ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 910/10245/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй - головуючий, О. М. Баранець, В. І. Студенець
за участю секретаря судового засідання _ В.В. Шпорт,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020р.
у складі колегії суддів: М. Л. Яковлєв - головуючий, А. І. Мартюк, Є. Ю. Шаптала
та на рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2019р.
суддя: Л. Г. Пукшин
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог
Державна іпотечна установа звернулася до господарського суду з позовом до ПАТ "Дельта Банк", в якому просила визнати припиненим зобов`язання Державної іпотечної установи перед ПАТ "Дельта Банк" щодо сплати відсоткового доходу за одинадцятий відсотковий період за облігаціями серій "В3", "С3" згідно Проспекту емісії облігацій серії "Z2", А3", "В3", "С3", "D3" Державної іпотечної установи 2013 року.
Позов мотивовано тим, що Державна іпотечна установа звернулася до ПАТ "Дельта Банк" із заявою про зарахування зустрічних вимог №4857/15/1 від 25.06.2019р. на підставі ст. 601, ч. 4-1 ст. 602 Цивільного кодексу України, п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про гарантування вкладів фізичних осіб". Проте ПАТ "Дельта Банк" повідомило Державну іпотечну установу про відсутність правових підстав для задоволення заяви позивача щодо зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 60 159 773,00 грн.
2. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.11.2019р. у справі №910/10245/19, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2020р., позовні вимоги задоволено у повному обсязі. Визнано припиненим зобов`язання Державної іпотечної установи перед ПАТ "Дельта Банк" щодо сплати відсоткового доходу за одинадцятий відсотковий період за облігаціями серій "В3", "С3" згідно Проспекту емісії облігацій серії "Z2", А3", "В3", "С3", "D3" Державної іпотечної установи 2013 року. Стягнуто з ПАТ "Дельта Банк" на користь Державної іпотечної установи витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1 921,00 грн.
Судові рішення мотивовані обґрунтованістю позову з посиланням на п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
Господарський суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив із того, що в силу ст. 601 ЦК України та п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" зобов`язання позивача перед відповідачем щодо сплати відсоткового доходу за одинадцятий відсотковий період за облігаціями серій "B3", "C3" згідно Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3" Державної іпотечної установи 2013 року у загальному розмірі 60 159 773,00 грн. припинилися зарахуванням зустрічних однорідних вимог.
Апеляційний господарський суд погодився з такими висновками суду першої інстанції та відхилив посилання відповідача на положення Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" №590-ІХ від 13.05.2020, оскільки, по-перше, суд першої інстанції керувався чинним законодавством на момент виникнення спірних правовідносин законодавства та у відповідності до нього, по-друге, односторонній правочин позивача, яким є заява про зарахування однорідних зустрічних вимог від 25.06.2019р., відповідачем в судовому порядку не оскаржувався та на момент його вчинення вказані відповідачем норми Закону не існували.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
ПАТ "Дельта Банк", не погоджуючись з рішенням та постановою, звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить рішення та постанову скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Скаржник визначає підставами касаційного оскарження судових рішень пункти 1, 2, 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України та зазначає, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовані норми пп. 17 п. 10 Розділу І та п. 5 Розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності" №590-ІХ від 13.05.2020р., п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції Закону України №590-ІХ від 13.05.2020р. за відсутності висновку Верховного Суду щодо питання застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах.
Також скаржник посилається на порушення судом п. 4-1 ч. 1 ст. 602 ЦК України та зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування вказаної норми права у подібних правовідносинах у системному правозастосуванні з п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції Закону України №590-ІХ від 13.05.2020р.
Скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції застосовано норми ч. 3 ст. 3 ГПК України без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 16.01.2020р. у справі №908/1188/19, від 28.11.2019р. у справі №910/8357/18.
ПАТ "Дельта Банк" вказує, що документи та обставини, які ними підтвердженні, судами попередніх інстанцій, в порушення вимог ст. ст. 13, 73, 74, 76, 237, 269 ГПК України, не досліджувались та їм не надавалася правова оцінка.
