ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 910/8057/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткаченко Н.Г. - головуючого, Катеринчук Л.Й., Стратієнко Л.В.
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.
за участю представників: ТОВ "Українська бронетехніка" - адвоката Тінькова Д.Л., Офісу Генерального прокурора - Толсторебрової О.О.
розглянув у закритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника військового прокурора Центрального регіону України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020
та рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019
у справі № 910/8057/19
за позовом Заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРАЇНСЬКА БРОНЕТЕХНІКА"
про стягнення 5 929 965, 69 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
У червні 2019 року Заступник військового прокурора Центрального регіону України звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до ТОВ "Українська бронетехніка" про стягнення 5 929 965,69 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі №910/8057/19 (суддя Балац С.В.) у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 (колегія суддів: Верховець А.А. - головуючий, Кравчук Г.А., Хрипун О.О.) рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі № 910/8057/19 залишено без змін, а апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Центрального регіону України на рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2019 у справі №910/8057/19 залишено без задоволення.
Не погоджуючись з ухваленими у справі судовими рішеннями, заступник військового прокурора Центрального регіону України звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 рішення Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 у справі №910/8057/19 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, заявник касаційної скарги зазначає порушення та неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, а також незастосування висновків Верховного Суду в аналогічних правовідносинах.
Зокрема, не погоджуючись з висновком місцевого та апеляційного судів про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення строків користування коштами попередньої оплати за період з 09.01.2019 по 25.04.2019, заступник військового прокурора Центрального регіону України зазначає, що відповідачем не виконано своєчасно умови п. 4.2 Договору щодо надання до 24.10.2018 позивачу звітних документів (акт прийому поставленого товару, акт приймання, накладна на товар, акт технічного стану), які підтверджують факт постачання товару за використання відповідачем коштів попередньої оплати у визначений строк та за цільовим призначенням (товар поставлено 15.04.2019 та 06.08.2019, залишок попередньої оплати повернуто 26.06.2019), у зв`язку з чим позивачем правомірно нараховані штрафні санкції за користування коштами попередньої оплати за вказаний період.
При цьому, свою позицію заявник касаційної скарги обґрунтував правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.11.2018 у справі №916/62/19, відповідно до якого відсутність доказів наявності підписаних сторонами актів здачі-приймання виконання робіт свідчить, що сплачені позивачем суми попередньої оплати є фактично невикористаними відповідачем та повністю не закриті актами виконаних робіт.
Разом з тим, не погодившись з висновком місцевого та апеляційного судів про відмову у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій за порушення строків поставки Товару, заступник військового прокурора Центрального регіону України у касаційній скарзі посилався на те, що судом першої інстанції неправомірно було враховано рішення господарського суду м. Києва від 09.07.2019 у справі № 910/729/19 про стягнення штрафних санкцій за Договором за період 31.10.2018 по 08.01.2019 та правові позиції, закріплені у рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, оскільки рішення суду у справі № 910/729/19 на момент прийняття оскаржуваного рішення не набрало законної сили, рішення Конституційного Суду України стосувалось інших, не аналогічних правовідносин, а Касаційним господарським судом у справі № 920/1013/18 було підтверджено правомірність стягнення штрафних санкцій з відповідача та можливість зменшення судом їх розміру з урахуванням обставин справи.
При цьому, заперечуючи проти висновку суду щодо наявності підстав для звільнення відповідача від відповідальності за порушення умов договору, скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції було неправильно застосовано ст. ст. 509, 526, 530, 611, 612,, 617 ЦК України, ст. ст. 193, 218, 230, 231 ГК України та не враховано правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 21.04.2020 у справі № 904/3189/19, від 11.07.2019 у справі № 910/3701/18, від16.04.2019 у справі № 914/906/18, від 02.08.2018 у справі № 910/11763/17, від 18ю11.2018 у справі № 916/62/19.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/8057/19 визначено колегію суддів Верховного Суду у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Случ О.В., Волковицька Н.О., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 06.07.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.07.2020 у справі № 910/8057/19 задоволено заяву про самовідвід суддів Могил С.К. та Волковицької Н.О.
