ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 804/271/16
адміністративне провадження № К/9901/22395/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року (судді: Юрко І.В., Чабаненко С.В., Чумака С.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Орджонікідзевського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування.
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі - ГУ МВС України в Дніпропетровській області, відповідач - 1), Орджонікідзевського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області (далі - Орджонікідзевській міській відділу ГУ МВС України, відповідач - 2), в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати наказ ГУ МВС України в Дніпропетровській області № 485 о/с від 06 листопада 2015 року "По особовому складу" в частині звільнення його з органів внутрішніх справ України у запас на підставі п.64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ,
- зобов`язати ГУ МВС України в Дніпропетровській області поновити його в органах поліції на посаді рівнозначній посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Орджонікідзевського міського відділу ГУ МВС України в Дніпропетровській області з 07 листопада 2015 року.
- стягнути з Орджонікідзевського міського відділу ГУ МВС України в Дніпропетровській області на його користь грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 07 листопада 2015 року;
- стягнути з ГУ МВС України в Дніпропетровській області на його користь моральну шкоду у розмірі 15000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він проходив службу в органах внутрішніх справ з 2005 по 2015 рік. Наказом №485 о/с від 06 листопада 2015 року начальника Головного управління МВС України в Дніпропетровській області його на підставі пункту 64 "г" (через скорочення штатів) згідно з Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України звільнено з органів МВС з 06 листопада 2015 року у запас Збройних сил з постановленням на військовий облік. На думку позивача, відповідач жодним чином не обґрунтував відсутність можливості його подальшого використання на службі, не врахував відсутність відмови від проходження служби в поліції та не перевірив взагалі можливість реалізації його права на прийняття на службу до новоутвореної поліції. При цьому, про результати розгляду рапорту про звільнення його з органів внутрішніх справ України у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області з 06 листопада 2015 року, позивач на момент звільнення повідомлений не був. Втім, за твердженням позивача, йому не було запропоновано жодної посади ані рівнозначної, ані вищої чи нижчої в органах національної поліції, не перевірена можливість його використання на службі, не перевірена його відповідність вимогам, що висуваються до кандидатів на службу в поліції.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року адміністративний позов залишено без розгляду з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2016 року скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 березня 2016 року та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, Орджонікідзевського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області в частині позовних вимог щодо стягнення з Орджонікідзевського міського відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь позивача одноразової грошової допомоги в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби у зв`язку із звільненням за скороченням штату в сумі 29 946,75 грн.; стягнення з Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області на користь позивача щомісячної грошової допомоги в розмірі окладу за військовим (спеціальним) званням за період з 07 листопада 2015 року по фактичне поновлення на роботі залишено без розгляду.
Вказана ухвала не була предметом перегляду апеляційної інстанції.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області № 485 о/с від 06 листопада 2015 року "По особовому складу" в частині звільнення старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 оперуповноваженого сектора карного розшуку Орджонікідзевського міського відділу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області з органів внутрішніх справ України у запас на підставі пункту 64 "г" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінет Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року №114.
Зобов`язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області поновити старшого лейтенанта міліції ОСОБА_1 в органах поліції на посаді рівнозначній посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Орджонікідзевського міського відділу Головного управління МВС України в Дніпропетровській області з 07 листопада 2015 року.
Зобов`язано Орджонікідзевський міський відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 07 листопада 2015 року по дату фактичного поновлення на посаді. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції прийшов до висновку про недотримання ГУ МВС України в Дніпропетровській області процедури звільнення, яка встановлена Положенням № 114, яке не втратило сили та є спеціальним законодавством, що регулює спірні правовідносини.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року та адміністративний позов залишено без розгляду.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що виразилося у розгляді адміністративного позову, який не підписаний позивачем або його представником, що відповідно до пункту 2 частини 1 статті 240 КАС України є підставою для залишення позову без розгляду.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року і направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Вказує, що при розгляді Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги позивача на ухвалу суду першої інстанції від 16 березня 2016 року про залишення позову без розгляду у зв`язку з пропуском позивачем строку звернення до адміністративного суду, в судовому засіданні 11 жовтня 2016 року колегією судів було встановлено факт не підписання позову позивачем, та поставлено питання особисто допитати позивача щодо з`ясування його позиції, чи дійсно він бажав подати позов та розглядати справу, у зв`язку з чим ним подано на момент розгляду справи судом апеляційної інстанції уточнену позовну заяву підписану власноручно.
Зазначає, що судом апеляційної інстанції не досліджені матеріали справи і залишено поза увагою наявність вказаної уточненої позовної заяви із підписом ОСОБА_1 .
Позивач вказує, що відповідно до частини першої статті 51 КАС України, в редакції станом на момент подання позивачем уточненого адміністративного позову від 25 листопада 2016 року (а.с. 102-107 т.1), позивач мав право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову.
Враховуючи, що оскаржуваною ухвалою суду першої інстанції від 16 березня 2016 року було залишено позов без розгляду в порядку пункту 1 частини 1 статті 121 КАС України (в редакції до 15 грудня 2017 року) за наслідками підготовчого провадження, позивач вважає, що не був позбавлений права подання уточненого адміністративного позову.
Позивач стверджує, що Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом при розгляді апеляційної скарги позивача на ухвалу суду першої інстанції від 16 березня 2016 року жодного порушення норм процесуального права не допущено, як помилково зазначено в оскаржуваній постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року.
Позивач вважає, що спірною постановою йому безпідставно було відмовлено у допуску до правосуддя, що є грубим порушенням його конституційних прав.
Позивач зазначив, що застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства (рішення у справі "Волчлі проти Франції").
Позиція інших учасників справи.
У відзиві на касаційну скаргу ГУ МВС України в Дніпропетровській області просить касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року без змін.
Так, у відзиві зазначено, що судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що позовна заява позивачем підписана не була і цей недолік у передбачений процесуальним законодавством спосіб усунутий не був. Таким чином судом першої інстанції було розглянуто позовну заяву, яка не була підписана позивачем, або його представником.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року.
За результатом автоматизованого розподілу справи між суддями справу передано для розгляду колегії суддів у складі: (суддя-доповідач) Загороднюк А.Г., (судді): Єресько Л.О., Соколов В.М.
Ухвалою Верховного Суду від 25 листопада 2020 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи.
Позивач з 15 серпня 2005 року проходив службу в органах внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України, а саме в Орджонікідзевському МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області на посаді оперуповноваженого сектора карного розшуку Орджонікідзевського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області.
Згідно наказу начальника Головного управління МВС України в Дніпропетровській області № 485 о/с від 06 листопада 2015 року, старшого лейтенанта міліції