Постанова
Іменем України
26 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 219/8286/18
провадження № 61-13288св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", в інтересах якого діє адвокат Бєлоус Андрій Володимирович, на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області, у складі судді Медінцевої Н. М., від 27 лютого 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду, у складі колегії суддів: Канурної О. Д., Агєєва О. В., Космачевської Т. В., від 11 серпня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" (далі -
АТ КБ "ПриватБанк", банк) про встановлення факту припинення договору іпотеки у зв`язку з виконанням основного зобов`язання, зняття заборони на відчуження та здійснення державної реєстрації припинення обтяження заборони на нерухоме майно.
Позовна заява мотивована тим, що 22 листопада 2007 року між сторонами укладено кредитний договір № GOAWGK01450109 (далі - кредитний договір), згідно умов якого позивач отримав кредит в розмірі 13 320 доларів з кінцевим строком повернення до 22 січня 2017 року.
В забезпечення виконання зобов`язання по зазначеному кредитному договору між сторонами 22 листопада 2007 року укладено іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Артеміського міського нотаріального округу Донецької області Дубровським В. М. та зареєстрований в реєстрі за № 7256 (далі - договір іпотеки), згідно пунктів 1,7 та 33.3 якого предметом іпотеки є нерухоме майно: 4-ох кімнатна квартира
АДРЕСА_1 .
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником умов кредитного договору Банк звернувся до суду з позовом про повне дострокове стягнення заборгованості та рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 05 травня 2016 року в справі № 219/9055/15-ц (провадження № 2/219/295/2016) позов АТ КБ "ПриватБанк" задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_1 на користь банку заборгованість у розмірі 5 006, 55 доларів США, що за курсом Національного банку України (далі - НБУ) станом на 18 серпня 2015 року складало 110 194, 17 грн.
Зазначене рішення суду набрало законної сили та виконано в повному обсязі. Звернувшись до відповідача із заявою про внесення змін до Єдиного реєстру іпотек у зв`язку з повним виконанням основного зобов`язання за кредитним договором, отримав відмову з посиланням на існування заборгованості по кредиту, без наведення відповідного її розрахунку.
Посилаючись на зазначені обставини, з урахуванням поданих уточнень, позивач просив суд:
- визнати договір іпотеки від 22 листопада 2007 року, укладений між ним та АТ КБ "ПриватБанк" на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № GOAWGK01450109 від 22 листопада
2007 року, припиненим у зв`язку з виконанням основного зобов`язання;
- скасувати обтяження та заборону відчуження нерухомого майна, застосовані при посвідченні договору іпотеки від 22 листопада
2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ "ПриватБанк", шляхом виключення запису з Державного реєстру іпотек про обтяження на нерухоме майно за № 7257 та вилучення запису з Єдиного реєстру заборон на відчуження квартири АДРЕСА_1, внесеного приватним нотаріусом Бахмутського нотаріального округу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області
від 27 лютого 2020 року позов задоволено. Визнано договір іпотеки
від 22 листопада 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та
АТ КБ "ПриватБанк" на виконання кредитного договору
№ GOAWGK01450109 від 22 листопада 2007 року, припиненим у зв`язку із виконанням основного зобов`язання.
Скасовано обтяження та заборону відчуження нерухомого майна, застосованого при посвідченні договору іпотеки від 22 листопада 2007 року, укладеного між ОСОБА_1 та АТ КБ "ПриватБанк" на виконання кредитного договору № GOAWGK01450109 від 22 листопада 2007 року, зареєстрованого в реєстрі заборон на відчуження за № 175, шляхом виключення запису з Державного реєстру іпотек про обтяження на нерухоме майно за № 7257 та вилучення запису з Єдиного реєстру заборон на відчуження квартири АДРЕСА_1, внесеного приватним нотаріусом Бахмутського (колишнього Артемівського) нотаріального округу Дубровським В. М. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем повністю виконано зобов`язання за кредитним договором № GOAWGK01450109
від 22 листопада 2007 року, в забезпечення виконання зобов`язань за яким між сторонами було укладеного договір іпотеки квартири АДРЕСА_1, а Банком не доведено існування непогашеної заборгованості ОСОБА_1 із повернення кредиту.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Донецького апеляційного суду від 11 серпня 2020 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, а рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області
від 27 лютого 2020 року - без змін.
