ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 821/284/17
адміністративне провадження № К/9901/56533/18 К/9901/56795/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Бучик А.Ю.,
суддів - Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційні скарги Центральної Військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, ОСОБА_1 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2018 року (колегія суддів: Турецька І.О., Стас Л.В., Косцова І.П.) у справі № 821/284/17 за позовом Міністерства оборони України до Центральної військово-лікарської комісії Міністерства оборони України, Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії № 1, треті особи - Київське міське клінічне бюро судово-медичної експертизи, ОСОБА_1 про визнання протиправними та скасування рішень,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2017 року Міністерство оборони України звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії №1 (далі - Херсонська міська МСЕК №1) в частині встановлення причини інвалідності ОСОБА_1, про що зазначено в графі 9 довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААА №025589 - "поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії". Позивач просив зобов`язати Херсонську міську МСЕК №1 переглянути рішення про встановлення ОСОБА_1 причини інвалідності, що зазначена в графі 9 довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААА №025589 - "поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії".
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2017 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2018 року постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2017 року скасовано.
Ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.
Визнано протиправним рішення Херсонської міської медико-соціальної експертної комісії №1 в частині встановлення ОСОБА_1 причини інвалідності "поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії" у графі 9 довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААА №025589.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач та третя особа ОСОБА_1 подали касаційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга ЦВЛК зокрема обґрунтована тим, що ЦВЛК не має статусу юридичної особи, що, своєю чергою, свідчить про відсутність адміністративної процесуальної правосуб`єктності згідно з вимогами статті 43 КАС України, тобто комісія не є суб`єктом владних повноважень. Також ЦВЛК зазначає, що справа підлягала закриттю на підставі статті 157 КАС України (у редакції до 15 грудня 2017 року), оскільки предметом її розгляду є саме немайнові права ОСОБА_1 згідно зі статтею 269 Цивільного кодексу України, а тому її необхідно було розглядати в порядку цивільного судочинства.
Ухвалами Верховного Суду від 24.07.2018 та 27.07.2018 відкрито касаційне провадження.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
У зв`язку з відсутністю клопотань про участь в судовому засідання, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів дійшла до висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є колишнім військовослужбовцем, учасником бойових дій, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_1, виданого Херсонським військовим комісаріатом 27.03.1993.
05.06.2014 на підставі пояснень ОСОБА_1 про те, що у 1987 році під час проходження служби в Республіці Афганістан він отримав осколкові поранення голови, спеціалістом в галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи за результатами його огляду був зроблений висновок, що описані рубці є наслідком загоєння ран, які могли утворитися внаслідок осколкових поранень, що могли бути спричинені під час проходження служби у 1987 році.
Спірний висновок став підставою для прийняття, 12 червня 2014 року, на засіданні Центральної ВЛК рішення (протокол №1583), що поранення (контузія) та захворювання ОСОБА_1 так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.
Рішенням Херсонської міської МСЕК №1 від 10.12.2015 ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності та визначено її причину як "поранення (контузія) та захворювання, так, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії", про що видано довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 10.12.2015 серії 12 ААА № 025589.
Законність цього рішення є предметом спору у даній справі.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення Херсонської міської МСЕК № 1 прийняте правомірно, без порушення вимог чинного законодавства, а тому скасуванню не підлягають.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що документи, які підтверджують достовірність факту отримання ОСОБА_1 поранення (захворювання) саме при виконанні службових обов`язків, у матеріалах справи відсутні.
Колегія суддів, дослідивши спірні правовідносини, зазначає наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України від 21 березня 1991 року № 875-XII "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні" інвалідом є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Інвалідність як міра втрати здоров`я визначається шляхом експертного обстеження в органах медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я (стаття 3 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 7 Закону України від 06 жовтня 2005 року № 2961-IV "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні" медико-соціальна експертиза повнолітніх осіб проводиться медико-соціальними експертними комісіями.
Проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації, визначає Положення про медико-соціальну експертизу, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 "Питання медико-соціальної експертизи".
Медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії, з яких утворюються в установленому порядку центри (бюро), що належать до закладів охорони здоров`я при Міністерстві охорони здоров`я Автономної Республіки Крим, управліннях охорони здоров`я обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.
Комісії перебувають у віданні Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ) і утворюються за таким територіальним принципом: Кримська республіканська; обласні; центральні міські у містах Києві та Севастополі; міські, міжрайонні, районні (пункт 4 зазначеного Положення).
Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ, яке за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи. В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер (пункт 24 зазначеного Положення).
Відповідно до пункту 25 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.
Щодо правового статусу ЦВЛК необхідно зазначити таке.
Наказом міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.
Пунктом 1.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України встановлено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов`язаних, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Абзацом 7 пункту 1.3 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України передбачено, що основними завданнями військово-лікарської експертизи є визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, в осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть.
Пунктом 2.1 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України установлено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця.
Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.
Згідно з пунктом 2.2 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України до штатних ВЛК належить, зокрема, ЦВЛК.