Постанова
Іменем України
23 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 214/368/19
провадження № 61-1116св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Калараша А. А. (суддя-доповідач), Петрова Є. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа- виконавчий комітет Саксаганської районної у м. Кривому Розі ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 вересня 2019 року у складі судді Гриня Н. Г. та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року у складі колегії суддів: Бондар Я. М., Барильської А. П., Зубакової В. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3, третя особа - виконавчий комітет Саксаганської районної у м.Кривому Розі ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що він є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 23 грудня 1994 року
№ НОМЕР_1 , виданим управлінням житлово-комунального господарства
у м. Кривому Розі.
У цій квартирі відповідно до довідки, виданої Криворізькою об`єднаною міською довідково-інформаційною службою " Новаком " 22 листопада
2018 року № 43, зареєстровано четверо мешканців: ОСОБА_1 (позивач), дочка - ОСОБА_5 та відповідачі: колишня дружина - ОСОБА_2 та дочка ОСОБА_3 .
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 10 вересня
2010 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано.
Зазначав, що відповідачі не проживають у вказаній квартирі більше року без поважних причин та не беруть участь у витратах по її утриманні, проведенні ремонту.
Посилаючись на те, що реєстрація відповідачів обмежує його права як власника, просив суд задовольнити позовні вимоги та усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_1 квартири
АДРЕСА_1 шляхом визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право користування зазначеною квартирою.
Короткий зміст рішення судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 вересня 2019 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року, відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, вважав, що відповідачі є співвласниками спірної квартири, що не спростовано позивачем, проте не користуються житлом із поважних причин, а саме: через заміну позивачем замків, який їх вигнав із квартири.
Позивачем не надано доказів на підтвердження наявності виключних обставин для втручання в права відповідачів необхідних у демократичному суспільстві, та позбавлення їх житла, яке перебуває у спільному сумісному володінні.
На думку судів, втрата житла будь-якою особою є крайньою формою втручання у права на житло, правомірність застосування якого за обставинами цієї справи позивачем не доведено.
Крім того, позивачем не зазначено, яким чином відповідачі, не проживаючи у квартирі, чинять йому перешкоди у користуванні власністю.
З огляду на зазначене, суди дійшли висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в аспекті застосування обраного ним способу захисту прав, який є неналежним та суперечить статті 16 ЦК України, що не позбавляє його права на звернення до суду за захистом його прав як співвласника житла у випадку дійсності порушення іншими співвласниками ОСОБА_2, ОСОБА_3 його прав у спосіб, передбачений законом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2020 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 05 вересня 2019 року та на постанову Дніпровського апеляційного суду від 03 грудня 2019 року, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 11 лютого 2020 року відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи з суду першої інстанції.
У лютому 2020 року справу № 214/368/19 передано до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суди першої та апеляційної інстанцій, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, повно та всебічно не дослідили обставини, що мають значення для справи, та не звернули уваги на те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпоряджання майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання.
Суди не надали належної оцінки тому факту, що відповідачі не є членами його сім`ї, оскільки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є подружжям та спільно не проживають із 2013-2014 років.
Крім того, апеляційний суд у своїй постанові послався на постанову Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року у справі № 6-709цс16, проте не застосував висновок, викладеній у ній.
Відзив на касаційну скаргу
Відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 до Верховного Суду не надходив.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 26 березня 1993 року, який рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 вересня 2010 року у справі № 2-3323/10 розірвано. (а. с. 11)
ОСОБА_1 , ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є співвласниками житлового приміщення, розташованого за адресою:
АДРЕСА_1 , приватизованого в порядку Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 23 грудня 1994 року № НОМЕР_1, виданого на підставі розпорядження Управління ЖКГ № 2742 від 27 травня 1994 року (а.с. 6).
Право спільної сумісної власності на квартиру зареєстроване КП "Криворізьке БТІ" ДОР в реєстровій книзі 79П-590-590.
Відповідно до відповіді відділу реєстрації місця проживання громадян виконкому Саксаганської районної у місті ради з 29 жовтня 1993 року ОСОБА_2 та з 03 вересня 2009 року ОСОБА_3 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 58,59)
Обставини не проживання ОСОБА_2, ОСОБА_3 в спірній квартирі з 2014 року підтверджено актом з місця проживання (а.с. 8)
Судами також встановлено, що відповідачі не проживають у спірній квартирі за адресою, оскільки ОСОБА_1 вигнав їх в травні 2014 року та змінив замки, що не було спростовано позивачем.
Мотивувальна частина.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" № 460-ІХ від 15 січня 2020 року, касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом (08 лютого 2020 року).
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Перевіривши доводи касаційної скарги, вивчивши аргументи, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Конституцією України передбачено захист права власності та захист права на житло.