Скаржник зазначає, що у зв`язку з набранням чинності з 23.05.2020р. Закону України №590-ІХ від 13.05.2020р. виникла необхідність відступлення від висновків щодо застосування положень п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції Закону України №629-VIII від 16.07.2015р., викладених, зокрема у рішеннях по справах №№ 910/12608/17, 910/4413/17, 910/1340/18, 910/10418/18, 910/1234/19 з аналогічних спірних правовідносин.
ПАТ "Дельта Банк" звертає увагу, що висновок суду апеляційної інстанції суперечить вимогам ст. ст. 9, 129 Конституції України, ст. ст. 11, 18, 284 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також ст. ст. 1, 19 Закону України "Про заставу", ст. ст. 572, 589 ЦК України.
У додаткових поясненнях скаржник повторно наполягає на тому, що судом апеляційної інстанції не взято до уваги відсутність остаточного рішення у даній справі та помилково не застосовано п. 8 ч. 2 ст. 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" в редакції Закону України №590-ІХ від 13.05.2020р.
4. Позиції інших учасників справи
Державна іпотечна установа у відзиві на касаційну скаргу заперечує проти її змісту та вимог і вказує, що оскаржувані судові рішення є обґрунтованими, ґрунтуються на засадах верховенства права та ухвалені відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Національний Банк України у відзиві на касаційну скаргу та в додаткових поясненнях вважає скаргу обґрунтованою та просить задовольнити її вимоги, оскільки судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального права.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у відзиві на касаційну скаргу та в додаткових поясненнях підтримує доводи скаржника та просить скаргу задовольнити в повному обсязі.
5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
27 лютого 2013 р. між Державною іпотечною установою як клієнтом (далі - позивач) та ПАТ "Дельта Банк" (далі - відповідач) був укладений договір банківського рахунку №26/995-070, за умовами якого відповідач відкриває позивачу поточний рахунок у національній валюті № НОМЕР_1 та отримує плату за обслуговування рахунку згідно з тарифами банку на банківські послуги.
За п. 1.2 договору відповідач зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять позивачу, виконувати розпорядження позивача щодо перерахування відповідних сум з рахунків та проводити інші операції за рахунком у межах законодавства України.
Договір набуває чинності з моменту підписання та діє протягом одного року. У випадку відсутності заяви банку\клієнта про розірвання договору в термін 30 календарних днів до дати його припинення, термін дії цього договору вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах, якщо сторони не передбачать іншого (п. 7.1 договору).
26 грудня 2013 року правлінням Державної іпотечної установи було прийнято рішення про закрите (приватне) розміщення облігацій серії "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3".
У пункті 4.2 Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3" Державної іпотечної установи 2013 року наведено параметри випуску облігацій, а саме:
- характеристика облігацій: серія "Z2" - іменні, відсоткові, з додатковим забезпеченням; серія "A3" - іменні, відсоткові, з додатковим забезпеченням; серія "B3" - іменні, відсоткові, з додатковим забезпеченням; серія "C3" - іменні, відсоткові, з додатковим забезпеченням; серія "D3" - іменні, відсоткові, з додатковим забезпеченням;
- кількість облігацій: 50 000 штук відсоткових іменних облігацій, у тому числі: серія "Z2" - 10 000 штук; серія "A3" - 10 000 штук; серія "B3" - 10 000 штук; серія "C3" - 10 000 штук; серія "D3" - 10 000 штук;
- номінальна вартість облігацій (серій "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3"): 100 000,00 грн.;
- загальна номінальна вартість випуску облігацій: 5 000 000 000,00 грн., в тому числі: серія "Z2" - 1 000 000 000,00 грн; серія "A3" - 1 000 000 000,00 грн; серія "B3" - 1 000 000 000,00 грн; серія "C3" - 1 000 000 000,00 грн; серія "D3" - 1 000 000 000,00 грн.
Згідно з п. 4.8 Проспекту емісії виплата відсоткового доходу здійснюється за рахунок коштів емітента в національній валюті депозитарною установою, з якою власник облігацій уклав договір про обслуговування рахунку у цінних паперах. Виплата відсоткового доходу за облігаціями здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок власника облігацій. Виплата відсоткового доходу за облігаціями здійснюється з періодичністю один раз на півроку. Виплата відсоткового доходу здійснюється на підставі реєстру власників, який складає Центральний депозитарій ПАТ "НДУ" на момент завершення операційного дня, що передує даті початку відповідної виплати (даті останньої виплати).
