ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 923/1121/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
за участю секретаря судового засідання - Гогуся В.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім"
про ухвалення додаткового рішення
у справі № 923/1121/17 Господарського суду Херсонської області
за позовом Приватного підприємства "Шато"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім"
про визнання договорів недійсними,
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2017 року Приватне підприємство "Шато" (далі - ПП "Шато") звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Тім" (далі - ТОВ "Грін Тім") про визнання Договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції №260816ОТ від 26.08.2016 та Договору оренди приміщення №30117ШОП від 30.01.2017 (далі - Договір оренди тари та Договір оренди приміщення) удаваними та визнання їх недійсними.
Справа розглядалась неодноразово.
За результатами нового розгляду рішенням Господарського суду Херсонської області від 05.09.2019 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 рішення Господарського суду Херсонської області від 05.09.2019 скасовано. Позовні вимоги задоволено. Визнано недійсними Договір оренди тари та Договір оренди приміщення, укладені між ПП "Шато" та ТОВ "Грін Тім".
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним пункт 6.6 Договору оренди тари для зберігання сільськогосподарської продукції №260816ОТ від 26.08.2016, а також стягнути з позивача судові витрати - суму судового збору у розмірі 6 400,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 04.11.2020 закрито касаційне провадження у справі № 923/1121/17, відкрите на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); касаційну скаргу ТОВ "Грін Тім" задоволено частково; постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 у справі № 923/1121/17 скасовано, а рішення Господарського суду Херсонської області від 05.09.2019 залишено в силі. Стягнуто з ПП "Шато" на користь ТОВ "Грін Тім" 6 400,00 грн судових витрат по сплаті судового збору за подання касаційної скарги.
09.11.2020 до Верховного Суду надійшла заява ТОВ "Грін Тім" про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 65 130, 00 грн.
Колегією суддів враховано, що частиною 1 статті 124 ГПК України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.
У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (частина 2 статті 124 ГПК України).
Згідно з частиною 8 статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
З огляду на викладене, відшкодування судових витрат здійснюється у разі наявності відповідної заяви сторони, яку вона зробила до закінчення судових дебатів, якщо справа розглядається з повідомленням учасників справи з проведенням дебатів, а відповідні докази надані цією стороною або до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Водночас, на відміну від розгляду справи (в порядку загального провадження) в суді першої та апеляційної інстанцій (стаття 218, частина 7 статті 270 ГПК України), судове засідання в яких має стадію судових дебатів, розгляд справи в судовому засіданні у суді касаційної інстанції, за змістом статті 301 ГПК України, не передбачає проведення судових дебатів.
Отже, якщо справа в суді касаційної інстанції розглядається з повідомленням учасників справи, заява про відшкодування судових витрат в суді касаційної інстанції, за винятком витрат щодо сплаченого нею судового збору, має бути зроблена до закінчення проведення судового засідання в цьому суді, а відповідні докази - надані цією стороною або до закінчення судового засідання, або протягом п`яти днів після ухвалення рішення касаційним судом, за умови дотриманням вимог частини 1 статті 221 ГПК України щодо подання заяви про надання доказів на підтвердження понесених стороною судових витрат, після закінчення судових дебатів (або на стадії касаційної інстанції після закінчення судового засідання).
Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою ТОВ "Грін Тім", відповідно до вимог статті 124 ГПК України, навело попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, відповідно до якого очікувані витрати на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції становлять 250 000, 00 грн (при цьому вимогами чинного законодавства не встановлено форми до заяви про розподіл витрат на правничу допомогу).
Ухвалою Верховного Суду від 06.10.2020 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Грін Тім" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.07.2020 та на рішення Господарського суду Херсонської області від 05.09.2019, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 04.11.2020.
02.11.2020 ТОВ "Грін Тім" електронною поштою до Верховного Суду направлено заяву, в порядку, передбаченому абзацом 2 частини 8 статті 129, частиною 1 статті 221 ГПК України, в якій повідомлено, що остаточний розрахунок судових витрат на правничу допомогу та докази на їх підтвердження буде надано протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення у справі за результатами касаційного перегляду.
09.11.2020 до Верховного Суду надійшла заява від ТОВ "Грін Тім" про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 65 130,00 грн, до якої додано копію Договору про надання правової допомоги № 038-1/18-Б від 14.11.2018, копію Замовлення № 8 на надання правової допомоги від 30.07.2019, копію Додаткової угоди № 1 від 17.07.2020 до Договору про надання правової допомоги № 038-1/18-Б від 14.11.2018, копію Акта надання послуг № 83 від 09.11.2020, копію рахунку на оплату № 107 від 09.11.2020, копію інформації про офіційний курс гривні щодо долару США, встановлений на 09.11.2020 на офіційному сайті Національного банку України, копію витягу з реєстру платників ПДВ № 1926554503166 від 16.12.2019, що відповідає вимогам частини 8 статті 129 ГПК України.
Розглянувши доводи заяви ТОВ "Грін Тім", додані до неї документи, врахувавши відсутність заперечення позивача щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції, Верховний Суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Згідно зі статтею 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
За змістом статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, як зазначалось вище, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (абзац 1 частини 8 статті 129 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).
Водночас за змістом частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.