Постанова суду № 572/4337/13-ц від 26.11.2020 про часткове скасування рішення сільської ради, часткове скасування свідоцтва про право власності, визнання частково недійсним...

Постанова

Іменем України

26 листопада 2020 року

м. Київ

справа № 572/4337/13-ц

провадження № 61-776св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Грушицького А. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1,

відповідачі: ОСОБА_2, Коростська сільська рада Сарненського району Рівненської області,

треті особи: приватний нотаріус Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Токов Василь Григорович, ОСОБА_3,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на рішення Сарненського районного суду Рівненської області

від 03 червня 2015 року в складі судді Ведяніної Т. О. та постанову Волинського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року в складі колегії суддів: Здрилюк О. І., Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (далі - Закон № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У вересні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, Коростської сільської ради Сарненського району Рівненської області, треті особи: приватний нотаріус Сарненського районного нотаріального округу Рівненської області Токов В. Г., ОСОБА_3, про часткове скасування рішення сільської ради, часткове скасування свідоцтва про право власності, визнання частково недійсним договору дарування, визнання права власності на частину житлового будинку з надвірними будівлями та визнання права власності на частину земельної ділянки у порядку спадкування.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 є сином ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, та після смерті якої він єдиний прийняв спадщину шляхом подання заяви до Сарненської районної державної нотаріальної контори Рівненської області.

Під час оформлення спадщини позивач дізнався, що його батько -

ОСОБА_5 , незаконно набув право власності на весь житловий будинок з надвірними будівлями на АДРЕСА_1 та подарував це майно дочці - ОСОБА_2, чим порушив право ОСОБА_1 на оформлення на себе у порядку спадкування після смерті матері власності на належну їй частку у цьому домоволодінні та земельній ділянці за цією ж адресою.

На підставі викладеного ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив:

- частково скасувати рішення Коростської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 23 червня 2010 року про оформлення права приватної власності на житловий будинок з надвірними будівлями на

АДРЕСА_1 ;

- частково скасувати свідоцтво про право власності від 22 липня 2010 року серії НОМЕР_1, видане Виконавчим комітетом Коростської сільської ради Сарненського району Рівненської області на житловий будинок на

АДРЕСА_1 ;

- визнати частково недійсним договір дарування житлового будинку

від 02 жовтня 2010 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Сарненського нотаріального округу Рівненської області Токовим В. Г.;

- встановити факт належності ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, права власності на 1/2 частину житлового будинку з надвірними будівлями на АДРЕСА_1 ;

- визнати за ним ( ОСОБА_1 ) право власності на 1/2 частину домоволодіння на АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- визнати за ним ( ОСОБА_1 ) право власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,013 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, надвірних будівель та споруд, на АДРЕСА_1 ; у порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Короткий зміст судових рішень

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 05 березня 2014 року (в складі судді Болотвіна Л. О.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що на час зведення спірного будинку ОСОБА_5 і ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі не перебували. ОСОБА_5 з 1954 року був одружений на іншій жінці, тому фактичні шлюбні відносини не породжували жодних правових наслідків, тобто не могли бути підставою для виникнення права спільної сумісної власності на нерухоме майно.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 08 липня 2014 року

(в складі колегії суддів: Ковалевича С. П., Григоренка М. П., Демянчук С. В.) рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 05 березня 2015 року залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, а також зазначив, що за час спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у будинку на АДРЕСА_1 жоден з них не заявляв, що цей будинок є їх спільною сумісною власністю, не заявляли про укладення будь-яких договорів щодо створення спільної сумісної власності, тому місцевий суд правильно відмовив у задоволенні позовних вимог, оскільки вони достатніми та переконливими доказами не підтверджені.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 грудня 2014 року (в складі колегії суддів:

Ситнік О. М., Леванчука А. О., Писаної Т. О., Маляренка А. В., Юровської Г. В.) рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 05 березня 2014 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 08 липня

2014 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала касаційного суду мотивована тим, що відповідно до виписки

з погосподарської книги за 1991?1995 роки у житловому будинку на

АДРЕСА_1 проживали: ОСОБА_5, 1935 року народження, ОСОБА_4, 1934 року народження, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_9. Проте, суди вказані обставини не дослідили, не надали оцінку доказам про набуття членами колгоспного двору права власності на колгоспний двір у рівних частках як співвласниками спільної сумісної власності. З урахуваннями вказаного судам необхідно визначити коло спадкоємців та їх частку у спадковій масі.

