ОКРЕМА ДУМКА (розбіжна)
суддів Великої Палати Верховного Суду
Т. О. Анцупової, Д. А. Гудими, В. С. Князєва, О. М. Ситнік, О. С. Ткачука
Справа № 340/170/20
Провадження № 11-296апп20
(1) Короткий виклад історії справи
1. У січні 2020 року Олександрійська селищна рада м. Олександрії Кіровоградської області (далі - позивач) звернулася з позовом до суду до Приютівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (далі - відповідач), в якому просила:
1.1. Визнати протиправними дії відповідача щодо утворення Приютівської об`єднаної територіальної громади (далі - Приютівська ОТГ) за рахунок території (земель) селища Олександрійське Кіровоградської області.
1.2. Зобов`язати відповідача привести у відповідність до законодавства межі території Приютівської ОТГ шляхом виключення з її території земель, які відносяться до селища Олександрійське Кіровоградської області.
2. Позивач мотивував його вимоги такими обставинами:
2.1. Приютівська ОТГ утворена у квітні 2018 року внаслідок об`єднання п`яти сільських та однієї селищної ради.
2.2. З матеріалів вебсайту щодо утворення цієї ОТГ позивач дізнався, що є недостовірні дані про об`єднання територій, а саме:
2.2.1. Село Іванівка об`єднане в ОТГ з порушенням вимог статті 4 Закону України «Про добровільне об`єднання територіальних громад», оскільки цей населений пункт розташований окремо як вкраплений контур на території Новопразької ОТГ і не має спільної межі з Приютівською ОТГ.
2.2.2. Межа Приютівської ОТГ проходить через територію селища Олександрівське, чим зменшує його площу та порушує здійснення повноважень щодо розпорядження землями у межах власної території.
2.2.3. Частина межі Головківської сільської ради, яка увійшла до Приютівської ОТГ і знаходиться поруч із селищем Олександрівське, не відповідає контуру межі, внесеної до Державного земельного кадастру.
3. 29 січня 2020 року Кіровоградський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відмову у відкритті провадження. Мотивував ухвалу так:
3.1. Сторони не перебувають у відносинах підпорядкування між собою, маючи однакові права. Тому спір не є публічно-правовим.
3.2. Спір належить до юрисдикції не адміністративних, а господарських судів. Він стосується процесу встановлення меж між радами, до якого причетні тільки вони, а позивач намагається вирішити спір про право власності на землю.
4. 18 березня 2020 року Дніпровський апеляційний суд прийняв постанову, згідно з якою залишив без змін ухвалу суду першої інстанції. Мотивував постанову тим, що суд першої інстанції правильно зазначив, що заявлений спір стосується процесу встановлення меж між селищними радами, до чого причетні тільки вони. Тому цей позов треба розглядати за правилами господарського судочинства.
5. У червні 2020 року позивач подав касаційну скаргу на постанову апеляційного суду й ухвалу суду першої інстанції. Просить їх скасувати танаправити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Мотивує касаційну скаргу тим, що у спірних правовідносинах оскаржені дії відповідач здійснював, виконуючи владні управлінські функції, пов`язані з процесом утворення ОТГ, а тому суди помилково виснували про неналежність спору до адміністративної юрисдикції.
6. 2 липня 2020 року колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду постановила ухвалу, згідно з якою відкрила касаційне провадження.
7. 14 вересня 2020 року колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду постановила ухвалу, згідно з якою передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Мотивувала тим, що позивач оскаржив судові рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції, а крім того, відсутній висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у її постанові щодо питання предметної юрисдикції суду у правовідносинах, подібних до правовідносин у цій справі.
8. 6 жовтня 2020 року Велика Палата Верховного Суду постановила ухвалу, згідно з якою справу № 340/170/20 за касаційною скаргою позивача повернула на розгляд Верховного Суду у складі відповідної колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - ухвала). Мотивувала ухвалу так:
8.1. Колегія суддів (палата, об`єднана палата) касаційного суду не повинні направляти до Великої Палати Верховного Суду для перегляду справи за наявності підстав, передбачених частиною шостою статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а Велика Палата зобов`язана повернути (передати) справу до відповідної колегії чи складу суду, який її направив, якщо будуть встановлені обставини, що унеможливлювали направлення справи до Великої Палати. Однією з таких підстав є пункт 2 частин шостої вказаної статті.
8.2. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду не звернув уваги на те, що позивач не обґрунтував порушення судами правил юрисдикції наявністю судових рішень Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об`єднаної палати) іншого касаційного суду у справі з подібною підставою та предметом позову у подібних правовідносинах, як передбачено у пункті 2 частини шостої статті 346 КАС України.
8.3. Зміст касаційної скарги, відсутність подібних спірних правовідносин до тих, щодо яких формульований висновок Великої Палати Верховного Суду, приписи, які регламентують порядок направлення справи до останньої, зумовлюють те, що касаційну скаргу позивача слід повернути відповідній колегії суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду.
(2) Підстави для висловлення окремої думки та мотиви, якими вона обґрунтована
9. Вважаємо, що граматичне тлумачення більшістю колег частини шостої статті 346 КАС України за обставин цієї справи є помилковим.
10. Велика Палата Верховного Суду є постійно діючим колегіальним органом Верховного Суду, до складу якого входить двадцять один суддя Верховного Суду. Кожен касаційний суд у складі Верховного Суду обирає по п`ять суддів до Великої Палати Верховного Суду. До складу Великої Палати Верховного Суду також входить Голова Верховного Суду за посадою (частини перша та четверта статті 45 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
11. Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права (пункт 1 частини другої статті 45 цього Закону). Одним із таких випадків є передання справи на її розгляд, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил юрисдикції. Указане є інструментом вирішення питання забезпечення однакового застосування судами норм процесуального права щодо юрисдикції, усунення юрисдикційних конфліктів і їхнє попередження.
12. Відповідно до частини шостої статті 346 КАС України у редакції, яка була чинною з 15 грудня 2017 року до 18 жовтня 2019 року включно, справа підлягала передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржував судове рішення з підстав порушення правил предметної юрисдикції.
13. 19 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України від 2 жовтня 2019 року № 142-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підстав передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду та щодо строків повернення справи» (далі - Закон № 142-IX). Згідно з цим Законом частина шоста статті 346 КАС України в