води, копії яких долучено до заяви про визнання кредитором у справі.
7.2. В обґрунтування наявності підстав для його звільнення від сплати судового збору ОСОБА_1 зазначив про свій незадовільний майновий стан та зауважив, що розмір судового збору, що підлягає до сплати за подання заяви з грошовими вимогами до боржника, перевищує 5% розміру річного доходу ОСОБА_1, на підтвердження чого надав відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 по 4 квартал 2019 року.
8. 29.05.2020 ухвалою Господарського суду Донецької області відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, повідомлено ОСОБА_1 про недоліки заяви про визнання грошових вимог кредитора до боржника, а саме докази сплати судового збору за подання заяви про визнання кредитором у порядку та розмірі, визначених частиною другою статті 4 Закону України "Про судовий збір", докази надіслання копії заяви і доданих до неї документів боржнику і розпоряднику майна; надано заявнику строк на усунення недоліків заяви про визнання кредиторських вимог до 08.06.2020.
8.1. Місцевий суд, з посиланням на приписи частини третьої статті 45 КУзПБ, зазначив, що обов`язковим додатком до заяви з вимогами до боржника є докази сплати судового збору за подання такої заяви, а положення статті 8 Закону України "Про судовий збір", що визначають підставою для звільнення від сплати судового збору відсутність у фізичної особи доходу за попередній календарний рік, застосовуються виключно до фізичних осіб, які є позивачами у справах позовного провадження.
Суд зауважив, що ОСОБА_1 звернувся у справу про банкрутство АТ "К.Енерго" із заявою про визнання грошових вимог, яку обґрунтовано наявністю у нього переплати за послуги з постачання гарячої води, а, отже, не належить до кредиторів з вимогами з виплати заборгованості із заробітної плати, що звільнені від сплати судового збору в силу закону (пункт 15 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір").
8.2. Надаючи оцінку доводам ОСОБА_1 щодо наявності підстав для застосування до нього передбаченої статтею 8 Закону України "Про судовий збір" пільги при сплаті судового збору та його звільнення від понесення тягаря сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника, місцевий суд дійшов висновку, що у разі надання законодавцем такої пільги кредиторам боржника за вимогами, що не пов`язані з вимогами по заробітній платі, норма статті 8 Закону України "Про судовий збір" містила б спеціальні положення щодо кредиторів у справі про банкрутство.
Разом з тим, вичерпний перелік підстав для звільнення від сплати судового збору, передбачений статтею 8 Закону України "Про судовий збір", стосується виключно позивачів-фізичних осіб у справах позовного провадження, що унеможливлює розширене тлумачення цієї норми закону та поширення її приписів щодо звільнення від сплати судового збору позивачів як сторін позовного провадження, на учасників справи про банкрутство.
За таких обставин, місцевий суд відмовив ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору та зауважив на обов`язку заявника в силу вимог частини третьої статті 45 КУзПБ надати суду докази сплати судового збору за подання заяви про визнання грошових вимог до боржника на суму 4 204 грн. (2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020).
Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення
9. Не погодившись з ухвалою Господарського суду Донецької області від 29.05.2020 про відмову у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору та повідомлення ОСОБА_1 про недоліки заяви про визнання грошових вимог кредитора з наданням заявнику строку на усунення недоліків такої заяви, ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати оскаржувану ухвалу суду та прийняти нове рішення по суті заяви про визнання ОСОБА_1 кредитором.
9.1. ОСОБА_1 зауважив, що ним було надано місцевому суду достатні докази, які свідчать про неможливість сплати судового збору з підстав незадовільного майнового стану, однак суд зобов`язав ОСОБА_1 сплатити судовий збір на суму 4 204 грн., що еквівалентно розміру його тримісячної пенсії, за розгляд заяви з грошовими вимогами до боржника в розмірі 1 700 грн., що фактично становить розмір його пенсії за один місяць (1 690 грн.).
9.2. Скаржник зазначив про неправильне застосування місцевим судом практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у питанні сплати судового збору та аргументував тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали від 29.05.2020 місцевий суд зіслався на рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001, зазначивши про те, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку із поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду; водночас, скаржник зауважив, що висновки ЄСПЛ у зазначеному рішенні, які було частково процитовано місцевим судом, стосуються наявності факту обмеження права доступу до правосуддя у справі "Креуз проти Польщі" з підстави несплати заявником судового збору з огляду на його незадовільний майновий стан, внаслідок чого встановлено порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
9.3. ОСОБА_1 при зверненні з апеляційною скаргою на ухвалу місцевого суду від 29.05.2020 у цій справі заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору на підставі статті 8 Закону України "Про судовий збір", обґрунтовуючи незадовільним майновим станом та надавши апеляційному суду відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за період з 1 по 4 квартал 2019 року з даними про дохід ОСОБА_1 за 2019 рік (том 97, а.с. 8).
10. 08.07.2020 ухвалою Східного апеляційного господарського суду відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду 29.05.2020, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено заявнику десятиденний строк з дня вручення йому копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги (з урахуванням положень пункту 4 розділу X Прикінцеві положення ГПК України).
