ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 813/3723/16
касаційне провадження № К/9901/32807/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Гончарової І.А.,
суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року (головуючий суддя - Грень Н.М.)
та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Мікула О.І.; судді - Курилець А.Р., Кушнерик М.П.)
у справі № 813/3723/16
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Прикарпатпромарматура"
до Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу,
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2016 року Відкрите акціонерне товариство "Прикарпатпромарматура" (далі - ВАТ "Прикарпатпромарматура"; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Личаківської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Личаківська ОДПІ; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправною і скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 07 вересня 2015 року № Ю-1032-23.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 04 квітня 2017 року адміністративний позов задовольнив повністю.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 12 липня 2017 року залишив рішення суду першої інстанції без змін.
Личаківська ОДПІ звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Зокрема зазначає, що оскільки працівники банкрута-позивача у справі звільнені не були та за період квітень - липень 2015 року їм продовжували нараховувати заробітну плату, підстави для визнання протиправною та скасування оскаржуваної вимоги відсутні.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 21 вересня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Личаківської ОДПІ.
Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Згідно з підпунктом 4 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року) касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
03 березня 2018 року касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року).
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07 вересня 2015 року відповідачем у зв`язку з наявністю у позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску станом на 31 серпня 2015 року сформовано вимогу № Ю-1032-23 про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в сумі 96072,82 грн, у тому числі: недоїмка - 80586,56 грн, штрафна санкція - 9458,11 грн, пеня - 6028,15 грн.