Рішенням Сарненського районного суду Рівненської області від 03 червня 2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Скасовано частково рішення Коростської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 26 вересня 2013 року у частині оформлення права власності та свідоцтво від 22 липня 2010 року про право власності на житловий будинок на АДРЕСА_1 . Визнано частково недійсним договір дарування

від 02 жовтня 2010 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 на вказаний вище житловий будинок.

Встановлено факт права власності ОСОБА_4, померлої

ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 1/5 частину житлового будинку на

АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частину житлового будинку на АДРЕСА_1

у порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на 1/2 частину земельної ділянки загальною площею 0,013 га для обслуговування житлового будинку на АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що рішення Коростської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 23 червня

2010 року в частині оформлення права власності на житловий будинок та свідоцтво про право власності від 22 липня 2010 року, а також договір дарування житлового будинку порушують права позивача як спадкоємця одного із співвласників спільної сумісної власності, що виникла після припинення колгоспного двору.

Також наявні підстави для визнання за ОСОБА_1 права власності

на 1/5 частину житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4, оскільки станом на 15 квітня 1991 року право на частку в колгоспному дворі мали п`ять осіб, тому ОСОБА_4 належало право в спільній власності на 1/5 частину зазначеного житлового будинку, на яку й відкрилася спадщина після її смерті.

Матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_4 на час відкриття спадщини була власником земельної ділянки на

АДРЕСА_1 , а згідно з довідкою Коростської сільської ради Сарненського району Рівненської області

від 28 вересня 2012 року вказана земельна ділянка зареєстрована за померлим ОСОБА_5 .

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 01 жовтня 2015 року

(в складі колегії суддів: Малько О. С., Василевича В. С., Шимківа С. С.) рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 03 червня

2015 року змінено в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності на частину будинку та визначення його частки

у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину житлового будинку на АДРЕСА_1

у порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що з 15 квітня 1991 року у спірному домоволодінні проживали ОСОБА_5 (до смерті

ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_4 (до смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_6, тому кожному з них належало по 1/3 частини цього майна, а відтак ОСОБА_1 успадкував за законом належну його матері 1/3 частину домоволодіння відповідно до статті 1261 ЦК України.

У решті апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.

Ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 05 листопада 2015 року (в складі колегії суддів: Малько О. С., Василевича В. С., Шимківа С. С.)

у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення відмовлено.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що доводи ОСОБА_1 про те, що судами першої та апеляційної інстанцій не вирішено вимогу про визнання права власності на спірне домоволодіння не відповідає матеріалам справи, оскільки рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 01 жовтня

2015 року за позивачем визнано право власності на 1/3 частину спірного житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мотивувальна частина судових рішень також містять обґрунтування відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 про визнання за ним права власності на земельну ділянку на АДРЕСА_1 .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 березня 2016 року рішення Апеляційного суду Рівненської області від 01 жовтня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Рівненської області від 05 листопада 2015 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала касаційного суду мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладені в ухвалі від 03 грудня 2014 року про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, що є порушенням норм процесуального права. Суд апеляційної інстанції не перевірив правильність зарахування будинку до суспільної групи господарств - колгоспний двір, оскільки від встановлення цієї обставини залежить вирішення позовних вимог ОСОБА_1 . Апеляційний суд необґрунтовано відмовив у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення.

