ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 821/1246/16
адміністративне провадження № К/9901/38205/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Юрченко В.П.,
суддів: Васильєвої І.А., Хохуляка В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15.12.2016 року (суддя Василяка Д.К.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 року (головуючий суддя Шляхтицького О.І., Запорожана Д.В. Романішина В.Л.) у справі №821/1246/16 за позовом Приватного підприємства "Єврокомершл Дистриб`юшн" до Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "Єврокомершл Дистриб`юшн" (надалі - позивач, підприємство, платник податків) звернулось до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом до Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (надалі - відповідач, податковий орган, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 04.01.2016 року №0000011502, яким підприємству нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 392 500 грн. та №0000021502, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 810 787 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій податкового органу щодо проведення перевірки. Вважає, що платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки. Посилається на те, що податковим органом не дотримано процедури проведення документальної перевірки та не було підстав для її проведення. Вважає неправомірним висновок контролюючого органі, що витрати позивача на придбання товарно-матеріальних цінностей, які були переміщені на "склад повернення" є витратами на придбання товарно-матеріальних цінностей невиробничого використання.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 15.12.2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 року, позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення податкового органу від 04.01.2016 року №0000011502 на суму 392 500 грн. та №0000021502, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 810 787 грн. Стягнуто на користь Приватного підприємства "Єврокомершл Дистриб`юшн" судові витрати в сумі 18049 грн. 31 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 14 грн. 50 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Херсонської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (код ЄДРПОУ 39473382) шляхом безспірного списання з рахунків органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішеннями попередніх судів, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 15.12.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2017 року і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
В обґрунтування вимог касаційної скарги відповідач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Відповідач вказує, що під час проведення перевірки встановлено, що позивач щомісячно зменшує залишки ТМЦ, таке зменшення не обумовлено жодним договором або іншим документом, крім того, на цю суму ПДВ позивач щомісячно збільшує податковий кредит та, відповідно не нараховує податкових зобов`язань, що в свою чергу збільшує суму ПДВ, яка підлягає до відшкодування з бюджету. Крім того, відповідач зазначає, що перевіркою встановлено проведення платником коригування (зменшення) податкових зобов`язань у відповідності п. 192.1 ст.192 Кодексу при поверненні товарів від покупця TOB "Строй - Гіпс" на суму 2514237,0 грн., ПДВ 502847,40 грн. При цьому, ПП "Єврокомершл Дистриб`юшн" оприбутковано ТМЦ на рахунок 28 по вказаній операції на суму 34621,73 грн., ПДВ 6924,35 грн., решта рахується як заниження залишків ТМЦ на суму 2479615,27 грн., ПДВ 495923,05 грн.
На порушення п. 192.1 ст.192, пп. "в" п. 198.5 ст.198 Кодексу платником занижено податкові зобов`язання при проведені коригування по покупцю TOB "Строй - Гіпс" за жовтень 2015 року на суму 495923,05 грн.
Сума заниження залишків ТМЦ по придбаних (отриманих) у ПАТ "Карлсберг Україна" товарах в жовтні 2015 року з урахуванням повернення товарів від TOB "Строй -Гіпс" складає - 4093721,32 грн., крім того ПДВ - 818744,27 грн. (ТМЦ передані на відповідальне зберігання на склад СОХ).
На підставі вказаного відповідач зазначає, що податкові повідомлення - рішення прийнято правомірно, а судами попередніх інстанцій порушено норми матеріального та процесуального права, оскільки не встановлено фактичні обставини по справі для правильного вирішення спору.
Верховний Суд, переглянувши рішення попередніх інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковим органом у період з 26.11.2015 року по 02.12.2015 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства з питання достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень, жовтень 2015 року, за результатами якої складено акт перевірки від 09.12.2015 року №125/21-03-15-02/37353912 (надалі - акт перевірки).
Актом перевірки встановлені порушення пункту 189.1 статті 189, підпункту "в" пункту 198.5 статті 198, пункту 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в наслідок чого підприємством занижено податкові зобов`язання за вересень 2015 року на 1 066 120 грн. та завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р.19) декларації за вересень 2015 року на 906468 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 900000 грн. та суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24) декларації за вересень 2015 року на 166120 грн.; заниження податкових зобов`язань за жовтень 2015 року на 1314667 грн., внаслідок чого підприємством завищено від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (р. 19) декларації за жовтень 2015 року на 1238511 грн., що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування на 670000 грн. та суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.24) декларації за жовтень 2015 року на 644667 грн.
На підставі акту перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 04.01.2016 року №0000011502, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов`язань наступних періодів на суму 392 500 грн.) та №0000021502, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на суму 810787 грн.
Вважаючи, що податкові повідомлення-рішення контролюючого органу прийнято всупереч вимогам чинного законодавства та порушують права позивача, останній звернувся до суду з вказаним позовом.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що між позивачем та Публічним акціонерним товариством "Карлсберг Україна" (Публічне акціонерне товариство "Пиво-безалкогольний комбінат "Славутич") укладено договори поставки від 15.12.2001 року №17001/12 та відповідального зберігання від 15.12.2001 року №37001/12.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суди попередніх інстанцій обмежились лише висновком, що акт перевірки не містить жодних зауважень щодо невідповідності вимогам діючого законодавства умов договорів поставки від 15.12.2001 №17001/12 та відповідального зберігання від 15.12.2001 №37001/12. Також суди зазначили, що висновки перевірки суперечать умовам договору відповідального зберігання (нерозривно пов`язаного з договором поставки) щодо обов`язків Зберігача (ПП "Єврокомершл Дистриб`юшн"), а господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, діяльність позивача спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, про будь-які ознаки фіктивності господарських операцій в акті перевірки не зазначено.