ПОСТАНОВА
Іменем України
25 листопада 2020 року
Київ
справа №826/7508/18
касаційне провадження №К/9901/27201/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Єзерова А.А., Шарапи В.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2019 (головуючий суддя: Кармазін О.А.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2019 ( головуючий суддя: Сорочко Є.О., судді: Літвіна Н.М., Федотов І.В.) у справі №826/7508/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про зобов`язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В:
14.05.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в міста Києві (далі - відповідач), в якому просив зобов`язати відповідача здійснити позивачу з 14.11.2017 перерахунок та виплату пенсії за віком з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% при визначенні коефіцієнта стажу для обчислення пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 04.04.2018 позивач звернувся до відповідача з заявою, в якій просив обчислити йому пенсію за віком, призначену на підставі Закону України 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов`язкове пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV), із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35% відповідно до вимог пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
Позивач вважає застосування відповідачем при обчисленні його пенсії за віком величини оцінки одного страхового стажу 1% з посиланням на пункт 4-3 та 4-7 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV протиправним, оскільки не було автоматичного переведення з пенсії державного службовця на пенсію за віком.
Також звертає увагу на звернення до відповідача саме з заявою про призначення пенсії за віком, а не переведення з одного виду пенсії на інший.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2019, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2019, в задоволені позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що положення пункту 4-4 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону № 1058-IV застосовуються при первинному призначенні пенсії у період з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року, а не переведенні з одного виду трудової пенсії на інший. Первинно пенсія призначена позивачу поза межами цього періоду, що зумовлює висновок про незастосування до позивача вказаних положень.
За позицією суду апеляційної інстанції, оскільки позивачу в порядку переведення з одного виду пенсії на інший у період з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року призначено пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, то при розрахунку пенсії мав враховуватись абзац другий пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, згідно якого величина оцінки одного року страхового стажу становить 1%. Водночас суд апеляційної інстанції зазначив про відсутність підстав для застосування величини оцінки одного року страхового стажу за абзацом першим пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у розмірі 1,35 %, оскільки пенсію позивачу за Законом №1058-IV призначено 12.01.2018, тобто не в період з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
Також суд апеляційної інстанції наголосив, що питання правомірності призначення позивачу пенсії саме з 12.01.2018 (а не з дати подання ним первинної заяви 14.11.2017) не є предметом розгляду даної справи, а тому не досліджується судом.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивач направив на адресу Верховного Суду касаційну скаргу, яка надійшла поштою 27.09.2019, у якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2019, ухвалити нове рішення яким задовольнити позов.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції застосував до спірних правовідносин частину 3 статті 45, пункти 4-3,4-7 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, які, на його думку, не підлягають застосуванню, так як звернувся з заявою про призначення пенсії, а не переведення.
Також скаржник не погоджується з позицію суду апеляційної інстанції щодо застосування до спірних правовідносин абзацу другого пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV з посиланням на призначення пенсії позивачу з 12.01.2018, оскільки заява про призначення пенсії за віком була подана відповідачу 14.11.2017.
Вважає, що спірні правовідносини повинні регулюватися законом, який діяв на дату подання позивачем відповідачу заяви встановленого зразку про призначення пенсії за віком станом на 14.11.2017.
Ухвалою Верховного Суду від 07.10.2019 відкрито касаційне провадження у справі та витребувано справу з суду першої інстанції.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
В порядку статті 31, пункту 15 Перехідних положень КАС України, за результатом повторного автоматизованого розподілу, проведеного у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, визначено наступний склад суду: головуючий суддя -Чиркін С.М., судді: Єзеров А.А., Шарапа В.М.
Верховний Суд переглянув оскаржувані судові рішення у межах доводів касаційної скарги, з урахуванням вимог статті 341 КАС України з`ясував повноту фактичних обставин справи, встановлених судом, перевірив правильність застосування норм матеріального і процесуального права та встановив таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 1991 році позивачу була призначена пенсія за віком (на пільгових умовах). З 2004 року позивачу нараховувалась та виплачувалась пенсія державного службовця за віком.
14.11.2017 позивач подав відповідачу заяву про призначення пенсії за віком на підставі Закону 1058-IV.
У розписці-повідомленні про прийняття заяви відповідачем було вказано про недостатність окремих документів для призначення пенсії зокрема : довідки про заробітну плату та довідки про перейменування організації.
12.01.2018 позивач подав заяву, до якої долучив відповідні довідки.
З 12.01.2018 позивач отримує пенсію за віком за Законом № 1058-IV.
04.04.2018 ОСОБА_1 звернувся до управління ПФУ із заявою, в якій зазначив, що попередній вид пенсії, яку отримував позивач, була пенсія державного службовця призначена відповідно до Закону України "Про державну службу", а з 14.11.2017 позивачу призначена пенсія за віком на підставах Закону № 1058-IV. У цій заяві також просив обчислювати пенсію за віком із застосуванням величини оцінки одного року стажу 1,35% відповідно до пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону №1058-IV.
У листі від 24.04.2018 № 7165/15/Р-715 відповідач зазначив, що відповідно до заяви ОСОБА_1 від 12.01.2018 здійснено переведення з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону України "Про державну службу", на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV. Також зазначив, що розрахунок пенсії проведено з урахуванням коефіцієнта страхового стажу в 1%.
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, Верховний Суд виходить з такого.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).
Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що на час звернення до відповідача із заявою від 14.11.2017 про призначення пенсії за віком на підставі Закону № 1058-ІV позивач отримував пенсію за віком на підставі Закону України "про державну службу", яка була призначена відповідно до статті 37 зазначеного Закону.
Водночас при обчисленні пенсії позивача на підставі Закону № 1058-ІV виник спір щодо застосування пунктів 4-3 та 4-7 або 4-4 Прикінцевих положень зазначеного Закону.