У зв`язку з ухвалою про самовідвід суддів Могила С.К. та Волковицької Н.О., автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Заступника військового прокурора Центрального регіону України у справі №910/8057/19 визначено колегію суддів у складі: Ткаченко Н.Г. - головуючого (доповідача), Катеринчук Л.Й., Стратієнко Л.В., що підтверджується витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 13.08.2020.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 910/8057/19 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Заступника військового прокурора Центрального регіону України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 та рішення Господарського міста Києва від 03.12.2019; призначено розгляд справи за касаційною скаргою Заступника військового прокурора Центрального регіону України у закритому судовому засіданні на 08.10.2020 на 10 год. 45 хв.
ТОВ "Українська бронетехніка" звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з відзивом на касаційну скаргу, в якому просило постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 та рішення Господарського міста Києва від 03.12.2019 у справі № 910/8057/19 залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення гуртуються на засадах верховенства права, є законними, обґрунтованими, прийняті з додержанням норм матеріального та процесуального права, при всебічному з`ясуванні обставин, на які сторони прослались як на підставу своїх вимог і заперечень.
При цьому, в обґрунтування позиції про відсутність підстав для задоволення позову, відповідач, зокрема, зазначив, що матеріали справи містять докази, які досліджені судами попередніх інстанцій і не спростовані скаржником, про те, що ТОВ "Українська бронетехніка" добросовісно вживались всі заходи для належного виконання Договору, який був виконаний в повному обсязі, а невикористані кошти попередньої оплати повернуті позивачу.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.10.2020 розгляд справи № 910/8057/17 за касаційною скаргою заступника військового прокурора Центрального регіону України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2020 та рішення Господарського міста Києва від 03.12.2019 відкладено на 10.11.2020 на 11:00.
До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли пояснення ТОВ "Українська бронетехніка" до відзиву, у яких відповідач підтримав поданий ним відзив на касаційну скаргу та додав, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні спору вірно врахували пов`язаність даної справи та справи № 910/729/19, і дійшли правильного висновку про наявність підстав для звільнення від заявленої до стягнення суми штрафних санкцій в межах справи № 010/8057/19, що призвело у сукупності із судовим рішення у справі № 910/729/19, до фактичного зменшення заявленої до стягнення суми.
Крім того, Міністерство оборони України подало до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду пояснення до розрахунку заявлених у позові штрафних санкцій, зазначивши про те, що додаткова угода № 2 від 22.04.2019 та додаткова угода № 3 від 27.06.2019 були укладені сторонами за договором після кінцевої дати, на яку позивачем зроблений розрахунок пені за порушення терміну постачання продукції (21.04.2019), та наголошуючи на стягненні з відповідача 5 929 965,69 грн. штрафних санкцій, які і було вказано в позові.
Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н.Г., пояснення представників ТОВ "Українська бронетехніка" та Офісу Генерального прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та доводи відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.173, ч.1 ст.193 ГК України, господарський договір є підставою виникнення господарських зобов`язань. Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно норм ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного (господарського) законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, між Міністерством оборони України, як замовником, та ТОВ "Українська бронетехніка", як постачальником, укладено договір від 06.07.2018 № 720/8/18/67 (далі - Договір).
Згідно з пунктом 1.1 Договору, постачальник зобов`язується у 2018 році поставити замовнику Товар, зазначений у п. 1.2 цього Договору, а замовник - прийняти та оплатити товар.
Кількість Товару зазначено у Специфікації Товару (Додаток 2 до цього Договору).
Ціна договору становить 34 714 800, 00 грн.(п. 3.1 Договору).
Відповідно до умов пункту 4.2 Договору, за письмовим погодженням між сторонами відповідно до належним чином оформленого рішення заступника Міністра оборони України, замовник може здійснити попередню оплату Товару у розмірі до 70 (сімдесяти) відсотків від ціни Договору, визначену на день його укладання, на термін, визначений абз. 2 п. 2 постанови Кабінету міністрів України від 23.04.2014 № 117 "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" (зі змінами).
За письмовим запитом постачальника, замовник письмово інформує постачальника про наявність відповідних бюджетних коштів на рахунках Міністерства оборони України та за умови їх наявності і наявності відповідного рішення заступника міністра оборони України переводить перерахування коштів попередньої оплати протягом 30 банківських днів з моменту отримання відповідного рахунку від постачальника. При цьому, вищезазначена попередня оплата здійснюється після отримання іноземним постачальником продукції дозволу уповноваженого органу з експертного контролю країни, в якій розміщується іноземний продавець товару, на здійснення міжнародної передачі продукції, або інший документ, що підтверджує його отримання.
