ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 440/1990/19
адміністративне провадження № К/9901/361/20, № К/9901/1060/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Усенко Є.А.,
суддів: Гімона М.М., Гусака М.Б.,
секретар судового засідання Кривда В.І.,
представники: позивача - Яковенко Н.В., відповідача - Орлова М.Є.,
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, касаційне провадження у якій відкрито за касаційними скаргами Головного управління ДПС у Полтавській області та Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 (суддя Чеснокова А.О.) та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019 (головуючий суддя Бенедик А.П., судді Донець Л.О., Гуцал М.І.),
У С Т А Н О В И В :
У червні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" (далі - позивач, ТОВ "НВФ "Техвагонмаш", Товариство) звернулося до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Полтавській області; далі - відповідач, ГУ ДФС, ГУ ДПС) про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.05.2019: №0005801401 - про зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за листопад 2016 року, серпень, жовтень, листопад 2017 року, квітень, червень - серпень 2018 року на загальну суму 2ʼ 799ʼ 352,00 грн та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1ʼ 399ʼ 676,00 грн; №0005771401 - про збільшення суми грошового зобов`язання з ПДВ на 823`555,00 грн, в тому числі: 658ʼ844,00 грн - податкові зобов`язання та штрафні (фінансові) санкції - 164ʼ 711,00 грн; №0005751401 - про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 2ʼ 482ʼ 227,00 грн; №0005761401 - про зменшення від`ємного значення з ПДВ за вересень 2018 року на 1ʼ 123ʼ 501,00 грн; №0005791402 - про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) у розмірі 1360,00 грн; №0005781402 - про нарахування пені за порушення строків розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 437ʼ 720,85 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані доводами Товариства, що висновки податкової перевірки, оформлені актом від 14.04.2019, за результатами якої були прийняті зазначені податкові повідомлення-рішення, є безпідставними, ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" не вчиняло податкових правопорушень та порушень у сфері ЗЕД, з приводу яких зроблено висновок в акті перевірки.
Полтавський окружний адміністративний суд рішенням від 02.09.2019, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09.12.2019, позов ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" задовольнив частково: визнав протиправними та скасував податкове повідомлення-рішення від 14.05.2019 №0005751401 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 1ʼ 722ʼ 708,00 грн; податкове повідомлення-рішення від 14.05.2019 №0005761401; податкове повідомлення-рішення від 14.05.2019 № 0005801401; податкове повідомлення-рішення від 14.05.2019 №0005771401. В задоволені позову в іншій частині позовних вимог суд відмовив.
Задовольняючи позов частково, суд, зокрема виходив з того, що висновок контролюючого органу, викладений в акті перевірки про заниження позивачем доходу за 9 місяців 2016 року на 1`722`708,00 грн (податкове повідомлення - рішення №0005751401) (на суму кредиторської заборгованості, за якою минув строк позовної давності) є безпідставним, оскільки кредиторська заборгованість виникла в процесі виконання позивачем господарських договорів із ВАТ "Тверський вагонобудівний завод" (Російська Федерація), ТОВ "Мечел-Ремсервіс" (Російська Федерація) та АТ "UVZ Baltija" (Республіка Латвія), сторони в цих договорах підтримують господарські правовідносини, від виконання взятих на себе зобов`язань не відмовлялися та про неможливість/небажання їх виконувати не заявляли, а контролюючий орган не надав доказів на спростування цих обставин (доказів існування обставин, які б зумовлювали визнання вищевказаної заборгованості безнадійною), як це вимагається частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС). Надаючи правову оцінку податковим повідомленням-рішенням від 14.05.2019 №0005761401, №0005801401, №0005771401, суд, зважаючи на встановлений факт щодо правовідносин між позивачем та ВАТ "Тверський вагонобудівний завод", ТОВ "Мечел-Ремсервіс", АТ "UVZ Baltija", визнав неправомірним збільшення позивачу на підстав пункту ʼʼгʼʼ пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України суми податкових зобов`язань з ПДВ на 392ʼ 944,00 грн. Суд визнав недоведеними обставини щодо реалізації позивачем виготовленої продукції за цінами, нижчими їх собівартості, на яких ґрунтувався висновок в акті перевірки про заниження Товариством податкових зобов`язань з ПДВ за липень 2016 року - вересень 2018 року на загальну суму 4`188`753,00 грн, відхиливши довід відповідача, що такі операції є збитковими і не можуть враховуватись при визначення об`єкта оподаткування ПДВ.