Колегія суддів виходила з того, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу, правильно встановив обставини справи та відповідні їм правовідносини, наданим доказам дав правильну правову оцінку і обґрунтовано у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі АТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить оскаржені судові рішення скасувати і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У вересні 2020 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга
АТ КБ "ПриватБанк", подана його представником - адвокатом Бєлоус А. В., на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області
від 27 лютого 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду
від 11 серпня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 219/8286/18 та витребувано її матеріали з місцевого суду. Відмовлено у задоволенні клопотання АТ КБ "ПриватБанк" про зупинення виконання оскаржених судових рішень.
У жовтні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга, з урахуванням поданих уточнень, мотивована помилковістю висновків судів попередніх інстанцій, які ухвалюючи оскаржені судові рішення недостатньо повно дослідили письмові докази та дійсні обставини справи, не врахували висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019 році у справі № 688/777/15-ц, від 28 січня 2019 року у справі № 127/4103/16-ц та у постановах Верховного Суду України від 21 вересня 2016 року у справі № 6-2631цс15, від 23 вересня
2015 року у справі № 6-1206цс15, від 25 травня 2016 року у справі
№ 6-157цс16. Крім того, заявник вважає, що суди безпідставно застосували до спірних правовідносин положення пункту 1 частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку", статей 598, 599 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду від 28 січня 2019 року у справі № 127/4103/16-ц. Наголошує на тому, що з дати визначення наявності простроченої заборгованості (18 серпня
2015 року) по дату виконання судового рішення (22 травня 2018 року) позивач несе обов`язок по сплаті боргу з урахуванням статті 625 ЦК України, правовідносини між сторонами не припинилися, що дає банку право нараховувати заборгованість згідно договору та отримувати такі суми.
У встановлений судом строк відзив на касаційну скаргу не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 .
22 листопада 2007 року між сторонами укладено кредитний договір № GOAWGK01450109, згідно умов якого позивач отримав кредит в розмірі 13 320 доларів, зі сплатою процентів за користування кредитними коштами та кінцевим строком повернення до 22 січня 2017 року.
22 листопада 2007 року між сторонами укладено договір іпотеки квартири, посвідчений приватним нотаріусом Артеміського міського нотаріального округу Донецької області Дубровським В. М. та зареєстрований в реєстрі за № 7256, яким забезпечено виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором № GOAWGK01450109 від 22 листопада 2007 року по поверненню кредиту, наданого у вигляді непоновлювальної кредитної лінії в сумі 13 320 доларів США на строк з 22 листопада 2007 року по 22 листопада 2017 року включно. Предметом іпотеки є нерухоме майно: 4-ох кімнатна квартира АДРЕСА_1 .
У зв`язку з неналежним виконанням позичальником зобов`язань за кредитним договором Банк звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про повне дострокове стягнення заборгованості.
Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області
від 05 травня 2016 року в справі № 219/9055/15-ц (провадження
№ 2/219/295/2016) позовні вимоги АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволені частково. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь
АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором
№ GOAWGK01450109 від 22 листопада 2007 року у розмірі 5 006, 55 доларів США, що за курсом 22, 01 відповідно до службового розпорядження НБУ
від 18 серпня 2015 року складає 110 194, 17 грн.
Постановою в.о. начальника Бахмутського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про закінчення виконавчого провадження
від 22 травня 2018 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/219/295/2016, виданого Артемівським міськрайонним судом 02 червня 2016 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості в розмірі 5 006, 55 долари США, що за курсом НБУ від 18 серпня 2015 року складає 110 194, 17 грн, та витрат по сплаті судового збору - 1 378 грн, закінчено у зв`язку з фактичним повним виконанням рішення суду (борг на користь стягувача, виконавчий збір та витрати на проведення виконавчих дій стягнуті з боржника в повному обсязі).
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1
частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої-другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.
Відповідно до частини першої, другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.