Постанова
Іменем України
23 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 686/12240/17
провадження № 61-29083св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є.В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Євробанк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Ларченко Ірини Миколаївни,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2017 року у складі судді Карплюка О. І. та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 13 березня 2018 року у складі колегії суддів: Спірідонової Т. В., Купельського А. В., Янчук Т. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Євробанк" в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Ларченко І. М. (далі - ПАТ КБ "Євробанк") про визнання неправомірним та скасування рішення про включення до переліку осіб, пов`язаних з банком, виключення з даного переліку та включення до реєстру вкладників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що він з 31 жовтня 2013 року до 31 листопада 2016 року працював у ПАТ "Фідобанк" начальником Хмельницького відділення № 1. У період з 01 березня 2016 року до 10 червня 2016 року працював за сумісництвом у відділі обслуговування віддалених клієнтів департаменту контролю та обліку банківських операцій на посаді головного економіста у ПАТ КБ "Євробанк". Також вказував про те, що ним у березні 2016 року були розміщені кошти на депозитних рахунках у ПАТ КБ "Євробанк". Згодом, Правлінням Національного банку України було прийнято рішення від 16 серпня 2016 року № 215-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк". Протоколом правління ПАТ КБ "Євробанк" від 09 червня 2016 року № 40 позивача та його прямих родичів було внесено в перелік пов`язаних із банком осіб станом на 01 червня 2016 року. У зв`язку з цим, позивачу відмовлено у включенні його до реєстру вкладників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Вказував, що він не був керівником у ПАТ КБ "Євробанк" та не був проінформований про спорідненість цих банків, і про те, що в них спільний засновник - власник істотної участі, ОСОБА_2 . На його думку, у відповідача були відсутні правові підстави позбавляти його права на отримання коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У зв`язку з викладеним позивач просив суд:
- визнати неправомірним та скасувати протокольне рішення Правління ПАТ КБ "Євробанк" від 09 червня 2016 року №40, яким затверджено перелік пов`язаних з банком осіб, та виключити з переліку пов`язаних осіб з ПАТ КБ "Євробанк" ОСОБА_1, проживаючого за адресою АДРЕСА_1,
- включити ОСОБА_1 до реєстру вкладників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ КБ "Євробанк".
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від
29 листопада 2017 року, залишеним без змін постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 13 березня 2018 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 ПАТ КБ "Євробанк" про визнання неправомірним та скасування рішення про включення до переліку осіб, пов`язаних з банком, виключення з даного переліку та включення до реєстру вкладників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що керівник відділення банку (відокремленого підрозділу банку) та його асоційовані особи згідно з положеннями чинного законодавства України відносяться до категорії пов`язаних з банком осіб, оскільки ОСОБА_1 працював у ПАТ "Фідобанк" з 31 жовтня 2013 року начальником Хмельницького відділення № 1, а в період з 01 березня 2016 року до 10 червня 2016 року працював на посаді головного економіста у ПАТ КБ "Євробанк", тому він є пов`язаною з ПАТ КБ "Євробанк" особою та був правомірно включеним до переліку осіб, пов`язаних із банкомі підстав для їх скасування немає.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У травні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2017 року та постанову Апеляційного суду Хмельницької області від 13 березня 2018 року.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 01 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі і витребувано цивільну справу з Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області.
У червні 2018 року справу № 686/12240/17-ц передано до Верховного Суду.
14 квітня 2020 року на підставі розпорядження про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи № 1072/0/226-20 справу передано судді-доповідачеві Каларашу А. А. та визначено суддів, які ввійшли до складу колегії.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити у справі нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки судами обох інстанцій неналежним чином були встановлені обставини справи, які мають значення для правильного вирішення справи. Вказує, що суди обох інстанцій дійшли помилкового висновку стосовно того, що він відповідно до вимог статей 2, 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" є асоційованою та пов`язаною з банком особою.Також зазначає про те, що він не займав керівних посад у ПАТ КБ "Євробанк" та не володів інформацією про те, що ПАТ КБ "Євробанк" та ПАТ "Фідобанк" мають спільного власника істотної участі - ОСОБА_3 . На думку скаржника, він був введений в оману при розміщенні коштів на рахунках у ПАТ КБ "Євробанк", оскільки не володів інформацією про споріднену особу банку. Тому він вважає, що відсутні підстави для позбавлення його права на отримання коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що з 31 жовтня 2013 року до 31 листопада 2016 року ОСОБА_1 працював у ПАТ "Фідобанк" начальником Хмельницького відділення № 1.
