ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 500/2501/19
адміністративне провадження № К/9901/15321/20, К/9901/22241/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Калашнікової О.В.,
суддів: Білак М.В., Жука А.В.,
розглянувши в письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу №500/2501/19
за позовом ОСОБА_1 до ДФС України, Волинської митниці Держмитслужби про визнання бездіяльності протиправною та стягнення середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на публічній службі, провадження по якій відкрито
за касаційними скаргами Волинської митниці Держмитслужби та ДФС України на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року (прийняте у складі головуючого судді Чепенюк О.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючого судді - Шавеля Р.М., суддів: Улицького В.З. та Кузьмича С.М.)
У С Т А Н О В И В :
І. Суть спору
1. 31 жовтня 2019 року позивач ОСОБА_1 (в особі представника адвоката Мартинюка Т.Б.) звернувся до суду з позовом, в якому, із урахуванням поданої заяви про зміну і предмету позову, просив:
1.1. визнати протиправною бездіяльність відповідача ДФС України щодо затримки виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі №819/847/16 в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі;
1.2. стягнути з Волинської митниці ДФС суму середнього заробітку за час затримки виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі № 819/847/16 в частині поновлення на роботі, у розмірі 196377 грн. 30 коп.
ІІ. Встановлені судами фактичні обставини справи
2. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі № 819/847/16, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2017 року, позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправним та скасовано пп.1.2 п.1 наказу ДФС України № 718 від 18 вересня 2015 року "Про результати перевірок митниць ДФС"; визнано протиправними та скасовано наказ ДФС України № 93-ДС від 11 липня 2016 року "Про звільнення ОСОБА_1 " та наказ Волинської митниці ДФС № 612-о від 12 липня 2016 року "Про оголошення наказу ДФС України № 93-ДС від 11 липня 2016 року"; поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Волинської митниці ДФС; стягнуто з Волинської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 22443 грн. 12 коп. Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Волинської митниці ДФС та стягнення на його користь заробітної плати за один місяць в розмірі 5877 грн. 96 коп. допущена до негайного виконання.
2.1. 09 жовтня 2017 року за вказаним судовим рішенням видано виконавчий лист по справі № 819/847/16.
2.2. Виконавчий лист було пред`явлено позивачем до примусового виконання та 04 вересня 2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сидоренко Р.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №59955766 та надіслано до ДФС України, яка отримана вказаним адресатом 12 вересня 2019 року.
2.3. На виконання постанови суду від 09 листопада 2016 року у справі №819/847/16, ураховуючи постанову від 04 вересня 2019 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 59955766, відповідачем ДФС України винесено наказ № 1674-0 від 21 жовтня 2019 року, яким скасовано пп.1.2 п.1 наказу ДФС України № 718 від 18 вересня 2015 року "Про результати перевірок митниці ДФС"; скасовано наказ ДФС № 93-ДС від 11 липня 2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності"; поновлено ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Волинської митниці ДФС.
2.4. Крім того, 21 жовтня 2019 року відповідачем ДФС України винесено наказ № 1675-0 "Про звільнення ОСОБА_1 ", яким звільнено ОСОБА_1, першого заступника начальника Волинської митниці ДФС, у порядку переведення до ДФС України, п.5 ст.36 КЗпП України; доручено керівнику Волинської митниці ДФС забезпечити проведення розрахунку з ОСОБА_1 згідно з діючим законодавством.
2.5. Наказом Волинської митниці ДФС № 667-о від 23 жовтня 2019 року "Про оголошення наказів ДФС України від 21 жовтня 2019 року № 1674-о, № 1675-о":
- оголошено наказ ДФС № 1674-0 від 21 жовтня 2019 року "Про виконання рішення суду" щодо скасування пп.1.2 п.1 наказу ДФС № 718 від 18 вересня 2015 року "Про результати перевірок митниці ДФС"; скасування наказу ДФС № 93-ДС від 11 липня 2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності"; поновлення ОСОБА_1 на посаді першого заступника начальника Волинської митниці ДФС;
- оголошено наказ ДФС України № 1675-о від 21 жовтня 2019 року "Про звільнення ОСОБА_1 " щодо звільнення ОСОБА_1, першого заступника начальника Волинської митниці ДФС, у порядку переведення до ДФС України, п.5 ст.36 КЗпП України;
- скасовано наказ Волинської митниці ДФС № 612-о від 12 липня 2016 року "Про оголошення наказу ДФС № 93-ДС від 11 липня 2016 року "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності";
- наказано виплатити ОСОБА_1 22443 грн. 12 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
2.6. На підставі вказаного наказу ОСОБА_1 виплачений середній заробіток за час вимушеного прогулу, що стверджується копією платіжного доручення № 1673 від 28 жовтня 2019 року.
2.7. Згідно наведених наказів вчинені відповідні записи №№ 36 і 37 у трудовій книжці позивача.
2.8. Суди встановили, що на виконання рішення суду від 09 листопада 2016 року позивача поновлено на роботі із значною затримкою (21 жовтня 2019 року), при цьому час такої затримки тривав з 10 листопада 2016 року по 21 жовтня 2019 року.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року, позов задоволено.
3.1. Визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо затримки виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі № 819/847/16 в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.
3.2. Стягнуто з Волинської митниці ДФС суму середнього заробітку за час затримки виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року у справі № 819/847/16 в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, у розмірі 196377,30 грн. з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів.
3.3. Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з приписів частини 2 статті 19, статті 43 Конституції України, статей 235, 236 КЗпП України, статей 14, 370, 371 КАС України та керувалися тим, що рішення судів про поновлення на роботі є обов`язковими та виконуються негайно. Обов`язок ДФС України щодо виконання рішення суду від 09 листопада 2016 року виник з дня ухвалення рішення про поновлення позивача на роботі, однак фактично його виконання відбулось лише 21 жовтня 2019 року шляхом прийняття наказу № 1674-о "Про виконання рішення суду", яким ОСОБА_1 поновлено на посаді першого заступника начальника Волинської митниці ДФС.
3.4. Суди вважали, що у даному випадку мала місце затримка суб`єктом владних повноважень виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, що зумовлює наявність у позивача права на отримання середнього заробітку за час затримки в силу приписів статті 236 КЗпП України.
3.5. Встановлено, що наказ про поновлення позивача на публічній службі було видано ДФС України 21 жовтня 2019 року.
IV. Касаційне оскарження
4. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, відповідачі подали до Верховного Суду касаційні скарги.
4.1. Посилаючись на пункти 3 та 4 частини четвертої статті 328 КАС України, відповідачі вказують на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норм права щодо строку звернення до суду з позовом у подібних правовідносинах.
4.2. В обґрунтування касаційних скарг вказують, що суди не взяли до уваги, що позивачу було відомо з постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2016 року та з виконавчого листа виданого 09 жовтня 2017 року про порушення, на його думку, права на поновлення на посаді.
4.3. У зв`язку із наведеним відповідачі просять скасувати оскаржувані судові рішення та прийняти нове рішення.
5. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.
V. Релевантні джерела права й акти їх застосування
6. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
7. В силу статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди захищається законом.
8. Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.