ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2020 року
м. Київ
справа №280/4908/18
касаційне провадження №К/9901/20132/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області
на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Панченко О.М.; судді - Сафронова С.В., Коршун А.О.)
у справі № 280/4908/18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РУЖ"
до Головного управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
У листопаді 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РУЖ" звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30 жовтня 2018 року № 0016581401, від 30 жовтня 2018 року № 0016591401, від 30 жовтня 2018 року № 0016611401, від 30 жовтня 2018 року № 0016601401.
Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 13 травня 2019 року позов задовольнив у повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 червня 2019 року апеляційну скаргу залишив без руху у зв`язку з тим, що вона подана без додержання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - не додано документ про сплату судового збору.
Внаслідок неусунення недоліків апеляційної скарги Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 31 липня 2019 року повернув її контролюючому органу.
27 квітня 2020 року, тобто з пропуском строку апеляційного оскарження, ГУ ДПС у Запорізькій області повторно звернулося до суду з апеляційною скаргою.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 01 червня 2020 року апеляційну скаргу залишив без руху та запропонував протягом десяти днів з дня вручення ухвали надати заяву про поновлення строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції, а також докази сплати судового збору в сумі 31530,00 грн.
Копію ухвали суду апеляційної інстанції від 01 червня 2020 року контролюючий орган отримав 04 червня 2020 року.
Супровідним листом від 12 червня 2020 року № 606/08-01-08-03 відповідач надіслав заяву про продовження строку на сплату судового збору та заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, яка обґрунтована відсутністю коштів для сплати судового збору на час подання відповідної скарги вперше.
Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 13 липня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2020 року та направити справу на розгляд до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування своїх вимог ГУ ДПС у Запорізькій області посилається на порушення судом норм процесуального права. При цьому наголошує на об`єктивності причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 13 травня 2019 року.
Верховний Суд ухвалою від 05 жовтня 2020 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС у Запорізькій області.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішення суду апеляційної інстанції.
Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частиною першою статті 293 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено порядок і строки апеляційного оскарження судових рішень.
Враховуючи викладене, учасники справи у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями суду першої інстанції, можуть скористатися правом їх оскарження в апеляційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений процесуальним законом строк та у визначеному порядку.
Статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України однією з вимог апеляційної скарги визначено надання документа про сплату судового збору.