Відмова в задоволенні позову в іншій частині позовних вимог вмотивована висновком суду про доведеність контролюючим органом правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень від 14.05.2019 №0005781402, №0005791402 та №0005751401 в частині зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 759`519,00 грн.
У касаційній скарзі ГУ ДПС (правонаступник ГУ ДФС) просить скасувати ухвалені у справі судові рішення в частині задоволених позовних вимог, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та прийняти в цій частині нове рішення про відмову в позові.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, відповідач зазначає, що єдиною підставою для висновку суду, що за кредиторською заборгованістю в бухгалтерському обліку Товариства у розмірі 1`722`708,00 грн строк позовної давності не минув, було те, що позивач правовідносини між позивачем і вище зазначеними контрагентами не припинилися, ні позивач, ані його контрагенти від виконання взятих на себе зобов`язань не відмовлялися, про неможливість/небажання їх виконувати не заявляли. Разом з тим, у справі немає доказів, які б підтверджували такий висновок суду.
ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" також подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення в частині, що стосується відмови в задоволенні позову.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норми матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення в частині відмови в задоволенні позову та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Позивач посилається, зокрема на те, що розрахунки за експортним контрактом від 10.10.2016 №52/26 із ВАТ ʼʼМетровагонмашʼʼ (Російська Федерація) були проведені нерезидентом в повному обсязі відповідно до умов контракту, валютна виручка при виконанні контракту надійшла в повному обсязі відповідно до його умов та з дотриманням законодавчо встановлених в Україні строків, у зв`язку з чим висновок судів першої та апеляційної інстанцій про порушення Товариством вимог законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності щодо строків надходження валютної виручки та декларування валютних цінностей, які знаходяться за межами митної території України, є помилковим. Вказує, що суди не врахували умови зовнішньоекономічного контракту 10.10.2016 №52/26 щодо ціни товару та порядку її визначення в російських рублях в разі зміни курсу рубля до євро більш як на 5%, первинні документи та дані бухгалтерського обліку, які свідчать про відсутність дебіторської заборгованості за вказаним контрактом. Позивач доводить, що правомірно включив у рядок 2180 ʼʼІнші операційні витратиʼʼ у звіті про фінансовий (майновий) стан підприємства (форма 2) за 9 місяців 2017 року 759ʼ 519,00 грн як курсову різницю внаслідок зміни курсу російського рубля до євро, як валюти фіксування ціни контракту, на дату сплати ВАТ ʼʼМетровагонмашʼʼ вартості товару (обладнання), порівняно з датою експорту товару. Позивач зазначив, що суди попередніх інстанцій взяли до уваги, що відповідно до Правил (стандартів) бухгалтерського обліку (далі - П(С)БО) 16 ʼʼВитратиʼʼ та 21 ʼʼВплив змін валютних курсів" від`ємні курсові різниці та інші операційні витрати операційної діяльності обліковуються на субрахунках одного бухгалтерського рахунку "94" "Інші витpати операційної діяльності", а тому облік сум у межах цього рахунку (в тому числі зі зміною субрахунків) не впливає на фінансовий результат для оподаткування.
У судовому засіданні представники позивача та відповідача підтримали касаційні скарги відповідної сторони, заперечуючи одночасно проти задоволення касаційної скарги іншої сторони.
Касаційний перегляд справи здійснено в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України ʼʼПро внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справʼʼ від 15.01.2020 №460-ІХ, відповідно до пункту 2 розділу ІІ цього Закону, та в межах доводів та вимог касаційних скарг відповідно до частини першої статті 341 КАС.
