Постанова
Іменем України
24 листопада 2020 року
м. Київ
справа №226/1214/16-ц
провадження № 61-9221св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
представник позивача - ОСОБА_2,
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Шахтоуправління "Покровське",
третя особа - державний виконавець Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Колесник О.В.,
третя особа - ОСОБА_3,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2, діючого в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Донецького апеляційного суду від 10 червня 2020 року, постановлену у складі колегії суддів Корчистої О. І., Гапонова А. В., Тимченко О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" про стягнення заробітної плати.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ОСОБА_1 з 21 травня 2010 року по 03 травня 2015 року перебував у трудових відносинах з ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" та працював машиністом гірничовиймальних машин, що підтверджується копією трудової книжки. ОСОБА_1 був звільнений наказом №683 КУ від 07 травня 2015 року на підставі статті 38 КЗпП України у зв`язку із виходом на пенсію за власним бажанням. В день звільнення позивача, відповідач не провів із позивачем розрахунку, як це передбачено статтею 116 КЗпП України. Відповідач провів стягнення аліментів у більшому розмірі, ніж було нараховано за рішенням суду та державним виконавцем. При звільненні позивача відповідач не повернув ці кошти позивачу, незважаючи на претензії з цього приводу. Позивач звертався до суду про стягнення заробітної плати, яку було утримано в рахунок аліментів, з підстав незаконності постанов про відкриття провадження та звернення стягнення на доходи боржника. Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 23 червня 2016 року йому у задоволенні даного позову було відмовлено, але рішенням встановлено, що станом на вересень 2015 року переплата за аліментами становила 6767,81 грн. Вважав, що відповідачем з нього було стягнуто аліменти з тих видів доходу, з яких не передбачено стягнення аліментів, тобто відповідач допустив порушення права позивача на отримання заробітної плати у повному обсязі. Позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь утриману заробітну плату (переплату за аліментами) 6767,81 грн.
Під час розгляду справи по суті представником позивача неодноразово до суду подавались заяви про уточнення позовних вимог.
Остаточно в листопаді 2016 року представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог, у якій представник зменшив спірний період невірно нарахованої заробітної плати з березня 2015 року до вересня 2015 року і просив суд стягнути з відповідача на користь позивача утриману заробітну плату (компенсацію за невикористану відпустку) у розмірі 1 гривні ( т.1, а.с.1, 39,72).
Короткий зміст судових рішень
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 30 листопада 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 07 лютого 2017 року, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" про стягнення заробітної плати відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 10 липня 2019 року ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 07 лютого 2019 року скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Донецького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, від імені якого діяв ОСОБА_2, задоволено. Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 30 листопада 2016 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПАТ "Шахтоуправління "Покровське", треті особи: державний виконавець Покровського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області Колесник О.В., ОСОБА_3, про стягнення заробітної плати задоволено.
Стягнуто з ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" на користь ОСОБА_1 утриману заробітну плату в розмірі 1 грн. Стягнуто з ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" в дохід держави судовий збір в розмірі 1157,52 грн.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 10 червня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі.
Відмовляючи у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач фактично заявив окрему позовну вимогу, яка не була предметом розгляду ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.
Надходження касаційної скарги та рух скарги в суді касаційної інстанції
19 червня 2020 року представник ОСОБА_2, діючий в інтересах ОСОБА_1, подав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Донецького апеляційного суду від 10 червня 2020 року, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 13 серпня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі за вищевказаною касаційною скаргою та витребувано матеріали касаційної скарги.
У серпні 2019 року до суду касаційної інстанції надійшли витребувані матеріали цивільної справи.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що позивачем фактично заявлено нову позовну вимогу, оскільки в позовній заяві було висунуто вимогу про стягнення заробітної плати, а вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідною від вказаної вимоги, обчислення та зменшення розміру середнього заробітку є повноваженням суду, тому на думку скаржника не є обов`язковим окремо зазначати в позові таку позовну вимогу.
Аргументи учасників справи
Правом на подання відзиву ПрАТ "ШУ "Покровське" не скористалося.
Фактичні обставини справи
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 21 травня 2001 року працював на посаді машиніста гірничовиймальних машин у Публічному акціонерному товаристві "Шахтоуправління "Покровське".
03 травня 2015 року ОСОБА_1 був звільнений з займаної посади за статтею 38 КЗпП України за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію.
У період з грудня 2013 року до 03 травня 2015 року з заробітної плати позивача здійснювались відрахування на підставі постанови про звернення стягнення на доходи боржника від 24 грудня 2013 року ВП № 41340064, винесеної державним виконавцем органу державної виконавчої служби Красноармійського управління юстиції Колесник О.В. при примусовому виконанні виконавчого листа № 2-1710/1998, виданого 02 квітня 2013 року Димитровським міським судом Донецької області, про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, щомісячно до повноліття.
ОСОБА_1 у 2016 році звертався до суду з позовом до ПАТ "Шахтоуправління "Покровське" про стягнення неправомірно утриманої заробітної плати за період з грудня 2013 року до травня 2015 року у сумі 50924,19 грн, посилаючись на незаконне утримання з його заробітної плати направлених на погашення заборгованості по аліментам.
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 23 червня 2016 року у задоволенні вказаного позову було відмовлено.
В даній справі позивач звернувся до суду з позовом, який неодноразово уточнював та остаточно просив стягнути з відповідача на користь позивача утриману заробітну плату (компенсацію за невикористану відпустку) у розмірі 1 гривні.
Позовна вимога про витребування у відповідача довідки про середній заробіток позивача та визначення розміру відшкодування, яке повинен сплатити відповідач за час затримки розрахунку перед позивачем в даній справі не заявлялась.
Справа переглядалася судами неодноразово. Останньою постановою Донецького апеляційного суду від 25 вересня 2019 року рішення Димитровського міського суду Донецької області від 30 листопада 2016 року скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача утриману заробітну плату у розмірі 1 грн. Рішення набрало законної сили.
15 травня 2020 року до Донецького апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній ставив питання про витребування у відповідача довідки про середній заробіток позивача та про ухвалення додаткового рішення, яким просив визначити розмір відшкодування, яке повинен сплатити відповідач за час затримки розрахунку перед позивачем ( т.1, а.с.235,236).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.