В період з 01 березня 2016 року до 10 червня 2016 року ОСОБА_1 працював за сумісництвом на посаді головного економіста у ПАТ КБ "Євробанк".
У березні 2016 року ОСОБА_1 розмістив кошти на депозитних рахунках у ПАТ КБ "Євробанк".
16 серпня 2016 року Правління Національного банку України прийняло рішення № 215-рш "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ "Євробанк".
Протоколом правління ПАТ КБ "Євробанк" від 09 червня 2016 року № 40 ОСОБА_1 та його прямих родичів було внесено до переліку пов`язаних із банком осіб. З цих підстав позивача не включено до реєстру вкладників Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ПАТ КБ "Євробанк".
ПАТ КБ "Євробанк" і ПАТ "Фідобанк" мають спільного власника істотної участі ОСОБА_3, а тому ПАТ КБ "Євробанк" і ПАТ "Фідобанк" є спорідненими особами.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" від 15 січня 2020 року № 460-ІХ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Тому в тексті цієї постанови норми ЦПК України наводяться в редакції, яка була чинною станом на 07 лютого 2020 року.
Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги та дослідивши матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Щодо позовних вимог про визнання неправомірним та скасувати протокольне рішення №40 Правління ПАТ КБ "Євробанк" від 09 червня 2016 року, яким затверджено перелік пов`язаних з банком осіб та виключення з переліку пов`язаних осіб з ПАТ КБ "Євробанк" Костика Г.О. колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд не відшкодовує кошти: розміщені на вклад у банку особою, яка є пов`язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних (у разі прийняття Національним банком України рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених частиною другою статті 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність", - протягом року до дня прийняття такого рішення).
За загальним правилом, встановленим статтею 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", за якою особа, визначена рішенням Національного банку України пов`язаною з банком особою, чи такий банк можуть оскаржити в установленому законом порядку рішення Національного банку України про визначення особи пов`язаною з банком особою, а в разі притягнення такої особи до передбаченої законом відповідальності - оспорити підстави рішення Національного банку України про її визначення пов`язаною з банком особою.
Відповідно до частини першої статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" для цілей цього Закону пов`язаними з банком особами є:
1) контролери банку;
2) особи, які мають істотну участь у банку, та особи, через яких ці особи здійснюють опосередковане володіння істотною участю у банку;
3) керівники банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів банку;
4) споріднені та афілійовані особи банку, у тому числі учасники банківської групи;
5) особи, які мають істотну участь у споріднених та афілійованих особах банку;
6) керівники юридичних осіб та керівники банків, які є спорідненими та афілійованими особами банку, керівник служби внутрішнього аудиту, керівники та члени комітетів цих осіб;
7) асоційовані особи фізичних осіб, зазначених у пунктах 1-6 цієї частини;
8) юридичні особи, в яких фізичні особи, зазначені в цій частині, є керівниками або власниками істотної участі;
9) будь-яка особа, через яку проводиться операція в інтересах осіб, зазначених у цій частині, та на яку здійснюють вплив під час проведення такої операції особи, зазначені в цій частині, через трудові, цивільні та інші відносини.
Пунктом 1 глави 1 розділу II Положення про визначення пов`язаних із банком осіб, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року № 315 (далі - Положення № 315), встановлено, що особа є пов`язаною з банком із моменту виникнення підстав для визначення такої особи пов`язаною з банком відповідно до вимог статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність".
Відповідно до частини другої статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк зобов`язаний подавати Національному банку України інформацію про пов`язаних із банком осіб у порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України.
Банк самостійно виявляє пов`язаних з банком осіб, формує і подає до Національного банку України перелік таких осіб щомісяця. У цьому переліку визначається дата, станом на яку особа визнана такою, що є пов`язаною з банком. Такий перелік є динамічним, він постійно оновлюється на підставі зміни інформації щодо особи, визначеної пов`язаною з банком. Якщо пов`язану з банком особу визначено такою на підставі рішення Комісії і перевірки операцій банків з такими особами, то за відсутності заперечень банку відповідна особа має бути включена банком до наступного щомісячного переліку пов`язаних з банком осіб. Таким чином, рішення Комісії має обмежений термін дії - воно використовується для включення банком особи в наступний щомісячний перелік пов`язаних з банком осіб (це рішення по суті є адресованою банку вказівкою Національного банку України доповнити відповідний перелік, зробленою за наслідками здійснення банківського нагляду).