10.1. Апеляційний суд встановив, що ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою з кредиторськими вимогами у справі про банкрутство, що виключає можливість застосування до спірних правовідносин приписів статті 8 Закону України "Про судовий збір" щодо права суду звільнити від сплати судового збору фізичну особу зі статусом позивача у справі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача (пункт 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір").
Апеляційний суд зауважив, що законодавець за змістом Закону України "Про судовий збір" розрізняє відповідні процесуальні статуси - позивача (або іншого учасника) у справах позовного провадження та кредитора у справах про банкрутство.
Суд зазначив, що положенням пункту 15 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" визначено підставою для звільнення від сплати судового збору подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов`язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров`ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника-юридичної особи, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом.
Разом з тим, кредиторські вимоги ОСОБА_1 мотивовано іншими підставами (переплатою за послуги з постачання гарячої води), тому заявник не належить до категорії фізичних осіб, що звільняються від сплати судового збору в силу закону (пункту 15 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір").
10.2. На виконання вимог частини другої статті 174 ГПК України апеляційний суд, залишаючи апеляційну скаргу без руху, розрахував суму судового збору, що підлягає до сплати ОСОБА_1 за апеляційний перегляд ухвали місцевого суду від 29.05.2020 у справі №905/1965/19, виходячи із правової природи вимог ОСОБА_1 як конкурсного кредитора боржника, та зазначив, що при поданні апеляційної скарги ОСОБА_1 належало сплатити судовий збір, визначений як 150% ставки, що підлягала до сплати при поданні заяви з грошовими вимогами до боржника, а саме 6 306 грн. (2 * 2 102 грн. * 150%).
10.3. Апеляційний суд встановив відсутність у додатках до апеляційної скарги ОСОБА_1 доказів надсилання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам цієї справи, у зв`язку з чим зобов`язав скаржника усунути зазначений недолік апеляційної скарги та надіслати копії апеляційної скарги з додатками боржнику та кредиторам, вимоги яких визнані місцевим судом на момент подання апеляційної скарги, на виконання вимог статті 259 ГПК України.
11. 10.08.2020 через підсистему "Електронний суд" ОСОБА_1 звернувся до апеляційного суду із заявою про усунення недоліків (вх. суду №7416 від 10.08.2020), в якій заявник зазначив, що судовий збір за розгляд апеляційної скарги на суму 6 306 грн. становить 3,5 місячних пенсій ОСОБА_1, тоді як предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого суду про відмову ОСОБА_1 у звільненні від сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника в розмірі 4 204 грн. з наданням скаржнику строку на усунення недоліків такої заяви. ОСОБА_1 зауважив, що не є спроможним сплатити судовий збір у визначеному в ухвалі апеляційного суду 08.07.2020 розмірі і такий факт не може перешкоджати доступу заявника до правосуддя.
11.1. ОСОБА_1 доводив безпідставність вимоги апеляційного суду про надання ним доказів надіслання паперових копій апеляційної скарги з додатками іншим учасникам справи №905/1965/19, оскільки апеляційну скаргу на ухвалу місцевого суду від 29.05.2020 ОСОБА_1 подано через підсистему "Електронний суд".
12. 12.08.2020 ухвалою Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернено скаржнику.
12.1. Апеляційним судом встановлено, що копію ухвали суду від 08.07.2020 про залишення апеляційної скарги без руху заявником отримано 11.07.2020, з урахуванням положень пункту 4 розділу X Прикінцеві положення ГПК України та строків, визначених пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України №731-IX від 18.06.2020 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", строк на усунення недоліків апеляційної скарги закінчився 06.08.2020.
Однак, станом на 12.08.2020 ОСОБА_1 не усунув недоліків апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду від 29.05.2020, зазначених апеляційним судом в ухвалі від 08.07.2020 у цій справі.
12.2. Апеляційний суд надав оцінку поданій ОСОБА_1 10.08.2020 заяві (вх. №7416) із назвою "Заява про усунення недоліків" як такій, що не містить доказів виконання вимог ухвали апеляційного суду 08.07.2020, тоді як за її змістом вбачається незгода скаржника з покладеним на нього апеляційним судом обов`язком щодо сплати судового збору з посилання на відсутність коштів.
Апеляційний суд зауважив, що доводи ОСОБА_1 щодо його незадовільного фінансового стану, як підстави для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, розглянуто судом під час прийняття ухвали від 08.07.2020 у цій справі та відхилено такі доводи, як необґрунтовані, з огляду на відсутність у статті 8 Закону України "Про судовий збір" спеціальних положень щодо її застосування до кредиторів у справі про банкрутство.
12.3. Апеляційний суд встановив, що на підтвердження скрутного матеріального стану заявником надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за 2019 рік, тоді як в апеляційній скарзі та заяві від 10.08.2020 ОСОБА_1 зазначив про те, що отримує пенсію.
За таких обставин, належним доказом підтвердження матеріального стану заявника, поряд з довідкою податкового (фіскального) органу про його доходи за весь попередній календарний рік, має бути відповідна довідка органу Пенсійного фонду про розмір отриманої пенсії за цей же період, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 07.08.2020 у справі №120/3037/19-а.
