Постанова
Іменем України
23 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 607/13908/13-ц
провадження № 61-1100св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк",
відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Парандюк Т. С., Дикун С. І., Храпак Н. М.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2013 року публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк" (далі - ПАТ "Державний експортно-імпортний банк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що протягом 2005-2009 років між
ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" та приватним підприємством "Продекспорт" (далі - ПП "Продекспорт") було укладено вісім кредитних договорів, а саме:
- кредитна угода № 18105К15/2012 від 13 липня 2005 року, відповідно до умов якої позивач відкрив ПП "Продекспорт" невідновлювану кредитну лінію з лімітом 4 626 914,29 доларів США із кінцевим терміном погашення кредиту до 30 квітня 2013 року;
- кредитна угода № 6605К48 від 13 липня 2005 року, відповідно до умов якої позивач надав ПП "Продекспорт" кредит у розмірі 530 630,95 доларів США із кінцевим терміном погашення кредиту до 30 квітня 2013 року;
- кредитний договір № 6606К35 від 19 липня 2006 року, відповідно до умов якого позивач відкрив ПП "Продекспорт" відновлювану відкличну кредитну лінію з лімітом заборгованості 808 730,18 доларів США із кінцевим терміном погашення кредиту до 30 квітня 2013 року;
- кредитний договір № 6606К38 від 27 липня 2006 року, відповідно до умов якого позивач надав ПП "Продекспорт" кредит у розмірі 2 817 857,14 доларів США із кінцевим терміном погашення кредиту до 30 квітня 2013 року;
- кредитний договір № 6606К44 від 06 вересня 2006 року, відповідно до умов якого позивач відкрив ПП "Продекспорт" невідновлювану мультивалютну кредитну лінію з можливістю використання у доларах США з лімітом заборгованості 6 269 803,37 доларів США та у євро з лімітом заборгованості 648 731,52 євро із кінцевим терміном погашення кредиту до 30 квітня
2013 року;
- кредитний договір № 6607К23 від 05 листопада 2007 року, відповідно до умов якого позивач відкрив ПП "Продекспорт" невідновлювану мультивалютну кредитну лінію з лімітом заборгованості у євро у розмірі 2 160 000,00 євро, для заборгованості у доларах США у розмірі 758 076,55 доларів США, для заборгованості у гривні - еквівалентно 1 091 923,45 доларів США із кінцевим терміном погашення кредиту до 30 квітня 2013 року;
- кредитний договір № 6609К5 від 01 червня 2009 року, відповідно до умов якого позивач відкрив ПП "Продекспорт" невідновлювану кредитну лінію з лімітом заборгованості 1 520 000,00 грн із кінцевим терміном погашення кредиту до 30 квітня 2013 року;
- кредитний договір № 6609К9 від 01 липня 2009 року, відповідно до умов якого позивач відкрив ПП "Продекспорт" невідновлювану кредитну лінію з лімітом заборгованості 1 800 000,00 грн із кінцевим терміном погашення кредиту
до 30 квітня 2013 року.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за вищевказаними кредитними договорами, 13 січня 2011 року між ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" та ОСОБА_1, ОСОБА_2 укладено договори поруки № 6611Р1 та
№ 6611Р2, відповідно до умов яких відповідачі зобов`язалися солідарно відповідати за повне та своєчасне виконання ПП "Продекспорт" його зобов`язань перед позивачем за кредитними договорами у повному обсязі таких зобов`язань.
Згідно з умовами кредитних договорів відповідачі зобов`язалися повернути позивачу кредит та відсотки в порядку і в терміни, встановлені кредитними договорами. Разом із тим, відповідачі не виконують взятих на себе зобов`язань щодо вчасного повернення кредиту та відсотків, у результаті чого виникла заборгованість у розмірі 197 504 593,91 грн, яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів, а також стягнути судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 05 листопада 2013 року позов задоволено.
Стягнуто на користь ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 заборгованість за кредитними договорами у розмірі
197 504 593,91 грн.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із доведеності позовних вимог, оскільки відповідачами порушено умови договорів та права позивача щодо порядку погашення заборгованості.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, 26 листопада 2019 року ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 листопада 2013 року.
Суд апеляційної інстанції, посилаючись на положення частини другої статті 358 ЦПК України, якою імперативно передбачено порядок відмови у відкритті провадження у випадку, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, виходив із того, що ОСОБА_2 була обізнана про розгляд справи та про наявність оскаржуваного рішення суду, доказів пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили не надала, а тому вважав за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2020 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 28 листопада 2019 року, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 27 січня 2020 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У липні 2020 року справу № 607/13908/13-ц передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувану ухвалу постановлено із порушенням норм процесуального права, оскільки суд апеляційної інстанції не звернув належної уваги на те, що ОСОБА_2 не отримувала повного тексту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, а тому була позбавлена права визначення необхідності подання апеляційної скарги та її мотивування.
В оскаржуваному судовому рішенні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 листопада 2013 року не зазначено дату складання повного тексту, а тому перебіг строку на апеляційне оскарження не розпочався. Крім того, вказане рішення було ухвалено за відсутності доказів належного повідомлення ОСОБА_2 про місце і час розгляду справи.
Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції помилково посилався на те, що ОСОБА_2 була обізнана про розгляд справи, що підтверджується заявами про отримання копії судового рішення та про відстрочку виконання судового рішення, оскільки суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_2 заперечує підписання та подання нею відповідних заяв, а її представник не був наділений такими повноваженнями.
Таким чином, апеляційний суд порушив принцип правової визначеності, оскільки особа, не повідомлена про місце і час розгляду справи, вправі очікувати на поновлення строку на апеляційне оскарження.
