ПОСТАНОВА
Іменем України
25 листопада 2020 року
Київ
справа №554/10283/18
адміністративне провадження №К/9901/31345/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді Мартинюк Н.М.,
суддів Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,
розглянув у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу №554/10283/19
за позовом ОСОБА_1
до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області, Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Полтавській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області
про визнання протиправною і скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 21 серпня 2019 року (прийняте у складі: головуючого судді Микитенка В.М.)
і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року (прийняту у складі: головуючого судді Бегунца А.О., суддів Катунова В.В., Мінаєвої О.М.).
УСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати протиправною і скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області про закінчення виконавчого провадження ВП №52937951 від 13 червня 2018 року.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що нездійснення боржником дій з виконання рішення зобов`язального характеру не звільняє державного виконавця від покладеного на нього обов`язку вживати всіх передбачених законом заходів для примусового виконання такого рішення. Водночас, накладення штрафів і винесення подання (повідомлення) правоохоронним органам є лише заходами відповідальності боржника за невиконання без поважних причин рішення суду.
Разом з тим, позивачка вказала, що перед прийняттям рішення про винесення постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець повинен був здійснити дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", а саме здійснити заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Однак, на думку позивачки, виконавчий лист №554/6774/16, виданий 11 листопада 2016 року Октябрським районним судом міста Полтави, виконаний не в повному обсязі, оскільки боржник під час перерахунку пенсії позивачки зменшив розмір заробітної плати (встановлений рішенням суду).
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 21 серпня 2019 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суди попередніх інстанцій виходили з того, що винесення державним виконавцем постанов про накладення на боржника штрафу і надіслання подання про вчинення злочину є належними і достатніми заходами виконання судового рішення відповідно до вимог Закону України "Про виконавче провадження", а тому підстави для визнання протиправною і скасування оскаржуваної постанови відсутні.
Крім того, суди першої й апеляційної інстанції встановили, що на виконання постанови Октябрського районного суду міста Полтави від 30 серпня 2016 року Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області провело перерахунок пенсії позивачці за період з 1 січня 2016 року до 30 червня 2018 року. Нарахована сума була виплачена (зарахована на рахунок позивачки) 20 липня 2018 року.
Разом з тим, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 5 лютого 2019 року у справі №1640/2851/18, Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області зобов`язано здійснити розрахунок, нарахування і виплату ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням термінів виплати пенсії, нарахованої на підставі постанови Октябрського районного суду міста Полтави від 30 серпня 2016 року у справі № 554/6774/16а за період з 1 січня 2016 року до 30 червня 2018 року.
Враховуючи зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови, оскільки постанову Октябрського районного суду міста Полтави від 30 серпня 2016 року у справі №554/6774/16-а виконано 20 липня 2018 року, а також судом ухвалено рішення про стягнення на користь позивачки компенсації втрати частини доходів, що передбачає можливість відкриття іншого виконавчого провадження.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечення)
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 21 серпня 2019 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2019 року, і ухвалити нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги повністю.
Зокрема, скаржник зазначає, що рішення судів попередніх інстанцій є необґрунтованими, прийняті з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неправильним застосуванням норм матеріального права, а також без повного і всебічного з`ясування обставин справи. В обґрунтування касаційної скарги позивачка посилається на те, що третя особа виконала постанову Октябрського районного суду міста Полтави від 30 серпня 2016 року не в повному обсязі.
Цією постановою було зобов`язано Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати і виплатити позивачці пенсію, призначену відповідно статей 37, 37-1 Закону України "Про державну службу" (в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії), не змінюючи базовий місяць індексації пенсії у зв`язку з підвищенням посадових окладів працюючих державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", зі збереженням відсотку нарахування пенсії на момент її початкового призначення в розмірі 90% заробітної плати державного службовця відповідної посади з розміру: 15344,74 грн з 1 січня 2016 року, з якої сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на підставі довідки №66/21-132 від 4 липня 2016 року Управління Служби безпеки України в Полтавській області, і з урахуванням розмірів виплат, включених до розміру середньої заробітної плати на підставі постанови Октябрського районного суду міста Полтави від 5 травня 2016 року у справі №554/2055/16-а без обмеження граничного розміру пенсії.
Третя особа здійснила зазначений перерахунок, однак розмір заробітної плати, з якого робиться перерахунок і нарахування пенсії, Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області застосувало інший ніж визначено постановою Октябрського районного суду міста Полтави від 30 серпня 2016 року. А саме замість заробітної плати у розмірі: 15344,74 грн, третя особа застосувала заробітну плату у розмірі: 7753,48 грн.
Отже, на думку скаржниці, оскільки боржник виконав рішення суду не у повному обсязі, оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження винесена з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження", а тому є протиправною.
Інші учасники справи відзиву на касаційну скаргу не надали.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами першої й апеляційної інстанцій встановлено, що постановою Октябрського районного суду міста Полтави від 30 серпня 2016 року у справі №554/6774/16-а зобов`язано Полтавське об`єднане управління Пенсійного фонду України Полтавської області перерахувати і виплатити позивачці пенсію, призначену відповідно до статей 37, 37-1 Закону України "Про державну службу" (в редакції, що була чинна на момент призначення пенсії), не змінюючи базовий місяць індексації пенсії у зв`язку з підвищенням посадових окладів працюючих державних службовців згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів", зі збереженням відсотку нарахування пенсії на момент її початкового призначення в розмірі 90% заробітної плати державного службовця відповідної посади з розміру: 15344,74 грн з 1 січня 2016 року, з якої сплачені страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на підставі довідки №66/21-132 від 4 липня 2016 року Управління Служби безпеки України в Полтавській області, і з урахуванням розмірів виплат, включених до розміру середньої заробітної плати на підставі постанови Октябрського районного суду міста Полтави від 5 травня 2016 року у справі №554/2055/16-а без обмеження граничного розміру пенсії.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 22 листопада 2016 року відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №554/6774/16-а від 11 листопада 2016 року.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області від 24 березня 2017 року на боржника накладено штраф у розмірі: 5100,00 грн за невиконання рішення суду у встановлені законом строки. Зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів і попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.
Постановою головного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області державного виконавця від 12 червня 2018 року за невиконання в повному обсязі рішення суду на боржника повторно накладено штраф у розмірі: 10200,00 грн.
Крім того, начальником відділу і головним державним виконавцем направлено до Головного управління Національної поліції України в Полтавській області 12 червня 2018 року повідомлення №3802 про вчинення посадовими особами юридичної особи боржника кримінального правопорушення.
Постановою головного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Полтавській області винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №52937951 від 13 червня 2018 року на підставі пункту 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".
ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частинами першою, другою статті 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".
За визначенням, наведеним у пункті 1 частини першої статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та, у передбачених цим Законом випадках, на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом (пункт 1 частини третьої, частина четверта статті 18 Закону України "Про виконавче провадження").
За приписами пункту 11 частини першої статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі надіслання виконавчого документа до суду, який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 63 цього Закону.
За приписами частини першої статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
Частиною першою статті 63 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону України "Про виконавче провадження").