Постанова
Іменем України
23 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 711/2309/19-ц
провадження № 61-12922св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Шиповича В. В. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Хопти С. Ф.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: Черкаська міська рада, виконавчий комітет Черкаської міської ради, департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради на постанову Черкаського апеляційного суду, у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Бондаренка С. І., Вініченка Б. Б.,
від 22 липня 2020 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У березні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Черкаської міської ради, виконавчого комітету Черкаської міської ради, департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 лютого 2019 року він отримав лист про те, що рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1278
від 26 грудня 2018 року його знято з квартирного обліку як такого, що забезпечений середньою нормою жилої площі, відповідно до підпункту 1 пункту 28 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР (далі - УРСР), затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11 грудня 1984 року № 470 (далі - Правила № 470).
Однак, прийнявши таке рішення, виконавчий комітет не повідомив його про зняття з обліку в 15-денний термін (до 10 січня 2019 року), тобто не дотримався Регламенту, вимог Правил № 470 та статі 40 Житлового кодексу (далі - ЖК) УРСР.
На засідання виконавчого комітету його не запрошували, рішення комітету за підписом міського голови про зняття з квартирного обліку (повідомлення про зняття з обліку із зазначенням підстав) він не отримував, на офіційному сайті Черкаської міської ради станом на 21 лютого 2019 року зазначене рішення не оприлюднено.
Вважав, що факт зняття з квартирного обліку доведений йому не у встановленому порядку, а тільки після того, як він звернувся до міського голови з відповідною скаргою; регламентну процедуру щодо зняття з квартирного обліку з належним повідомленням порушено, внаслідок чого він позбавлений можливості своєчасно вжити заходів щодо відновлення гарантованого державою права на отримання жилого приміщення.
Наголошував на тому, що середня норма жилої площі, якою на думку відповідача він забезпечений, не є ні його приватною, ні державною власністю, до того ж квартира ніколи не знаходилася у державній власності. Крім того, поліпшення житлових умов не настало, тому що на момент постановки його на облік 04 лютого 2005 року жодного державного житлового приміщення, а також приміщення іншої форми власності у його власності не було; протягом 14 років з моменту взяття на квартирний облік та на даний час жоден державний центральний, регіональний чи місцевий орган виконавчої влади не надали йому у власність жиле приміщення ані у м. Черкаси, ані в інших населених пунктах України.
Позивач вказував, що він з дружиною дійсно зареєстрований у квартирі АДРЕСА_1 , право власності на яку належить його дочці, та користується лише частиною квартири, а саме однією жилою кімнатою, визначеною для них власником за відповідною угодою, якою також передбачено тимчасове користування жилою кімнатою - до моменту прийняття власником рішення на припинення такого користування.
Вважав, що рішення, яке прийнято після 14 років перебування його в списку (на обліку) та яке стосується ненадання йому як інваліду війни житлового приміщення, є грубим порушенням його прав та охоронюваних законом інтересів.
Крім того, зазначив, що внаслідок порушення його прав та інтересів, тривалих нервових потрясінь, душевних страждань і конфліктних ситуацій, інших психологічних факторів, пов`язаних із довготривалим неприйняттям рішення щодо надання жилого приміщення позачергово, а також прийняття неправомірного рішення й умисних дій виконавчих органів Черкаської міської ради, йому завдано моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню в розмірі кратному сумі грошової компенсації за належне йому для отримання, але не отримане жиле приміщення.
