ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 910/24323/16
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.
за участі помічника судді Нестерова Д.О. (за дорученням судді)
за участю представника:
відповідача - адвоката Салашної Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду
від 08.07.2020
у складі колегії суддів: Копитової О.С. (головуючого), Отрюха Б.В., Остапенка О.М.
та на ухвалу Господарського суду міста Києва
від 18.09.2019
у складі судді: Чеберяка П.П.
за позовом ОСОБА_1
до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"
про стягнення заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, втрат від інфляції, відсотків в загальному розмірі 771 515,85 грн
в межах справи № 910/24323/16
за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк"
до Публічного акціонерного товариства "Мостобуд"
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
1. У провадженні Господарського суду м. Києва перебуває справа № 910/24323/16 за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа-Банк" про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Мостобуд" на стадії процедури розпорядження майном, введеної ухвалою Господарського суду м. Києва від 08.02.2017.
2. 17.12.2018 до Господарського суду м. Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до ПАТ "Мостобуд" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку, втрат від інфляції та відсотків в загальному розмірі 771 515,85 грн.
Короткий зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанції
3. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 позов задоволено частково; стягнуто з ПАТ "Мостобуд" на користь ОСОБА_1 нараховану, але невиплачену заробітну плату в розмірі 51 110,65 грн, в іншій частині позовну заяву залишено без задоволення, видано наказ.
4. 21.11.2019 Господарським судом міста Києва, з посланням на статтю 244 Господарського процесуального кодексу України, з підстав не вирішення питання про розподіл судових витрат прийнято додаткову ухвалу, якою присуджено до стягнення з ОСОБА_1 7 133,98 грн. та з ПАТ "Мостобуд" 1 762 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України.
5. Не погоджуючись, з вказаними ухвалами суду першої інстанції ОСОБА_1 звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.
6. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020, зокрема:
6.1. Апеляційні скарги ОСОБА_1 задоволено частково.
6.2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/24323/16 скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення з ПАТ "Мостобуд" на користь ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати на суму 79 979,29 грн та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні на суму 193 539,64 грн.
6.3. Прийнято в цій частині нове рішення, яким позов ОСОБА_1 про стягнення з ПАТ "Мостобуд" 273 518,93 грн, з яких компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати на суму 73 979,29 грн, середнього заробітку за затримку розрахунків при звільненні на суму 193 539,64 грн задоволено.
6.4. Стягнуто з ПАТ "Мостобуд" на користь ОСОБА_1 273 518,93 грн, з яких компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати на суму 73 979,29 грн, середнього заробітку за затримку розрахунків при звільненні на суму 193 539,64 грн.
6.5. В іншій частині залишено ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 року по справі №910/24323/16 без змін.
6.6. Додаткову ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.11.2019 року у справі № 910/243232/16 змінено, викладено резолютивну частину наступним чином:
"Стягнути з публічного акціонерного товариства "Мостобуд" (01033, м. Київ, вул. Паньківська, буд. 5; ідентифікаційний код 01386326) на користь Державного бюджету України 4 779 (чотири тисячі сімсот сімдесят дев`ять гривень) грн. 44 коп.".
6.7.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1 ) на користь Державного бюджету України 4 230 (чотири тисячі двісті тридцять гривень) 89 грн."
Надходження касаційної скарги до Верховного Суду
7. 06.08.2020 ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду із касаційною скаргою від 06.08.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/24323/16, в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні, підтвердженням чого є накладна відділення поштового зв`язку на конверті, в якому надійшла касаційна скарга.
8. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 у справі № 910/24323/16 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Ткаченко Н.Г., судді - Васьковського О.В., що підтверджується витягом з протоколу передачі судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) раніше визначеному складу суду від 22.09.2020.
9. Ухвалою Верховного Суду від 08.10.2020 касаційну скаргу ОСОБА_1 від 06.08.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/24323/16, в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні, залишено без руху. Повідомлено ОСОБА_1 про право у термін до 22 жовтня 2020 року звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку та надавши докази отримання повного тексту оскаржуваного ним судового рішення.
10. ОСОБА_1 усунула недоліки касаційної скарги у встановлений ухвалою Верховного Суду термін.
11. Крім того, матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 від 06.08.2020 містять клопотання про звільнення її від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги з посиланням на ст. 8 Закону України "Про судовий збір", яке мотивоване тим, що скаржник є пенсіонером, його доходом є тільки пенсія, розмір якої за рік становить 52 203,25 грн, що підтверджується копією довідки Лівобережного об`єднаного управління ПФУ в м. Дніпрі в Дніпропетровській обл. про доходи ОСОБА_1 № НОМЕР_2 за період з серпня 2019 року по липень 2020 року.
12. Беручи до уваги доводи вищевказаного клопотання про звільнення від сплати судового збору, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", колегія суддів дійшла висновку про задоволення клопотання ОСОБА_1 про звільнення її від сплати судового збору за подання касаційної скарги та про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги від 06.08.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/24323/16, в частині стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні.
