Постанова
Іменем України
23 листопада 2020 року
місто Київ
справа № 522/15815/18
провадження № 61-7613св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Усика Г. І., Яремка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2, яка діє від свого імені та в інтересах неповнолітніх: ОСОБА_3 ; ОСОБА_4,
треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, Відділ опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року у складі колегії суддів: Дрішлюка А. І., Черевка П. М., Драгомерецького М. М.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
У вересні 2018 року ОСОБА_5 звернулася до суду із позовом про визнання відповідача та неповнолітніх дітей такими, які втратили право користування житловим приміщенням.
Позивач обґрунтовувала позов тим, що вона є власницею 9/50 частин житлового будинку, який знаходиться у АДРЕСА_1 . Відповідачі зареєстровані у цьому будинку, проте фактично там не проживають та ніколи не проживали. Наявність зареєстрованих осіб за адресою належного позивачу будинку створює їй перешкоди у користуванні власністю.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2019 року провадження у справі закрито відповідно до пункту 2 частини першої статті 255 ЦПК України у зв`язку з відсутністю предмета позову - відповідач та її неповнолітні діти у добровільному порядку скасували свій реєстраційний облік проживання у спірному житловому приміщенні.
Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 10 123, 00 грн.
Постановою Одеського апеляційного суду від 20 лютого 2020 року ухвалу суду першої інстанції в частині стягнення судових витрат змінено.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судові витрати у розмірі 3 000, 00 грн. В іншій частині ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 03 липня 2019 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції, зменшуючи розмір судових витрат, врахував доводи апеляційної скарги щодо наявності підстав для зменшення таких витрат. Суд дослідив опис робіт - послуг адвоката, встановив кількість судових засідань, у яких був присутній адвокат, подані документи, які складені та підписані як позивачем, так і її адвокатом.
Врахувавши складність справи, доведений та обґрунтований обсяг роботи, виконаний адвокатом, розмір судового збору та грошових коштів, сплачених позивачем за направлення матеріалів у справі сторонам, зважаючи на те, що спір між сторонами вирішено фактично у позасудовому порядку, а провадження в справі закрито, керуючись встановленим законом правилом співмірності при визначенні розміру відшкодування витрат на оплату послуг адвоката, суд апеляційної інстанції зробив висновок про зменшення розміру судових витрат.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
29 квітня 2020 року ОСОБА_5 із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просила скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовувалася тим, що суд апеляційної інстанції вийшов за межі своїх повноважень, оскільки обґрунтував зменшення розміру судових витрат доводами, які не були висловлені відповідачем в апеляційній скарзі.
Також, заявник просила врахувати, що судові витрати у розмірі 10 123, 00 грн заявлені з урахуванням судового збору у розмірі 704, 80 грн та витрат у розмірі 263, 60 грн, пов`язаних із направленням засобами поштового зв`язку документів учасникам справи.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Верховного Суду від 25 травня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі.
За частиною першою статті 401 ЦПК України попередній розгляд справи проводиться колегією у складі трьох суддів у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом застосовані правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанцій перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені
пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваної постанови апеляційного суду визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
ІV. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги та матеріали цивільної справи в межах доводів касаційної скарги, за результатами чого зробив такі висновки.
Оцінка аргументів, викладених у касаційній скарзі
У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства проголошено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін
(частина перша статті 12 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.