Рішенням Апеляційного суду Рівненської області від 16 листопада 2016 року (в складі колегії суддів: Боймиструка С. В., Бондаренко Н. В., Ковальчук Н. М.) рішення Сарненського районного суду від 03 червня 2015 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Скасовано частково рішення Коростської сільської ради Сарненського району від 23 червня 2010 року в частині оформлення права власності та свідоцтво від 22 липня 2010 року (НОМЕР_1) про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями на АДРЕСА_1 на 1/2 частки.

Визнано частково недійсним договір дарування від 02 жовтня 2010 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, на вказаний житловий будинок з надвірними будівлями на АДРЕСА_1 на 1/2 частки.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину домоволодіння (житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами), розташованого на АДРЕСА_1 ,

у порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 159,28 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_5 та матір позивача - ОСОБА_4, проживали як одна сім`я без реєстрації шлюбу, тому набуте ними майно за час спільного проживання є спільною сумісною власністю, а частки кожного у праві власності на спірне домоволодіння є рівними. Оскільки ОСОБА_1 вчасно подав заяву про прийняття спадщини, то він має право на 1/2 частину спірного домоволодіння, яка фактично належала ОСОБА_4 за життя.

Вимога ОСОБА_1 про встановлення факту належності ОСОБА_4 права власності на 1/2 частину спірного домоволодіння, з огляду на спір про право у порядку спадкування, є зайвою.

Отже, договір дарування спірного домоволодіння від 02 жовтня 2010 року необхідно визнати недійсним у 1/2 його частки у праві власності, що

у порядку спадкування належить ОСОБА_1 .

Щодо позовних вимог про визнання права власності на частину земельної ділянки, то у матеріалах справи відсутні докази, що вона перебувала

у власності ОСОБА_4 .

У матеріалах справи відсутні докази пропуску позивачем строку позовної давності.

Постановою Верховного Суду від 04 вересня 2019 року (в складі колегії суддів: Крата В. І., Антоненко Н. О., Дундар І. О., Журавель В. І.,

Русинчука М. М.) рішення Апеляційного суду Рівненської області

від 16 листопада 2016 року в частині вирішення позовних вимог про часткове скасування рішення Коростської сільської ради Сарненського району

від 23 червня 2010 року в частині оформлення права власності та свідоцтва від 22 липня 2010 року (серія НОМЕР_1 ) про право власності на

1/2 частку житлового будинку, визнання частково недійсним договору дарування від 02 жовтня 2010 року на 1/2 частку житлового будинку, визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку скасовано та в цій частині справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова касаційного суду мотивована тим, що переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції, апеляційний суд не перевірив правильність вирішення судом першої інстанції питання застосування позовної давності, початку її перебігу та спливу щодо кожної позовної вимоги, заявленої ОСОБА_1 .

Крім того, неодноразово розглядаючи дану справу, суди не надали оцінки способу захисту своїх прав, обраному позивачем.

Постановою Волинського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 03 червня 2015 року

в частині вирішення позовних вимог про часткове скасування рішення Коростської сільської ради Сарненського району Рівненської області

від 23 червня 2010 року в частині оформлення права власності, свідоцтва

від 22 липня 2010 року (серія НОМЕР_1) про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, визнання частково недійсним договору дарування, визнання права власності на частину житлового будинку з надвірними будівлями у порядку спадкування змінено.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/9 частину житлового будинку з надвірними будівлями на АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом після смерті матері - ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог про встановлення факту права власності ОСОБА_4, яка померла

ІНФОРМАЦІЯ_1 , на частину житлового будинку з надвірними будівлями скасовано та ухвалено у цій частині нове судове рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволенні цих позовних вимог.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що з даних погосподарської книги за 1986-1990 роки вбачається, що у будинку на

АДРЕСА_1 були зареєстровані (проживали) 9 осіб. Виходячи з рівності часток усіх членів колгоспного двору, відсутності втрати права на частку в його майні особами, які вибули з членів двору, виходячи з того майна двору, яке було станом на 15 квітня 1991 року і яке зберіглося, то ОСОБА_4 належала 1/9 частка у майні колгоспного двору і саме на цю частку в спірному домоволодінні порушені права позивача як спадкоємця за законом після смерті матері.

