ОКРЕМА ДУМКА (розбіжна)
суддів Великої Палати Верховного Суду
Т. О. Анцупової, Д. А. Гудими, В. С. Князєва, О. М. Ситнік, О. С. Ткачука
Справа № 199/550/20
Провадження № 14-146цс20
(1) Короткий виклад історії справи
1. У січні 2020 року ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася з позовом до Комунального закладу «Стоматологічна поліклініка № 3» Дніпровської міської ради (далі - поліклініка), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - Департамент охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради, у якому просила:
1.1. Визнати протиправною бездіяльність поліклініки щодо невиплати позивачці допомоги по тимчасовій непрацездатності та зобов`язати поліклініку вжити заходи для такої оплати.
1.2. Скасувати рішення комісії із соціального страхування поліклініки (протокол комісії за № 11) про неприйняття до оплати листків непрацездатності від 27 лютого 2019 року серії АДС № 59388, від 4 березня 2019 року серії АДС № 574508, від 7 березня 2019 року серії АДС № 152452 (далі - листки непрацездатності).
1.3. Зобов`язати поліклініку оформити та подати до Фонду соціального страхування України заяву-розрахунок щодо надання фінансування для виплати допомоги по тимчасовій непрацездатності за листками непрацездатності.
2. Позов мотивувала такими обставинами:
2.1. З 11 серпня 2017 року до 28 лютого 2019 року позивачка працювала на посаді виконуючого обов`язки головного лікаря поліклініки. Протягом цього часу її 13 разів приймали на роботу на одну й ту саму посаду строком від 1 до 2 місяців і звільняли на підстав пункту 2 статті 36 Кодексу законів про працю України.
2.2. 28 лютого 2019 року позивачку звільнили з посади згідно з наведеним вище пунктом на підставі наказу Департаменту охорони здоров`я населення Дніпровської міської ради «Про звільнення ОСОБА_1 » від 28 лютого 2019 року № 55-о.
2.3. На момент звільнення позивачка була тимчасово непрацездатною, що підтверджує відповідний листок непрацездатності. Поліклініка не оплатила перші п`ять днів періоду тимчасової непрацездатності позивачки та не подала до Фонду соціального страхування України заявку-розрахунок для оплати Фондом інших днів такого періоду.
2.4. 30 серпня 2019 року комісія із соціального страхування поліклініки склала висновок про порушення позивачкою режиму при відвідуванні медичного закладу, а саме: несвоєчасне відвідування лікаря 3 березня 2019 року. Вказана інформація є недостовірною, адже у наданих позивачці листках непрацездатності немає жодних відміток лікаря про порушення режиму.
3. 31 січня 2020 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі. Мотивував рішення тим, що з урахуванням висновків Великої Палати Верховного Суду, висловлених у справах за схожих правовідносин (постанови від 4 квітня 2018 року у справі № 280/1539/15-ц (провадження № 14-87цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 490/9823/16-ц (провадження № 14-509цс18), від 26 червня 2019 року у справі № 201/11696/18 (провадження № 14-258цс19)) спір про оскарження рішення комісії із соціального страхування поліклініки є публічно-правовим, а тому його слід розглядати за правилами адміністративного судочинства.
4. 9 квітня 2020 року Дніпровський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін ухвалу суду першої інстанції. Мотивував постанову так:
4.1. Відповідачем є поліклініка в особі комісії із соціального страхування, яка діє у межах та у порядку, встановленому затвердженим постановою правління Фонду соціального страхування України від 19 липня 2018 року № 13 Положенням про комісію (уповноваженого) із страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності. Ця комісія наділена повноваженнями приймати рішення, що впливають на можливість реалізації позивачкою її права на отримання допомоги по тимчасовій непрацездатності і мають обов`язковий характер для інших суб`єктів владних повноважень.
4.2. Спір про оскарження рішення комісії із соціального страхування поліклініки є публічно-правовим, а тому його треба розглядати за правилами адміністративного судочинства.
5. У травні 2020 року позивачка подала касаційну скаргу на постанову апеляційного суду й ухвалу суду першої інстанції. Просить їх скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Мотивувала касаційну скаргу так:
5.1. Справу треба розглядати за правилами цивільного судочинства. У позивачки немає спору з Фондом соціального страхування України.
5.2. Врахування судами попередніх інстанцій висновків Великої Палати Верховного Суду, сформульованих у постановах від 4 квітня 2018 року у справі № 280/1539/15-ц (провадження № 14-87цс18), від 12 грудня 2018 року у справі № 490/9823/16-ц (провадження № 14-509цс18), від 26 червня 2019 року у справі № 201/11696/18 (провадження № 14-258цс19), є помилковим, оскільки у зазначених справах і справі № 199/550/20різні предмети позовів.
6. 4 червня 2020 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду постановила ухвалу, згідно з якою відкрила касаційне провадження з підстави, передбаченої абзацом 2 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) (порушення норм процесуального права).
7. 16 вересня 2020 року колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду постановила ухвалу, згідно з якою передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Мотивувала тим, що позивачка оскаржує судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, а випадків, передбачених частиною шостою статті 403 ЦПК України, за яких справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду, немає.
8. 6 жовтня 2020 року Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу (далі - ухвала), згідно з якою справу № 199/550/20 за касаційною скаргою позивачки повернула на розгляд Верховного Суду у складі відповідної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду. Мотивувала ухвалу так:
8.1. Відсутні підстави для передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду згідно з частиною шостою статті 403 ЦПК України (пункт 7 ухвали).
8.2. Справу можна було передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 403 ЦПК України лише за відсутності всіх трьох указаних у цій частині випадків. За наявності хоча б одного із перелічених у частині шостій статті 403 ЦПК України випадків справа не підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду (пункт 9 ухвали).
8.3. У касаційній скарзі позивачка вказала виключно практику Верховного Суду у цивільних справах, а саме постанови Верховного Суду у складі колегій суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 квітня 2019 року у справі № 265/563/17ц, Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 квітня 2020 року у справі № 757/21379/19-ц). Позивачка не обґрунтувала порушення судами правил юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову в подібних правовідносинах (пункти 10-11 ухвали).
(2) Підстави для висловлення окремої думки та мотиви, якими вона обґрунтована
9. Вважаємо, що граматичне тлумачення більшістю колег частини шостої статті 403 ЦПК України за обставин цієї справи є помилковим.
10. Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду, до складу якого входить двадцять один суддя Верховного Суду. Кожен касаційний суд у складі Верховного Суду обирає по п`ять суддів до Великої Палати Верховного Суду. До складу Великої Палати Верховного Суду також входить Голова Верховного Суду за посадою (частини перша та четверта статті 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
11. Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права (пункт 1 частини другої статті 45 цього Закону). Одним із таких випадків є передання справи на її розгляд, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав поруш