Верховний Суд перевірив наведені у касаційних скаргах доводи, обґрунтування заперечень на касаційні скарги, правильність застосування судами першої й апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та дійшов висновку, що касаційна скарга ГУ ДПС підлягає частковому задоволенню, а касаційна скарга Товариства задоволенню не підлягає.
Суди попередніх інстанцій встановили, що податкові повідомлення-рішення, з приводу правомірності яких виник спір, були прийняті ГУ ДФС на підставі акта "Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ "НВФ "Техвагонмаш" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2016 по 30.09.2018, валютного законодавства за період з 01.07.2016 по 30.09.2018, єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.07.2016 по 30.09.2018" від 17.04.2019 №507/16-31-14-01-10/32686844 (далі - акт перевірки). Згідно з висновками, викладеними в акті перевірки, Товариство порушило норми підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК, П(С)БО 11 "Зобов`язання", 15 "Доходи", 16 "Витрати", 21 "Вплив змін валютних курсів", Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 №433, в результаті чого завищило від`ємне значення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2018 року на загальну суму 2`482`227,00 грн; підпунктів 14.1.36, 14.1.181, 14.1.219, 14.1.231 пункту 14.1 статті 14, пункту 188.1 статті 188, пунктів 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198 ПК, в результаті чого занизило ПДВ за листопад, грудень 2016 року, січень, березень, квітень 2017 року на загальну суму 658`844,00 грн, завищило бюджетне відшкодування (рядок 20.2 декларації) за листопад 2016 року, серпень, жовтень, листопад 2017 року, лютий, квітень, червень, липень, серпень 2018 року на загальну суму 2`799`352,00 грн, а також завищило від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 декларації за вересень 2018 року), на 1`123`501,00 грн; статті 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 №185/94-ВР при виконанні зовнішньоекономічного контракту від 10.10.2016 №52/26, укладеного із ВАТ "Метровагонмаш" (резидент Російської Федерації), у зв`язку з чим нарахована пеня в розмірі 437`720,85 грн; статті 9 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 №15-93, наслідком чого стало застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1360,00 грн за декларування недостовірної інформації про валютні цінності.
Порушення позивачем зазначених норм податкового законодавства контролюючий орган пов`язує з висновком про заниження у звіті про фінансовий (майновий) стан підприємства (форма 2) за 9 місяців 2016 року інших операційних доходів на 1`722`707,62 грн (рядок 2120) та завищення у звіті (форма 2) за 9 місяців 2017 року інших операційних витрат на 759`518,86 грн (рядок 2180). Такий висновок вмотивований наявністю у ТОВ "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" безнадійної кредиторської заборгованості в розмірі 1`722`707,62 грн, яка не врахована під час визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток за 9 місяців 2016 року та безпідставним віднесенням 759`518,86 грн на рахунок бухгалтерського обліку 945 "Втрати від операційної курсової різниці" недоотриманої валютної виручки (1`512`336,00 російських рублів (далі - руб)) за контрактом від 10.10.2016 №52/26 із ВАТ "Метровагонмаш" як курсової різниці.
У акті перевірки також зафіксовано, що Товариство занизило податкові зобов`язання з ПДВ за липень 2016 року - вересень 2018 року на загальну суму 4ʼ 581ʼ 668,00 грн внаслідок визначення бази оподаткування в операціях з реалізації виготовленої продукції за цінами, які нижче виробничої собівартості (заниження суми податкових зобов`язань на 4`188`753,00 грн) та не нарахування податкових зобов`язань з ПДВ в розмірі 392ʼ 944,00 грн з операцій умовного продажу послуг, які використані в операціях, що не є господарською діяльністю Товариства. Такий висновок в акті перевірки обґрунтований порівнянням даних рахунків бухгалтерського обліку Товариства (701 ʼʼДохід від реалізації готової продукціїʼʼ, 703 ʼʼДохід від реалізації робіт і послугʼʼ, 903 ʼʼСобівартість реалізованих робіт і послугʼʼ, 92 ʼʼАдміністративні витратиʼʼ, 93 ʼʼВитрати на збутʼʼ), від`ємним значенням різниці між собівартістю і доходом по цих рахунках за серпень 2016 року - вересень 2018 року (- 20ʼ 943ʼ 760,25 грн) та збільшенням Товариством у податковому обліку суми податкового кредиту на 392`944,00 грн за операціями з придбання послуг з виконання проектних робіт у ТОВ ʼʼНВФ ʼʼТранспроектʼʼ, вартість яких увійшла до вартості поставки по контрактах з ТОВ "Мечел-Ремсервіс" та АТ "UVZ Baltija" і постачання яких зазначеним контрагентам фактично не відбулося.