Позивач не спростував належними та допустимими доказами, що спірне домоволодіння мах статус колгоспного двору. Правильність зарахування житлового будинку до суспільної групи господарств - колгоспний

двір, підтверджується наявними у матеріалах справи доказами: погосподарськими книгами та записами у них.

Позивачем не пропущено строків позовної давності щодо кожної позовної вимоги окремо.

Укладеним договором дарування порушено права позивача, тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність часткового задоволення цієї позовної вимоги. Разом із тим, суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги про встановлення факту права власності ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, на 1/5 частину житлового будинку, оскільки судом не встановлюються факти права власності померлої особи на майно.

Додатковою постановою Волинського апеляційного суду від 21 січня

2020 року (в складі колегії суддів: Здрилюк О. І., Бовчалюк З. А., Карпук А. К.) резолютивну частину постанови Волинського апеляційного суду

від 05 грудня 2019 року після абзацу 2 доповнено двома абзацами наступного змісту.

Скасовано частково рішення Коростської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 23 червня 2010 року у частині оформлення права власності та свідоцтво від 22 липня 2010 року (НОМЕР_1) про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями на

АДРЕСА_1 на 1/9 його частки.

Визнано частково недійсним договір дарування від 02 жовтня 2010 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2, на житловий будинок

з надвірними будівлями на АДРЕСА_1 на 1/9 його частки.

Додаткова постанова апеляційного суду мотивована тим, що у резолютивній частині постанови Волинського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року зроблено висновок щодо вирішення судом першої інстанції вимог про часткове скасування рішення Коростської сільської ради Сарненського району від 23 червня 2010 року в частині оформлення права власності; свідоцтва від 22 липня 2010 року (серія НОМЕР_1 ) про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та визнання частково недійсним договору дарування, а саме рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 03 червня 2015 року у частині вирішення цих позовних вимог змінено.

Таким чином змінено рішення суду першої інстанції про часткове скасування рішення сільської ради, свідоцтва від 22 липня 2010 року та визнання частково недійсним договору дарування саме у частині оформлення права власності на 1/9 частину житлового будинку з надвірними будівлями на

АДРЕСА_1 .

Оскільки кожна з цих вимог окремо не описана, то наявні підстави для ухвалення додаткового судового рішення.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просила скасувати рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 03 червня 2015 року та постанову Волинського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 03 червня 2015 року та постанову Волинського апеляційного суду від 05 грудня 2019 року, ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Також ОСОБА_1 просить направити справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Рішення Сарненського районного суду Рівненської області від 03 червня

2015 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог про визнання права власності на частину земельної ділянки у порядку спадкування набрало законної сили та відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України не є предметом касаційного перегляду в цій частині.

Доводи осіб, які подали касаційні скарги

Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, оскільки у ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не виникло право спільної сумісної власності на майно, набуте ними в період проживання у фактичних шлюбних відносинах. Разом з тим, позивач не посилався на те, що спірне майно є власністю колгоспного двору, тому апеляційний суд помилково визнав за позивачем право на частку в майні колгоспного двору.

У даному випадку наявними є підстави для відмови у задоволенні позовних вимог про часткове скасування рішення Коростської сільської ради Сарненського району Рівненської області від 23 червня 2010 року в частині оформлення права власності, свідоцтва від 22 липня 2010 року серії САС

№ 928412 про право власності на житловий будинок з надвірними будівлями, визнання частково недійсним договору дарування від 02 жовтня 2019 року, оскільки обраний позивачем спосіб захисту права є неналежним, а належним способом захисту прав позивача є подання віндикаційного позову про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності. Проте така позовна вимога позивачем до суду не подавалась, а натомість подано негаторний позов.

................

Перейти до повного тексту