Як встановлено судом першої інстанції, на виконання умов Договору позивачем 24.07.2018 здійснено перерахування відповідачу грошових коштів в якості попередньої оплати в сумі 24 300 360,00 грн.
Окрім наведеного вище, у пункті 4.2 Договору сторони погодили, що кошти попередньої оплати надаються замовником на строк до 3-х місяців, але не пізніше дати завершення строку постачання Товару.
Постачальник до закінчення зазначеного строку повинен надати замовнику звітні документи про використання коштів попередньої оплати за цільовим призначенням та підтверджують факт постачання товару - акт прийому поставленого товару, акт приймання, накладна на товар, акт технічного стану.
Відповідно до п. 7.2 Договору, за порушення строків виконання робіт (поставки продукції) виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка від вартості невиконаних робіт, непоставленої продукції (робіт) за кожен день прострочення поза встановлені контрактом строки поставки (робіт), а за прострочення понад 30 днів з виконавця додатково стягується штраф у розмірі 7 % від вказаної вартості.
У разів неповернення попередньої оплати (її частини) або надання звітних документів (акт прийому поставленого товару, акт приймання, накладна на товар, акт технічного стану), що підтверджують факт використання коштів у термін, визначений у п. 4.2 договору, виконавець сплачує штрафні санкції в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від суми невикористання коштів.
Штрафні санкції за порушення строків (термінів) постачання товару до виконавця не застосовуються з дати підписання Акту технічного приймання товару.
Предметом даного судового розгляду є вимоги заступника військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про стягнення з ТОВ "Українська бронетехніка" 5 929 965,69 грн., з яких 2 436 767,55 грн. - штрафна санкція за порушення строків користування коштами попередньої оплати та 3 493 198,14 грн. - пеня за порушення строків постачання продукції.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Українська бронетехніка" порушено строк виконання зобов`язання за укладеним між сторонами договором №720/8/18/67 від 06.07.2018, що призвело до звернення прокурора до господарського суду з вказаними вимогами.
Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача штрафної санкції за порушення строків користування коштами попередньої оплати в період з 09.01.2019 по 25.04.2019 в розмірі 2 436 767,55 грн. суд першої інстанції виходив з повного повернення відповідачем на користь позивача суми попередньої оплати.
Вирішуючи ж спір в частині стягнення з відповідача пені за порушення строків постачання продукції в період з 09.01.2019 по 21.04.2019 в розмірі 3 493 198,14 грн., суд першої інстанції встановив, що рішенням господарського суду м. Києва від 09.07.2019 у справі № 910/729/19 стягнуто з відповідача на користь позивача штрафні санкції у вигляді штрафу та пені (з урахуванням зменшення) за порушення строку виконання зобов`язання за спірним Договором за період з 31.10.2018 по 08.01.2019.
При цьому, місцевий господарський суд послався на правову позицію, викладену у рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013, яку було враховано у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2019 у справі № 920/1013/18, стосовного того, що наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення; неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
З огляду на наведене, врахувавши повне виконання відповідачем зобов`язання за укладеним між сторонами спору Договором як в частині поставки всіх одиниць продукції так і в частині повернення невикористаних коштів у вигляді попередньої оплати, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача пені за порушення строків постачання продукції не може лягати непомірним тягарем для відповідача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для позивача.
Апеляційний суд підтримав зазначені висновки суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову та додав, що в матеріалах справи наявні докази того, що несвоєчасне виконання відповідачем зобов`язань за Договором викликано неконтрольованою перешкодою, яка відбулась поза його контролем, що в свою чергу є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за порушення строків постачання продукції за Договором.
Крім того, за висновком суду апеляційної інстанції, оскільки попередня оплата Товару за Договором була здійснена за ініціативою Міністерства оборони України за відсутності документів, визначених п. 4.2 Договору, тобто на власний ризик, підстави для стягнення з відповідача штрафних санкцій за користування коштами попередньої оплати, відсутні.
Однак, колегія суддів Касаційного господарського суду не погоджується із вказаними висновками судів попередніх інстанцій, оскільки вони є передчасними, зробленими без належної оцінки обставин справи та з порушенням вимог чинного законодавства.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Положеннями ст. 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, як це визначено п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України.