ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 0940/1930/18
провадження № К/9901/10287/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів: Берназюка Я.О., Желєзного І.В., розглянувши в порядку письмового провадження в касаційному порядку справу за позовом ОСОБА_1 до головного фахівця сектору нагляду/відділу муніципальної інспекції з благоустрою Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради Локатиря Тараса Ігоровича про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері благоустрою за № 6022 від 10 жовтня 2018 року, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: Старунського Д.М., Багрія В.М., Рибачука А.І. від 7 березня 2019 року,
УСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до головного фахівця сектору нагляду/відділу муніципальної інспекції з благоустрою Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради Локатиря Т.І. про визнання протиправним та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері благоустрою за № 6022 від 10 жовтня 2018 року, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати припис Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради про усунення порушень вимог законодавства у сфері благоустрою від 10 жовтня 2018 року № 6022.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
2. Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено.
Визнано протиправним та скасовано припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері благоустрою від 10 жовтня 2018 року № 6022 складений головним фахівцем сектору нагляду/відділу муніципальної інспекції з благоустрою Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради Локатирем Т.І.
3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що приймаючи оскаржуваний припис відповідач діяв без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття оскаржуваного рішення, оскільки рішення попередньої комісії є чинним та не скасованим.
Також суд зазначив, що вимоги Порядку встановлення огорож у м. Івано-Франківську не можуть поширюватися на об`єкти, встановлені до вступу в дію зазначеного Порядку, зокрема до огорожі (воріт), змонтованої у 2013 році за адресою АДРЕСА_1 .
4. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2019 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Прогрес-Буд ІФ" було задоволено. Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
5. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що видаючи оскаржуваний припис від 10 жовтня 2018 року № 6022 про усунення порушень вимог законодавства у сфері благоустрою, головний фахівець сектору муніципальної інспекції з благоустрою Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради Локатир Т. І., діяв в межах та спосіб визначений чинним законодавством України та відповідними нормативно-правовими актами Івано-Франківської міської ради, які є чинними та не скасованими.
При цьому, суд вказав, що вимоги даного припису не суперечать тимчасовому дозволу на встановлення воріт до прийняття рішення суду, оскільки дана обставина щодо необхідності надання дозвільної документації або демонтажу воріт була відома позивачу.
ПП "Прогрес-Буд ІФ" здійснило будівництво восьмиповерхового багатоквартирного житлового будинку з вбудованими приміщеннями громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з державним актом на право постійного користування землею від 24 червня 1994 року серія ІФ № 15/4-000037, виданого приватній виробничо-комерційній фірмі "Прогрес-Прут", правонаступником якої є ПП "Прогрес-Буд ІФ", надано у постійне користування земельну ділянку загальною площею 0,199 га, що знаходиться за вищевказаною адресою для будівництва малоповерхових будинків.
Окрім цього, питання щодо правомірності будівництва будинку приватним підприємством "Прогрес-Буд ІФ" вже досліджувались неодноразово, зокрема постановою Верховного Суду від 14 серпня 2018 року у справі № 344/9352/14-а, постановою Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2014 року, постановою Вищого господарського суду України від 16 листопада 2016 року, постановою Вищого господарського суду України від 17 серпня 2017 року.
Вказані судові рішення, набрали законної сили та ними встановлено, що спірний об`єкт не є самочинним будівництвом, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки залишились чинними та Управлінням ДАБІ правомірно зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ОСОБА_3 звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2019 року та залишити в силі рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10 жовтня 2018 року головним фахівцем сектору нагляду/відділу муніципальної інспекції з благоустрою Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради Локатирем Т.І. складено припис про усунення порушень вимог чинного законодавства у сфері благоустрою за №6022, у зв`язку із виявленням порушення розділу 15 пункту 1 Правил благоустрою міста Івано-Франківська, а саме встановлення воріт по АДРЕСА_1 . Даним приписом зобов`язано усунути виявлені порушення до 16 жовтня 2018 року шляхом пред`явлення дозвільної документації або демонтажу.
8. Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом.
ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
9. Касаційна скарга обґрунтована тим, що частиною 1 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення, які поділяються на дві групи: 1) учасники справи; 2) особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.
Ні мотивувальна, ні резолютивна частини рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 6 грудня 2018 року у справі № 0940/1930/18 не містять жодних висновків чи прямих вказівок щодо ПП "Прогрес-Буд ІФ", чи про його зобов`язання вчинити будь-які юридично значимі дії або утримання від їх вчинення щодо жодної із сторін, предмета спору.
Матеріали справи не містять й інших документів, які б свідчили про порушення його прав чи хоча б будь-яке втручання чи перешкоди у їх здійсненні; учасником спірних правовідносин апелянт ПП "Прогрес-Буд ІФ" також не є.
10. Відзиву на касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 7 березня 2019 року головним фахівцем сектору нагляду/відділу муніципальної інспекції з благоустрою Департаменту житлової, комунальної політики та благоустрою Івано-Франківської міської ради Локатирем Т.І. не подано.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
11. Відповідно до частини 1 статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на час подання апеляційної скарги) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
12. Згідно приписів статті 322 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.
У мотивувальній частині рішення зазначаються:
а) встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, а також обставин, встановлених судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин;
б) доводів, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;
в) мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;