Водночас, апеляційним судом не встановлено обставин подання заявником довідки органу Пенсійного фонду щодо розміру пенсії, отриманої у 2019 році, як при зверненні з апеляційною скаргою 19.06.2020, так при поданні 10.08.2020 заяви про усунення недоліків.
12.4. Апеляційним судом спростовано, як необґрунтовані, доводи ОСОБА_1 за змістом заяви від 10.08.2020 про те, що не є можливим виконання вимог ухвали апеляційного суду від 08.07.2020 щодо надіслання копії апеляційної скарги з додатками іншим учасникам справи, оскільки їх кількість змінюється щоденно.
Апеляційний суд зауважив, що в ухвалі від 08.07.2020 судом зазначено про обов`язок ОСОБА_1 надіслати копії апеляційної скарги боржнику та кредиторам, вимог яких визнані місцевим судом на момент подання апеляційної скарги. Заявник не був позбавлений можливості ознайомитися з матеріалами справи, а зокрема, ухвалами місцевого суду про визнання кредиторських вимог, які прийнято на дату звернення з апеляційною скаргою 19.06.2020, та виконати вимоги ухвали апеляційного суду від 08.07.2020 в частині надіслання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи в порядку пункту 3 частини третьої статті 258, статті 259 ГПК України.
12.5. Доводи ОСОБА_1 за змістом заяви від 10.08.2020 про відсутність у нього обов`язку щодо надіслання копії апеляційної скарги іншим учасникам справи у паперовій формі з огляду на подання скарги через підсистему "Електронний суд", апеляційний суд відхилив, як необґрунтовані, оскільки заявником не наведено посилань на жодну норму процесуального законодавства, що звільняла б скаржника від виконання вимог пункту 3 частини третьої статті 258, статті 259 ГПК України у разі подання апеляційної скарги до суду в електронній формі.
12.6. Зважаючи на обставини ненадання ОСОБА_1 належних доказів сплати судового збору за апеляційний перегляд ухвали місцевого суду від 29.05.2020 у цій справі та доказів надіслання копії апеляційної скарги з додатками іншим учасникам справи, апеляційний суд застосував процесуальний наслідок неусунення ОСОБА_1 недоліків поданої ним апеляційної скарги та повернув її скаржнику.
УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ В КАСАЦІЙНОМУ СУДІ
Доводи скаржника ( ОСОБА_1 )
13. Скаржник доводив, що апеляційним судом порушено право ОСОБА_1 на доступ до суду у зв`язку з поверненням його апеляційної скарги на ухвалу місцевого суду 29.05.2020 у справі №905/1965/19 з огляду на ненадання доказів сплати судового збору у визначеному апеляційним судом розмірі (6 306 грн.) за наявності, на думку скаржника, підстав для його звільнення від сплати судового збору в порядку пункту 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір", та ненадання доказів надіслання паперових копій апеляційної скарги іншим учасникам справи, тоді як апеляційну скаргу було подано скаржником через підсистему "Електронний суд".
14. Скаржник зауважив, що апеляційний суд проігнорував посилання ОСОБА_1 на висновки рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 та не взяв до уваги доводів скаржника про неправильне застосування висновків ЄСПЛ, викладених у цьому рішенні, місцевим судом при прийнятті ухвали від 29.05.2020.
15. Скаржник доводив, що апеляційним судом було покладено на нього надмірний тягар сплати судового збору на суму 6 306 грн. за апеляційний перегляд ухвали місцевого суду від 29.05.2020 у цій справі, що становить 21% доходів ОСОБА_1 за 2019 календарний рік, а, відтак, обмежено ОСОБА_1, у якого відсутні грошові кошти для сплати такої суми судового збору, у доступі до суду апеляційної інстанції.
16. Скаржник зауважив, що ОСОБА_1 надав апеляційному суду достатні докази на підтвердження його скрутного майнового стану, що унеможливлює сплату судового збору; зазначене зумовлювало процесуальний обов`язок суду, керуючись приписами частини десятої статті 11 ГПК України, застосувати до спірних правовідносин пункт 1 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" щодо звільнення скаржника, як фізичної особи-кредитора, від сплати судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника, розмір якого перевищує 5% доходів ОСОБА_1 за попередній календарний рік, так як пунктом 15 частини першої статті 5 цього Закону, що визначає підставою для звільнення від сплати судового збору подання заяви з грошовими вимогами конкретних категорій кредиторів, не врегульовано питання щодо осіб, які не можуть сплатити судовий збір з огляду на скрутне матеріальне становище.
Доводи інших учасників справи
17. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 учасниками справи про банкрутство (боржником, розпорядником майна, кредиторами) не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій
А.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
18. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника викладених у пунктах 13-16 описової частини цієї постанови.
А.2. Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги
19. Частиною другою статті 55, пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено гарантоване Конституцією України право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Водночас, реалізація зазначеного права ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм, у даному випадку - норм ГПК України.
20. Статтею 17 ГПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.