13. Ухвалою Верховного Суду від 26.10.2020 у справі № 910/24323/16, зокрема, звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання касаційної скарги від 06.08.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/24323/16, в частині стягнення середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні; поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 та ухвали Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/24323/16; відкрито касаційне провадження у справі № 910/24323/16 за касаційною скаргою ОСОБА_1 від 06.08.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/24323/16, в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні; призначено розгляд касаційної скарги ОСОБА_1 від 06.08.2020 на 17 листопада 2020 року о 10:00.
14. Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 13.11.2020 № 29.3-02/3005, у зв`язку зі запланованою відпусткою судді Ткаченко Н.Г. та перебуванням судді Васьковського О.В. на лікарняному, відповідно до приписів Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (зі змінами та доповненнями), призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 910/24323/16.
15. Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.11.2020 справу № 910/24323/16 розподілено колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я.
16. Ухвалою Верховного Суду від 16.11.2020 прийнято касаційну скаргу ОСОБА_1 від 06.08.2020 на постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.07.2020 та на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 у справі № 910/24323/16, в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні, колегією суддів Касаційного господарського суду у складі: Білоуса В.В. - головуючого, Огородніка К.М., Погребняка В.Я., прийнято до свого провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу
17. Не погоджуючись з прийнятою постановою, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в частині стягнення компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати та середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні в повному обсязі; розглянути справу без її участі.
18. Касаційну скаргу мотивовано наступним.
18.1. Спір щодо стягнення не виплачених власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичної особою сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати є трудовим спором і підлягає судовому розгляду в порядку цивільного судочинства.
18.2. Судом мала б бути розрахована сума компенсації на дату ухвалення рішення, а не на дату подання заяви, оскільки на дату ухвалення рішення виплата заборгованості по заробітній платі проведена роботодавцем не була.
18.3. Середній заробіток мав бути присуджений за період з дня, наступного за днем звільнення, до дати ухвалення рішення. Скаржник зазначає, що працювала на повну ставку (8 робочих годин), а у наданих відповідачем копіях розрахункових листів за лютий та січень 2014 року тривалість робочого дня роботодавцем була скорочена, тоді як розрахунок середнього заробітку потрібно проводити шляхом визначення середнього заробітку помноженого на 8 годин робочого дня, відповідно у січні - 97 годин, у лютому - 82 години, відповідно роботодавець надав суду неправдиву інформацію у довідці № 105 від 06.02.2020 про розрахунок середньої заробітної плати.
18.4. Відповідач не надав інформації щодо підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, судом така інформація витребувана не була.
Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі
19. ПАТ "Мостобуд" подано відзив на касаційну скаргу, в якому останнє просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.
19.1. ПАТ "Мостобуд" погоджується з сумою середнього заробітку за весь період затримки розрахунку при звільненні, яка, відповідно до оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, за уточненим розрахунком апеляційного суду, підлягає стягненню з відповідача та складає 193 539,64 грн, в решті заявленої позивачем суми середнього заробітку заперечує.
19.2. Відповідач вважає незаконним нарахування компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати на суми середнього заробітку.
20. Представник відповідача в судовому засіданні 17.11.2020 заперечила проти касаційної скарги з підстав викладених у відзиві.
Позиція Верховного Суду
21. Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм права дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
22. Законом України від 15.01.2020 № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон) зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України.
23. Вказаний Закон набрав чинності 08.02.2020.
24. Прикінцевими та перехідними положеннями цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
25. З огляду на викладене, в цьому випадку при розгляді вказаної касаційної скарги підлягають застосуванню норми Господарського процесуального кодексу України в редакції чинній з 08.02.2020, в редакції Закону від 15.01.2020 № 460-IX.
26. Відповідно статті 300 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги..
27. Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.
28. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 з 01.02.2005 року по 17.03.2014 року працювала у відокремленому підрозділі ПАТ "Мостобуд" - Мостобудівельний загін №12 ПАТ "Мостобуд" на посаді економіста планово-економічного відділу, а в подальшому начальника планування та економічного аналізу, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема копією трудової книжки та не заперечується сторонами. При цьому, за період з січня 2013 року по березень 2014 року заробітна плата їй в повному обсязі не виплачувалась. Згідно довідки № 48 від 23.10.2017 року відповідач має заборгованість по заробітній платі перед позивачем за період з січня 2013 року по березень 2014 року в розмірі 51 110,65 грн, яка боржником визнається та не заперечується. Решта суми заборгованості відповідачем не визнається.