Ненадходження валютної виручки від ВАТ "Метровагонмаш" в розмірі 1`512`336,00 руб за контрактом від 10.10.2016 №52/26 слугувало підставою для нарахування пені за затримку законодавчо встановлених строків розрахунків у сфері ЗЕД на 382 дні (з 14.09.2017 по 30.09.2018) та застосування штрафних (фінансових) санкцій за не декларування валюти в цій сумі як валютних цінностей, які знаходяться за межами митної території України.
Відповідно до частини першої статті 341 КАС суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Висновки Верховного Суду за результатами касаційного перегляду справи викладаються відповідно до вище наведених підстав визначення Товариству сум грошових зобов`язань.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08.10.2012 між позивачем (виконавець) та АТ "UVZ Baltija" (Республіка Латвія) (замовник) укладено договір підряду на виконання проектних робіт №291-12 /т. 3 а.с. 106-110/.
Відповідно до умов вказаного договору замовник 12.10.2012 перерахував виконавцю аванс в розмірі 50% від суми договору, що складає 75ʼ 000,00 дол. США, за розробку проектної та робочої документації на тему "Розробка маршрутних технологічних процесів, проектної та робочої документації щодо організації виробництва для виготовлення вантажних вагонів в м. Рига (розділ "Технологічні рішення")" /т. 3 а.с. 119/.
14.06.2011 між ТОВ "Науково-виробнича фірма "Техвагонмаш" (продавець) та ТОВ "Мечел-Ремсервіс" (Російська Федерація ) (покупець) укладено контракт №193 поставки спеціального технологічного обладнання для виробництва, збирання кузовів та візків вантажних вагонів; розробки проектної і робочої документації в технологічній частині; виконання шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт. Загальна сума контракту складає 68ʼ 595ʼ 802,00 руб.
За цим контрактом позивач отримав авансовий платіж у розмірі 887ʼ 638,00 руб.
Між позивачем (продавець) та ВАТ "Тверський вагонобудівний завод" (Російська Федерація) (покупець) укладено контракт від 14.03.2012 №12/1-300 щодо поставки спеціального технологічного обладнання для виготовлення пасажирських вагонів на суму 9ʼ 200ʼ 000,00 руб та виконання шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт щодо цього обладнання вартістю 400ʼ 000,00 руб /т. 3 а.с. 87-88/.
На виконання умов вищевказаного контракту покупець в повному обсязі розрахувався за поставлене обладнання та сплатив аванс за роботи в розмірі 400ʼ000,00 руб.
В бухгалтерському обліку Товариства (рахунок 681 "Отримані передплати від покупців-нерезидентів" за вказаними контрактами станом на 30.09.2018 обліковується кредиторська заборгованість в загальному розмірі 1ʼ 722ʼ 707,62 грн, в тому числі: перед АТ "UVZ Baltija" - 599ʼ 215,23 грн, перед ТОВ "Мечел-Ремсервіс" - 1ʼ 020ʼ 308,39 грн, перед ВАТ "Тверський вагонобудівний завод" - 103ʼ 184,00 грн. Ця заборгованість обліковувалася Товариством і станом на 01.07.2016.
Відхиляючи довід контролюючого органу про наявність у позивача безнадійної кредиторської заборгованості як необґрунтований, суди попередніх інстанцій виходили з того, що позивач не припинив ділових стосунків із зазначеними контрагентами, жоден з них не пред`явив позивачу вимог щодо виконання договірних зобов`язань. На підтвердження такого висновку суди послалися на те, що для виконання контрактів позивач залучив ліцензованого підрядника ТОВ "Науково-виробнича фірма "Транспроект", з яким уклав договори від 05.10.2012 №11-12 та від 27.07.2011 №05-11 на виконання проектних робіт. Вказані роботи обліковуються в бухгалтерському обліку Товариства на рахунку 23 "Виробництво" (Д-т 23).