Посилаючись на зазначені обставини ОСОБА_1 просив суд:
1) скасувати рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1278 від 26 грудня 2018 року як таке, що порушує вимоги Конституції України і законодавства України;
2) зобов`язати Черкаську міську раду:
- на підставі рішення суду та з урахуванням пункту 15 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" - скасувати рішення виконавчого комітету ради № 1278 від 26 грудня 2018 року як таке, що порушує Конституцію України і законодавство України;
- позачергово забезпечити його і члена його сім`ї (дружину) жилим приміщенням, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження міської ради;
3) зобов`язати виконавчий комітет Черкаської міської ради ухвалити рішення про поновлення його у списку громадян, що мають право на позачергове отримання жилих приміщень, а також рішення про розподіл та позачергове надання йому та члену його сім`ї (дружині) у безстрокове (постійне) користування жилого приміщення відповідно до встановлених санітарних і технічних норм;
4) зобов`язати департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради вчинити дії з поновлення його у списку громадян, що мають право на позачергове отримання жилих приміщень, а також з розподілу та позачергового надання йому та члену його сім`ї (дружині) у безстрокове (постійне) користування жилого приміщення відповідно до встановлених санітарних та технічних норм;
5) відшкодувати йому за рахунок відповідача - Черкаської міської ради моральну шкоду в розмірі 400 000 грн;
6) допустити виконання судового рішення протягом шести місяців. Відповідно до вимог частини другої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) допустити негайне виконання рішення щодо присудження відшкодування моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси, у складі судді: Позарецької С. М., від 05 березня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 частково задоволено. Скасовано рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1278 від 26 грудня 2018 року в частині зняття з квартирного обліку ОСОБА_1 із сім`єю у складі двох осіб (він та дружина
ОСОБА_2 ). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що виконавчим комітетом Черкаської міської ради було порушено порядок розгляду питання щодо зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку та виключення його зі списків осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, оскільки матеріали справи не містять доказів належного повідомлення позивача про дату, час та місце розгляду вказаних питань виконавчим комітетом та повідомлення щодо результатів їх розгляду у визначений законом строк. Крім того матеріали справи не містять доказів поліпшення житлових умов ОСОБА_1 , що стало підставою для прийняття оскарженого рішення.
Відмовляючи в задоволенні вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції вважав, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт заподіяння йому моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, враховуючи характер спірних правовідносин та обставини справи.
Відмовляючи в задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що вони є похідними від вимоги щодо скасування рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради
№ 1278 від 26 грудня 2018 року.
При цьому скасування судом зазначеного рішення виконкому позбавляє орган місцевого самоврядування можливості повторно його скасовувати. Також суд не вправі зобов`язувати відповідача вчиняти певні дії, зокрема забезпечити виконання рішення виконкому, про наявність якого суду не повідомлено та на свій розсуд обирати замість позивача спосіб захисту для поновлення порушеного, невизнаного чи оспорюваного права, інтересу.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Черкаського апеляційного суду від 22 липня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 березня 2020 року змінено, а саме скасовано його в частині відмови в задоволенні позовних вимог про: зобов`язання виконавчого комітету Черкаської міської ради ухвалити рішення про поновлення ОСОБА_1 у списку та рішення про розподіл та позачергове надання йому і члену його сім`ї у безстрокове (постійне) користування жилого приміщення; зобов`язання департаменту житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради вчинити дії з поновлення ОСОБА_1 у списку, а також розподілу та позачергового надання йому і члену його сім`ї у безстрокове (постійне) користування жилого приміщення; про забезпечення виконання нового рішення виконкому про розподіл та надання йому і члену його сім`ї жилого приміщення позачергово за рахунок житла, що належить до комунальної власності, або забезпечити виділення коштів з міського бюджету, або за рахунок жилої площі, що передається центральними органами виконавчої влади, підприємствами та організаціями у розпорядження міської ради, в інший визначений міською радою спосіб, та ухвалено в цих частинах нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Зобов`язано виконавчий комітет Черкаської міської ради та департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради поновити позивача у списку громадян, які мають право на позачергове отримання жилих приміщень.
Зобов`язано Черкаську міську раду забезпечити ОСОБА_1 та члена його сім`ї (дружину) ОСОБА_2 жилим приміщенням, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається у розпорядження міської ради, відповідно до абзацу 1 частини першої статті 46 ЖК УРСР.
Стягнуто із Черкаської міської ради на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 16 000 грн, а на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 1 152, 60 грн.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовної вимоги про скасування рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1278
від 26 грудня 2018 року; в частині відмови в задоволенні позовної вимоги про зобов`язання Черкаської міської ради на підставі рішення суду за його позовом та з урахуванням пункту 15 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" скасувати рішення виконавчого комітету ради № 1278 від 26 грудня 2018 року як таке, що порушує Конституцію і законодавство України та в частині стягнення судового збору - залишено без змін.