29. Структура заробітної плати визначена статтею 2 Закону України "Про оплату праці", за змістом якої заробітна плата складається з основної та додаткової заробітної плати, а також з інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки), яка встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців. Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці, яка включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов`язані з виконанням виробничих завдань і функцій. Інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
30. Крім того, на підставі статті 2 Закону України "Про оплату праці" структуру заробітної плати можна визначити, беручи до уваги положення Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.01.2004 за № 114/8713 (далі - Інструкція N 114/8713), розробленої відповідно до Закону України "Про державну статистику" та Закону України "Про оплату праці" з урахуванням міжнародних рекомендацій у системі статистики оплати праці й стандартів Системи національних рахунків (за змістом преамбули цієї Інструкції).
31. Відповідно до пункту 1.3 Інструкції № 114/8713 для оцінки розміру заробітної плати найманих працівників застосовується показник фонду оплати праці. До фонду оплати праці включаються нарахування найманим працівникам у грошовій та натуральній формі (оцінені в грошовому вираженні) за відпрацьований та невідпрацьований час, який підлягає оплаті, або за виконану роботу незалежно від джерела фінансування цих виплат. Фонд оплати праці складається з: фонду основної заробітної плати; фонду додаткової заробітної плати; інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
32. Відповідно пп. 2.2.7 і 2.2.8 вказаної Інструкції № 114/8713, суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників та суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням термінів її виплати віднесено до фонду додаткової заробітної плати.
33. За таких обставин суми виплат, пов`язаних з індексацією заробітної плати працівників та суми компенсації працівникам втрати частини заробітної плати в зв`язку з порушенням термінів її виплати фактично є заробітною платою працівника та підлягають виплаті в загальному порядку. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі № 910/4518/16.
34. В своєму рішенні №1-18/2013 від 15.10.2013 Конституційний Суд України дійшов висновку що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
35. Щодо строків звернення з позовом до суду за стягненням вказаних сум, які визначені статтею 233 Кодексу законів про працю України, Конституційний Суд України у зазначеному рішенні визначив, що працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем. Це право працівника відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим конституційного принципу верховенства права та не порушує балансу прав і законних інтересів працівників і роботодавців.
36. Відповідно до статті 1 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
37. Згідно статті 2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
38. Відповідно до статті 34 Закону України "Про оплату праці" компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.
39. Розрахунок компенсації частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати провадиться відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 "Порядок проведення компенсації громадянам частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків її виплати" (надалі по тексту - Порядок).
40. Згідно п.2 Порядку компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплат проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.
41. Пунктом 3 Порядку визначено, що заробітна плата підлягає компенсації.
42. Згідно п.4 Порядку сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.
43. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці за який виплачується дохід по розрахунку не включаються. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держкомстатом.
44. Відповідно до викладених вище положень закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
45. Під доходами слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші (стаття 2 Закону).
46. Тобто, вказаними нормативними актами передбачено, зокрема нарахування компенсації втрати частини доходів за порушення строків виплати заробітної плати. При цьому і сама компенсація, як зазначено вище фактично відноситься до частини заробітної плати.
47. Нарахування ж та виплата середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні передбачена у статті 117 Кодексу законів про працю України, як вид відповідальності роботодавця за несвоєчасний розрахунок з робітником при звільненні і відповідно не відноситься ні до заробітної плати, ні до будь-якого іншого виду доходу, визначеного Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати". Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі № 910/4518/16.
48. Крім того, вказаний вид відповідальності взагалі не має встановлених строків виплати від яких можливо б було відраховувати компенсаційні нарахування та відповідно казати про затримку вказаного платежу, носить разовий характер та відповідно нарахування компенсації на вказані суми є безпідставним.
49. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення компенсації підлягають частковому задоволенню, виходячи із нарахувань на заборгованість відповідача перед позивачем по заробітній платі за уточненим розрахунком суду.
50. Суд апеляційної інстанції встановив, що доданий позивачем розрахунок суми компенсації не відповідає вказаному Порядку, індекси споживчих цін не відповідають тим, які опубліковані Держкомстатом. Крім того, позивач в порушення положень як Порядку так і Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" нараховує компенсацію в період квітень 2014 року по листопад 2018 на суму визначеного ним самостійно середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
51. Суд апеляційної інстанції зазначив, що розрахунок компенсації відповідно викладених вище положень діючого законодавства відбувається наступним чином. Якщо, нарахований але не виплачений грошовий дохід за січень 2013 року (2 320,28 грн) виплачується в листопаді 2018 року, то відповідно компенсація розраховується =2 320,28 грн*146.2 (приріст індексу споживчих цін за період невиплати грошового доходу, у відсотках розрахований шляхом множення щомісячних індексів споживчих цін з лютого 2013 року (наступний місяць після місяця в якому утворилась заборгованість) до жовтня 2018 року (місяць, що передує виплаті доходу):100= 3 392,25 грн.
52. Враховуючи той факт, що відповідачем нарахована заробітна плата виплачена не була суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про нарахування компенсації по листопад 2018 року, тобто період обраний позивачем, що є його правом та не суперечить діючому законодавству.