Що ж до заборгованості позивача перед ВАТ "Тверський вагонобудівний завод", то суд виходив з того, що згідно з пунктом 2.2 контракту від 14.03.2012 №12/1-300 позивач приступає до виконання шеф-монтажних та пусконалагоджувальних робіт після отримання письмового повідомлення покупця про готовність до проведення зазначених робіт. Спеціалісти ж позивача для проведення робіт покупцем не викликались.
Відповідно до положень частин першої - третьої статті 242 КАС судове рішення повинно відповідати вимогам щодо законності та обґрунтованості.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.05.2019 №0005751401 про зменшення від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток на 1ʼ 619ʼ 524,00 грн цим вимогам не відповідають.
Абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (далі - ПК) встановлено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим пункту 44.1 статті 44 Кодексу.
Згідно з пунктом 44.2 статті 44 Кодексу для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.
Підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК визначено, що об`єктом оподаткування податком на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України ``Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні`` від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV) бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, гуртуються на даних бухгалтерського обліку.
Згідно із частинами першою статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 15 П(С)БО 15 ``Дохід`` та пункту 5 П(С)БО 11 ``Зобов`язання``, сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню, визнається доходом.
Заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності, згідно з підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 ПК, є безнадійною.
Безнадійна заборгованість в податковому обліку суть сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню, в бухгалтерському обліку та включається до складу оподатковуваного доходу.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК). Договором може бути встановлено більший строк позовної давності. Позовна давність може подовжуватися та перериватися (частина перша статті 259, частина перша статті 264 ЦК). Для переривання строку позовної давності достатньо визнати заборгованість - направити лист із визнанням боргу, перерахувати частину боргу тощо.
Статтею 35 Закону України ʼʼПро міжнародне приватне правоʼʼ від 23.06.2005 №2709-IV передбачено, що позовна давність визначається правом, яке застосовується для визначення прав та обов`язків учасників відповідних відносин.
Вимоги, на які позовна давність не поширюється, визначаються правом України, якщо хоча б один із учасників відповідних відносин є громадянином України або юридичною особою України.
Право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України (стаття 4 цього Закону).
Статтею 3 Конвенції ООН про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів, яка набула чинності для України 1 квітня 1994 року (далі -Конвенція), передбачено, що вона застосовується в тих випадках, коли комерційні підприємства сторін договору міжнародної купівлі-продажу товарів у момент його укладення перебувають у Договірних державах.
Конвенція не застосовується в тих випадках, коли сторони договору купівлі-продажу в ясній формі виключили її застосування (частина третя статті 3 Конвенції).
Оскільки суми кредиторської заборгованості, з приводу включення яких до доходу Товариства виник спір, виникли за зовнішньоекономічними контрактами, питання щодо збігу за ними строку позовної давності повинно вирішуватися з врахуванням норм Конвенції, Закону України ʼʼПро міжнародне приватне правоʼʼ, умов зовнішньоекономічних контрактів щодо вибору права, яке підлягає застосуванню до змісту правовідносин.
Суди попередніх інстанцій не дали оцінки умовам зазначених контрактів на предмет права, яке слід застосовувати при визначенні строку позовної давності за вимогами про виконання зобов`язань за цими контрактами, не встановили, з урахуванням умов цих контрактів, з якого моменту у ТОВ "Мечел-Ремсервіс" та АТ "UVZ Baltija" виникло право вимоги до позивача виконати зобов`язання, які відповідали обов`язку покупця сплатити передоплату. Зробивши висновок, що кредиторська заборгованість перед ТОВ "Мечел-Ремсервіс" та АТ "UVZ Baltija" не є безнадійною, оскільки контракти від 14.06.2011 №193 та від 08.10.2012 № 291-12 не розірвані, суди попередніх інстанцій не послалися на норму права, застосуванню якої відповідає такий висновок.