Апеляційний суд виходив із обґрунтованості висновків районного суду щодо наявності підстав для скасування рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1278 від 26 грудня 2018 року. Колегія суддів також погодилась із висновком суду першої інстанції, що позовна вимога про зобов`язання Черкаської міської ради скасувати рішення виконавчого комітету № 1278
від 26 грудня 2018 року задоволенню не підлягає, оскільки вказане рішення вже скасоване судом.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в іншій частині, колегія суддів вважала, що із прийняттям рішення про зняття позивача з квартирного обліку його було виключено зі списку осіб, які мають право на позачергове отримання житла, та для відновлення порушених прав позивача необхідно зобов`язати виконавчий комітет Черкаської міської ради та департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради поновити ОСОБА_1 у списку громадян, які мають право на позачергове отримання жилих приміщень, а Черкаську міську раду зобов`язати забезпечити позивача та члена його сім`ї жилим приміщенням, у тому числі за рахунок жилої площі, що передається у розпорядження міської ради.
Також колегія суддів дійшла висновку про часткову обґрунтованість вимог щодо стягнення з Черкаської міської ради моральної шкоди, оскільки позивача не лише не було забезпечено житлом протягом 15 років, а ще й прийнято незаконне рішення про зняття з квартирного обліку, що негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до його душевних страждань.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2020 року департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Черкаського апеляційного суду від 22 липня 2020 року скасувати та залишити в силі рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 березня
2020 року.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Ухвалою Верховного Суду від 17 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі № 711/2309/19-ц та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.
У вересні 2020 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Підставою касаційного оскарження постанови апеляційного суду заявник зазначає неправильне застосування цим судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків, викладених, зокрема у постановах Верховного Суду
від 27 березня 2019 року у справі № 344/15785/17, від 19 лютого 2020 року
у справі № 274/3811/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Посилається на те, що позивач необґрунтовано взятий на облік потребуючих поліпшення житлових умов, оскільки штучно погіршив свої житлові умови шляхом відчуження придбаного та достатнього за розміром для проживання житла, у зв`язку з чим відповідно до приписів статті 35 ЖК УРСР не міг бути взятий на облік потребуючих поліпшення житлових умов протягом п`яти років з моменту погіршення житлових умов. Крім того, позивач не потребує поліпшення житлових умов, оскільки, відчуживши квартиру на користь власної дочки, продовжує користуватися вказаним житлом нарівні з власником, що не було враховано судом.
Вказує, що апеляційним судом не наведено належного обґрунтування того, що ОСОБА_1 потребує поліпшення житлових умов. Департамент житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради, виконавчий комітет Черкаської міської ради та Черкаська міська рада не порушили прав та інтересів позивача в розумінні норм ЖК УРСР, а дії по зняттю його з квартирного обліку відповідають положенням статті 35 ЖК УРСР.
Доводи особи, яка подалі відзив на касаційну скаргу
У жовтні 2020 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_1 на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість постанови апеляційного суду, позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - без змін.
Звертає увагу, що рішення суду першої інстанції в частині скасування рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради № 1278 від 26 грудня 2018 року про зняття його з квартирного обліку в апеляційному порядку не оскаржувалось, а постанова апеляційного суду оскаржується лише департаментом житлово-комунального комплексу Черкаської міської ради.
Наголошує на тому, що проживає разом з дружиною в квартирі дочки згідно договору найму. Крім того вважає безпідставними посилання в касаційній скарзі на приписи статті 35 ЖК УРСР, оскільки вони не були підставою його зняття з квартирного обліку.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 звільнено з військової служби у запас, на підставі
підпункту "б" пункту 67 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками Збройних Сил України
із 30 серпня 2004 року.
10 січня 2005 року ОСОБА_1 подано заяву на ім`я Черкаського міського голови про взяття на квартирний облік при виконавчому комітеті Черкаської міської ради, як інваліда війни III групи, прирівняного до інваліда Великої Вітчизняної війни.