Доводи інших учасників справи
У лютому 2020 року АТ "Державний експортно-імпортний банк" в особі філії АТ "Укрексімбанк" у м. Тернополі подало відзив на касаційну скаргу
ОСОБА_2 , у якому просить у задоволенні касаційної скарги відмовити.
Відзив мотивовано безпідставністю доводів скарги, оскільки, як правильно встановив апеляційний суд та підтверджено матеріалами справи, ОСОБА_2 була обізнана про судовий розгляд справи у суді першої інстанції та ухвалене судове рішення, а намагання відповідача після спливу багатьох років оскаржити рішення суду, що набрало законної сили та є обов`язковим для виконання, свідчить про зловживання стороною своїми процесуальними правами та суперечить як нормам законодавства України, так і нормам міжнародного права та практиці Європейського суду з прав людини.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області перебувала справа № 607/13908/13-ц за позовом ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.
Відповідно до довідки суду від 30 вересня 2013 року у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи розгляд справи відкладено на 28 жовтня 2013 року. (а. с. 182, т. 3)
У зв`язку з неявкою у судове засідання, призначене на 28 жовтня 2013 року, судом направлено запит до управління державної міграційної служби з метою надання інформації щодо місця перебування ОСОБА_1, ОСОБА_2 (а. с. 187-188, т. 3)
05 листопада 2013 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про проведення справи без її участі, у якій зазначила, що відповідно до статей 27, 31 ЦПК України визнала позовні вимоги з урахуванням пояснень від 04 листопада
2013 року, в повному обсязі. Просила суд ухвалити рішення на підставі наявних у справі матеріалів без її участі (а. с. 192, т. 3)
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області
від 05 листопада 2013 року позов задоволено. Стягнуто на користь
ПАТ "Державний експортно-імпортний банк" солідарно з ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 заборгованість за кредитними договорами у розмірі
197 504 593,91 грн. (а. с. 213-216, т. 3)
15 листопада 2013 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про видачу копії рішення, яке отримала 04 грудня 2013 року, що підтверджується її підписом та надписом "отримала" на заяві (а. с. 222, т. 3).
06 грудня 2013 року ОСОБА_2 подала до суду заяву про відстрочення виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05 листопада 2013 року на термін до 25 листопада 2014 року (а. с. 224-225, т. 3)
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 19 грудня 2013 року задоволено заяви ОСОБА_1, ОСОБА_2 про відстрочку виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05 листопада 2013 року. Відстрочено виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05 листопада 2013 року на строк до 25 листопада 2014 року (а. с. 238, т. 3).
15 січня 2015 року представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до суду заяву про відстрочку виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від
05 листопада 2013 року на термін до 25 жовтня 2015 року включно. (а. с. 1-2,
т. 4).
Відповідно до довіреності від 02 жовтня 2013 року ОСОБА_2 уповноважила ОСОБА_3 бути її представником з усіма належними для того повноваженнями у всіх без винятку установах, на підприємствах, в організаціях незалежно від їх форми власності та підпорядкування в тому числі - в управліннях юстиції будь-якого рівня, органах нотаріату України, в органах державної виконавчої служби, в органах прокуратури; у інших правоохоронних органах України, в адміністративних судах, загальних місцевих судах та господарських судах всіх ланок (першій, апеляційній та касаційній інстанціях) справ з усіма правами, які надано законом позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику та потерпілому. Для цього представнику, зокрема, також надається право подавати від імені ОСОБА_2 будь-які заяви та клопотання (як письмові, так і усні). (а. с. 3, т. 4)
29 січня 2015 року представник ОСОБА_1, ОСОБА_2 - ОСОБА_3 подав до суду заяву про розгляд вказаної вище заяви без участі заявників. (а. с. 12, т. 4)
Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду від 29 січня 2015 року заяву представника ОСОБА_2, ОСОБА_1 - ОСОБА_3 про відстрочку виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05 листопада 2013 року задоволено. Відстрочено виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05 листопада 2013 року у справі № 607/13908/13-ц на строк
до 25 жовтня 2015 року (включно). (а. с. 16, т. 4)
У грудні 2015 року представник ПП "Продекспорт" оскаржив рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05 листопада 2013 року в апеляційному порядку. (а. с. 39-42, т. 4)
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 18 лютого 2016 року розгляд справи призначено на 24 лютого 2016 року. (а. с. 59, т. 4)
Повідомлення про розгляд направлено учасникам справи та отримано, зокрема, ОСОБА_2 19 лютого 2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення особисто та підписом відповідача. (а. с. 71, т. 4)
У зв`язку з неявкою сторін розгляд справи в апеляційному порядку перенесено на 15 березня 2016 року. (а. с. 69, т. 4)
Повідомлення про розгляд направлено учасникам справи та отримано, зокрема, ОСОБА_2 26 лютого 2016 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення особисто та підписом відповідача. (а. с. 81, т. 4)
Розгляд справи у зв`язку з неявкою переносився неодноразово, про що
ОСОБА_2 належним чином повідомлялася судом. (а. с. 92, 108, т. 4)
Ухвалою Апеляційного суду Тернопільської області від 04 травня 2016 року закрито провадження у справі за апеляційною скаргою ПП "Продекспорт" у зв`язку з тим, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду
від 05 листопада 2013 року не порушено права та інтереси апелянта. (а. с. 121-122, т. 4)
У серпні 2019 року ПрАТ "Агро-Продукт" подало апеляційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 05 листопада 2013 року. (а. с. 134-139, т. 4)