За змістом п. 4.8 Проспекту емісії, для одинадцятого відсоткового періоду емітент встановлює такі умови виплати відсоткового доходу:
- для облігацій серії "В3": для одинадцятого відсоткового періоду датою закінчення виплати відсоткового доходу визначено 25.06.2019, розмір виплати відсоткового доходу на одну облігацію становить 4 736,99 грн;
- для облігацій серії "С3": для одинадцятого відсоткового періоду датою закінчення виплати відсоткового доходу визначено 25.06.2019, розмір виплати відсоткового доходу на одну облігацію становить 4 736,99 грн.
Судами встановлено, що відповідач є власником цінних паперів, емітованих позивачем, а саме іменних відсоткових облігацій серії "B3" в кількості 10 000 загальною номінальною вартістю 1 000 000 000,00 грн, серії "С3" в кількості 2 700 загальною номінальною вартістю 270 000 00,00 грн.
Таким чином, позивач мав зобов`язання перед відповідачем щодо виплати відсоткового доходу з відсоткових іменних облігацій згідно Проспекту емісії облігацій серії "Z2", "A3", "B3", "C3", "D3" Державної іпотечної установи 2013 року, зокрема, щодо виплати відсоткового доходу за одинадцятий відсотковий період за облігаціями серії "B3", "C3" у загальному розмірі 60 159 773,00 грн.
Постановою Правління Національного банку України від 02.03.2015р. №150 "Про віднесення ПАТ "Дельта Банк" до категорії неплатоспроможних" ПАТ "Дельта Банк" віднесено до категорії неплатоспроможних.
На підставі вказаної постанови виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №51 від 02.03.2015р. "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк", яким з 03.03.2015р. розпочато процедуру виведення ПАТ "Дельта Банк" з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації строком на три місяці з 03.03.2015р. по 02.06.2015р. включно та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича.
Рішенням №71 від 08.04.2015р. виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб тимчасову адміністрацію у в ПАТ "Дельта Банк" запроваджено до 02.09.2015р. включно, а рішенням №147 від 03.08.2015р. тимчасову адміністрацію в ПАТ "Дельта Банк" продовжено до 02.10.2015р.
Відповідно до постанови Правління НБУ від 02.10.2015р. №664 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Дельта Банк" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняте рішення від 02.10.2015р. №181 "Про початок процедури ліквідації АТ "Дельта Банк" та делегування повноважень ліквідатора банку", згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ "Дельта Банк" строком з 05.10.2015р. по 04.10.2017р., призначено уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Банку провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Кадирова Владислава Володимировича.
Відповідно до довідки ПАТ "Дельта Банк" вих. №05-3260387 від 01.04.2016р. Державну іпотечну установу було включено до сьомої черги Реєстру акцептованих вимог кредиторів; загальна акцептована сума кредиторських вимог Державної іпотечної установи становить 3 332 921 190,01 грн.
25 червня 2019 р. Державна іпотечна установа звернулася до ПАТ "Дельта Банк" із заявою №4857/15/1 про зарахування зустрічних однорідних вимог по сплаті відсоткового доходу за одинадцятий період за облігаціями серій "B3", "C3" згідно Проспекту емісії в сумі 60 159 773,00 грн.
ПАТ "Дельта Банк" листом №3291 від 24.07.2019р. повідомило Державну іпотечну установу про відсутність правових підстав для задоволення заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 60 159 773,00 грн, оскільки таке зарахування в період, після затвердження ліквідаційної маси, може призвести до порушення прав інших кредиторів відповідача. Станом на момент звернення позивача з заявою здійснюється задоволення вимог кредиторів третьої черги відповідно до рішення Виконавчої дирекції ФГВФО №4 від 14.01.2016р., можливість позачергового задоволення вимог кредиторів за рахунок зарахування зустрічних вимог не передбачена нормою спеціального законодавства.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови