Постанова
іменем України
17 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 541/567/20
провадження № 51-4236км20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
| головуючого | Бущенка А.П., |
| суддів | Голубицького С.С., Стефанів Н.С., |
| за участю: секретаря судового засідання прокурора | Червінської М.П., Матюшевої О.В., |
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 07 травня 2020 року та ухвалу Полтавського апеляційного суду від 25 червня 2020 року щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1
Обставини справи
1. ОСОБА_1 обвинувачувався за частиною 2 статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК) у тому, що 01 листопада 2019 року приблизно о 06:40 на автодорозі біля м. Миргорода Полтавської області він у стані алкогольного сп`яніння допустив наїзд керованого ним автомобіля на велосипедистку ОСОБА_2, та за частиною 1 статті 135 КК у тому, що залишив потерпілу в небезпечному для життя стані на місці дорожньо-транспортної пригоди.
2. 07 травня 2020 року Миргородський міськрайонний суд Полтавської області закрив кримінальне провадження за обвинуваченням по статті 135 КК у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення (пункт 7 частини 1 статті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК)).
3. Полтавський апеляційний суд ухвалою від 25 червня 2020 року залишив зазначену ухвалу без змін.
Вимоги і доводи касаційної скарги
4. У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ці судові рішення з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
5. На обґрунтування своєї позиції прокурор зазначає, що суди першої та апеляційної інстанції під час постановлення оспорюваних судових рішень не врахували правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року (справа № 439/397/17).
6. На переконання прокурора, визнаний у цьому провадженні потерпілим чоловік загиблої не є особою, якій безпосередньо заподіяно шкоду, а тому він позбавлений права висловлювати думку щодо закриття кримінального провадження у зв`язку з відмовою потерпілого від обвинувачення.
7. Учасникам кримінального провадження було належним чином повідомлено про дату, час та місце касаційного розгляду, клопотань про його відкладення до суду касаційної інстанції не надходило.
Позиції учасників касаційного розгляду
8. У судовому засіданні прокурор підтримав доводи касаційної скарги сторони обвинувачення.
9. Обвинувачений та його захисник надіслали до Суду письмові заперечення у яких просили залишити судові рішення без зміни.
Оцінка Суду
10. Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, перевіривши матеріали провадження, обговоривши наведені в скарзі та запереченнях доводи, Суд дійшов висновку, що скаргу належить залишити без задоволення з таких підстав.
11. Сторона обвинувачення посилається в обґрунтування своєї позиції на такий висновок Великої Палати Верховного Суду:
"Якщо внаслідок вчинення кримінального правопорушення потерпілому заподіяна смерть, то ніхто інший не може висловити його волю під час вирішення питань, пов`язаних з відшкодуванням шкоди у вигляді смерті як підстави для звільнення від кримінальної відповідальності за статтею 46 КК України".[1]